ВікіПравотворчість - Внесок користувача [uk]

Ієрархія суспільної небезпеки злочинів

2025-09-08T19:52:45Z

Юлій Зоря: /* 2. Злочини проти свободи слова та свободи думки (навмисна пропаганда й маніпуляція суспільною свідомістю) */

Для того щоб створити право яке буде фундаментом справедливого суспільства необхідно створити систему відповідальності яка враховуватиме ступінь реальної суспільної небезпеки злочинних дій. На даний момент [[Кримінальний кодекс України]], як і багатьох інших країн, має систему покарань непропорційну до реальної суспільної небезпеки злочинів. Для виправлення цього потрібно визначити злочини з найбільшою суспільною небезпекою та призначити для них максимальне можливе покарання: довічне позбавлення волі з повною конфіскацією майна. Також потрібно створити механізми який максимально унеможливлює приховування таких злочинів з боку будь-яких третіх осіб (більш детально тема розглянута у статті [[Реформа судової системи з застосуванням Дилеми в'язня]]).

==Злочини з найбільшою суспільною небезпекою==

===1. Злочини проти правосуддя вчинені суддями - ухвалення неправосудних рішень.===
Даний тип злочинів руйнує саму основу держави. Якщо судова гілка влади є зіпсованою/корумпованою (від лат. corrumpere — псувати) перестає діяти будь-яке законодавство, держава руйнується з середини, безкарними лишаються інші найтяжчі злочини. Це призводить до допустимості державної зради, узурпації влади, вбивств, тотального зубожіння країни. Саме злочини проти правосуддя є діяннями з найвищим ступенем суспільної небезпеки. Судова гілка влади є найбільш захищеною з правової точки зору, так і має бути, але водночас відповідальність представників судової влади має бути найвищою.

===2. Злочини проти свободи слова та свободи думки (пропаганда й маніпуляція суспільною свідомістю)===
Даний різновид є другим за ступенем суспільної небезпеки після злочинів проти правосуддя. Системна маніпуляція інформаційним простором прокладає шлях до узурпації влади, війн, геноцидів та масових порушень прав людини. Прикладами наслідків такої діяльності є пропагандистські кампанії СРСР, Третього рейху, сучасної Російської Федерації, радіо «RTLM» у Руанді тощо.

Щоб запобігти використанню цього складу злочину для придушення законної свободи слова, необхідно чітко визначити його елементи.

*'''Об’єктивна сторона''': умисний, організований і повторюваний вплив на інформаційний простір, що має на меті:

:– цензуру або блокування поширення суспільно значущих фактів шляхом підкупу, залякування чи іншого тиску на журналістів, блогерів або лідерів громадської думки;
:– створення систем для замовчування важливої інформації або поширення завідомо неправдивих відомостей;
:– створення чи експлуатацію алгоритмів соціальних мереж, налаштованих на замовчування суспільно значущих фактів чи пріоритизацію дезінформації;
:– розповсюдження прихованих соціальних чи політичних наративів під виглядом комерційної реклами;
:– координацію медійних або бот-мереж для масового тиражування дезінформації, здатної істотно вплинути на громадську думку, безпеку, виборчі процеси чи функціонування державних інституцій.

*'''Суб’єктивна сторона''': прямий умисел; винна особа усвідомлює неправдивість (викривленість) поширюваних даних і передбачає наслідки у вигляді введення громадськості в оману.

*'''Суб’єкт злочину''': особи, які володіють або контролюють інструменти масового впливу та використовують їх усупереч праву суспільства на достовірну інформацію, зокрема
:– власники, керівники та бенефіціари ЗМІ, телекомунікаційних платформ і соціальних мереж;
:– посадові особи органів державної влади чи місцевого самоврядування, що організовують або фінансують відповідні дії;
:– керівники технологічних центрів («ботоферм»), які займаються таргетованим розповсюдженням дезінформації;
:– керівники аналітичних або рекламних структур.

Слід окремо зафіксувати, що ні в якому разі '''не''' можуть бути суб’єктами цього злочину журналісти, блогери й пересічні громадяни, які висловлюють власні думки чи цитують погляди інших — навіть якщо висловлювання є хибними, неточними або образливими — за умови відсутності їхньої участі в організації та керуванні системами маніпулятивного впливу. Не є предметом злочину сам факт створення чи поширення недостовірних відомостей; предметом є саме організація системи (у тому числі електронної) приховування суспільно значущих фактів або поширення дезінформації шляхом цілеспрямованого, координованого та повторюваного впливу на інформаційний простір.

'''Кваліфікуючі ознаки''' (обтяжуючі обставини):
:1. Використання службового становища або державних/комунальних ресурсів для організації системи маніпулятивного впливу.
:2. Фінансування чи координація дій з-за кордону, спрямовані на підрив національної безпеки або територіальної цілісності держави.
:3. Створення та експлуатація автоматизованих алгоритмів або бот-мереж, що забезпечують масове охоплення аудиторії та приховують факт керованої дезінформації.
:4. Вплив на результати виборів, референдумів чи інші фундаментальні демократичні процеси.
:5. Використання значних матеріальних ресурсів для поширення прихованих наративів через комерційну рекламу.
:6. Повторне вчинення злочину або участь у стійкому організованому угрупованні, яке спеціалізується на маніпуляції інформацією.
:7. Підкуп, примус або погрози на адресу журналістів, науковців чи інших професіоналів з метою замовчування суспільно важливої інформації.

===3. Узурпація влади або фальсифікація суспільного волевиявлення===
Як і два попередні види, цей злочин належить до найбільш суспільно небезпечних оскільки передбачає фактичне позбавлення волі населення цілої краї, а відтак також має передбачати максимальне покарання для злочинців — довічне позбавлення волі з повною конфіскацією майна.

*'''Суб’єкт злочину''': організатори фальсифікації результатів голосування чи системного підкупу виборців — посадові особи, керівники виборчих штабів, фінансисти або інші координатори схеми.

'''Не''' є суб’єктами: пересічні виборці та члени дільничних чи окружних виборчих комісій, навіть якщо вони стали учасниками фальсифікацій чи підкупу виборців.

===4. Державна зрада===
Четвертий із найтяжчих злочинів проти суспільства та національної безпеки; як і попередні карається довічним позбавленням волі з повною конфіскацією майна.

*'''Об’єктивна сторона''': умисні дії або умисна бездіяльність, що завдають шкоди суверенітету, територіальній цілісності, обороноздатності чи державній безпеці, зокрема
:– передача чи збирання в інтересах іноземної сторони відомостей, що становлять державну таємницю;
:– невжиття належних заходів для захисту державного кордону, підтримання обороноздатності та забезпечення територіальної цілісності;
:– свідоме приховування інформації про підготовку збройного нападу або іншого акту агресії;
:– організація чи участь у підривній діяльності проти України;
:– розкрадання або незаконне відчуження озброєння, техніки, фінансових і матеріальних ресурсів, призначених для оборони держави.

*'''Суб’єктивна сторона''': прямий умисел, а також умисне невиконання службового обов’язку з усвідомленням небезпечних наслідків для держави.

*'''Суб’єкт злочину''':
:– керівники органів державної влади та місцевого самоврядування;
:– офіцери Збройних сил України;
:– офіцери й керівники правоохоронних органів;
:– керівники підприємств котрі виконують оборонні замовлення.

'''Не''' підпадають під цей склад громадяни, які не перебувають на публічній службі у якості керівника чи військовій службі у якості офіцера; їхня відповідальність визначається іншими нормами кримінального права.

Ієрархія суспільної небезпеки злочинів

2025-09-08T19:51:29Z

Юлій Зоря: /* 3. Узурпація влади або фальсифікація суспільного волевиявлення */

Для того щоб створити право яке буде фундаментом справедливого суспільства необхідно створити систему відповідальності яка враховуватиме ступінь реальної суспільної небезпеки злочинних дій. На даний момент [[Кримінальний кодекс України]], як і багатьох інших країн, має систему покарань непропорційну до реальної суспільної небезпеки злочинів. Для виправлення цього потрібно визначити злочини з найбільшою суспільною небезпекою та призначити для них максимальне можливе покарання: довічне позбавлення волі з повною конфіскацією майна. Також потрібно створити механізми який максимально унеможливлює приховування таких злочинів з боку будь-яких третіх осіб (більш детально тема розглянута у статті [[Реформа судової системи з застосуванням Дилеми в'язня]]).

==Злочини з найбільшою суспільною небезпекою==

===1. Злочини проти правосуддя вчинені суддями - ухвалення неправосудних рішень.===
Даний тип злочинів руйнує саму основу держави. Якщо судова гілка влади є зіпсованою/корумпованою (від лат. corrumpere — псувати) перестає діяти будь-яке законодавство, держава руйнується з середини, безкарними лишаються інші найтяжчі злочини. Це призводить до допустимості державної зради, узурпації влади, вбивств, тотального зубожіння країни. Саме злочини проти правосуддя є діяннями з найвищим ступенем суспільної небезпеки. Судова гілка влади є найбільш захищеною з правової точки зору, так і має бути, але водночас відповідальність представників судової влади має бути найвищою.

===2. Злочини проти свободи слова та свободи думки (навмисна пропаганда й маніпуляція суспільною свідомістю)===
Даний різновид є другим за ступенем суспільної небезпеки після злочинів проти правосуддя. Системна маніпуляція інформаційним простором прокладає шлях до узурпації влади, війн, геноцидів та масових порушень прав людини. Прикладами наслідків такої діяльності є пропагандистські кампанії СРСР, Третього рейху, сучасної Російської Федерації, радіо «RTLM» у Руанді тощо.

Щоб запобігти використанню цього складу злочину для придушення законної свободи слова, необхідно чітко визначити його елементи.

*'''Об’єктивна сторона''': умисний, організований і повторюваний вплив на інформаційний простір, що має на меті:

:– цензуру або блокування поширення суспільно значущих фактів шляхом підкупу, залякування чи іншого тиску на журналістів, блогерів або лідерів громадської думки;
:– створення систем для замовчування важливої інформації або поширення завідомо неправдивих відомостей;
:– створення чи експлуатацію алгоритмів соціальних мереж, налаштованих на замовчування суспільно значущих фактів чи пріоритизацію дезінформації;
:– розповсюдження прихованих соціальних чи політичних наративів під виглядом комерційної реклами;
:– координацію медійних або бот-мереж для масового тиражування дезінформації, здатної істотно вплинути на громадську думку, безпеку, виборчі процеси чи функціонування державних інституцій.

*'''Суб’єктивна сторона''': прямий умисел; винна особа усвідомлює неправдивість (викривленість) поширюваних даних і передбачає наслідки у вигляді введення громадськості в оману.

*'''Суб’єкт злочину''': особи, які володіють або контролюють інструменти масового впливу та використовують їх усупереч праву суспільства на достовірну інформацію, зокрема
:– власники, керівники та бенефіціари ЗМІ, телекомунікаційних платформ і соціальних мереж;
:– посадові особи органів державної влади чи місцевого самоврядування, що організовують або фінансують відповідні дії;
:– керівники технологічних центрів («ботоферм»), які займаються таргетованим розповсюдженням дезінформації;
:– керівники аналітичних або рекламних структур.

Слід окремо зафіксувати, що ні в якому разі '''не''' можуть бути суб’єктами цього злочину журналісти, блогери й пересічні громадяни, які висловлюють власні думки чи цитують погляди інших — навіть якщо висловлювання є хибними, неточними або образливими — за умови відсутності їхньої участі в організації та керуванні системами маніпулятивного впливу. Не є предметом злочину сам факт створення чи поширення недостовірних відомостей; предметом є саме організація системи (у тому числі електронної) приховування суспільно значущих фактів або поширення дезінформації шляхом цілеспрямованого, координованого та повторюваного впливу на інформаційний простір.

'''Кваліфікуючі ознаки''' (обтяжуючі обставини):
:1. Використання службового становища або державних/комунальних ресурсів для організації системи маніпулятивного впливу.
:2. Фінансування чи координація дій з-за кордону, спрямовані на підрив національної безпеки або територіальної цілісності держави.
:3. Створення та експлуатація автоматизованих алгоритмів або бот-мереж, що забезпечують масове охоплення аудиторії та приховують факт керованої дезінформації.
:4. Вплив на результати виборів, референдумів чи інші фундаментальні демократичні процеси.
:5. Використання значних матеріальних ресурсів для поширення прихованих наративів через комерційну рекламу.
:6. Повторне вчинення злочину або участь у стійкому організованому угрупованні, яке спеціалізується на маніпуляції інформацією.
:7. Підкуп, примус або погрози на адресу журналістів, науковців чи інших професіоналів з метою замовчування суспільно важливої інформації.

===3. Узурпація влади або фальсифікація суспільного волевиявлення===
Як і два попередні види, цей злочин належить до найбільш суспільно небезпечних оскільки передбачає фактичне позбавлення волі населення цілої краї, а відтак також має передбачати максимальне покарання для злочинців — довічне позбавлення волі з повною конфіскацією майна.

*'''Суб’єкт злочину''': організатори фальсифікації результатів голосування чи системного підкупу виборців — посадові особи, керівники виборчих штабів, фінансисти або інші координатори схеми.

'''Не''' є суб’єктами: пересічні виборці та члени дільничних чи окружних виборчих комісій, навіть якщо вони стали учасниками фальсифікацій чи підкупу виборців.

===4. Державна зрада===
Четвертий із найтяжчих злочинів проти суспільства та національної безпеки; як і попередні карається довічним позбавленням волі з повною конфіскацією майна.

*'''Об’єктивна сторона''': умисні дії або умисна бездіяльність, що завдають шкоди суверенітету, територіальній цілісності, обороноздатності чи державній безпеці, зокрема
:– передача чи збирання в інтересах іноземної сторони відомостей, що становлять державну таємницю;
:– невжиття належних заходів для захисту державного кордону, підтримання обороноздатності та забезпечення територіальної цілісності;
:– свідоме приховування інформації про підготовку збройного нападу або іншого акту агресії;
:– організація чи участь у підривній діяльності проти України;
:– розкрадання або незаконне відчуження озброєння, техніки, фінансових і матеріальних ресурсів, призначених для оборони держави.

*'''Суб’єктивна сторона''': прямий умисел, а також умисне невиконання службового обов’язку з усвідомленням небезпечних наслідків для держави.

*'''Суб’єкт злочину''':
:– керівники органів державної влади та місцевого самоврядування;
:– офіцери Збройних сил України;
:– офіцери й керівники правоохоронних органів;
:– керівники підприємств котрі виконують оборонні замовлення.

'''Не''' підпадають під цей склад громадяни, які не перебувають на публічній службі у якості керівника чи військовій службі у якості офіцера; їхня відповідальність визначається іншими нормами кримінального права.

Ієрархія суспільної небезпеки злочинів

2025-09-08T19:49:41Z

Юлій Зоря: /* 4. Державна зрада */

Для того щоб створити право яке буде фундаментом справедливого суспільства необхідно створити систему відповідальності яка враховуватиме ступінь реальної суспільної небезпеки злочинних дій. На даний момент [[Кримінальний кодекс України]], як і багатьох інших країн, має систему покарань непропорційну до реальної суспільної небезпеки злочинів. Для виправлення цього потрібно визначити злочини з найбільшою суспільною небезпекою та призначити для них максимальне можливе покарання: довічне позбавлення волі з повною конфіскацією майна. Також потрібно створити механізми який максимально унеможливлює приховування таких злочинів з боку будь-яких третіх осіб (більш детально тема розглянута у статті [[Реформа судової системи з застосуванням Дилеми в'язня]]).

==Злочини з найбільшою суспільною небезпекою==

===1. Злочини проти правосуддя вчинені суддями - ухвалення неправосудних рішень.===
Даний тип злочинів руйнує саму основу держави. Якщо судова гілка влади є зіпсованою/корумпованою (від лат. corrumpere — псувати) перестає діяти будь-яке законодавство, держава руйнується з середини, безкарними лишаються інші найтяжчі злочини. Це призводить до допустимості державної зради, узурпації влади, вбивств, тотального зубожіння країни. Саме злочини проти правосуддя є діяннями з найвищим ступенем суспільної небезпеки. Судова гілка влади є найбільш захищеною з правової точки зору, так і має бути, але водночас відповідальність представників судової влади має бути найвищою.

===2. Злочини проти свободи слова та свободи думки (навмисна пропаганда й маніпуляція суспільною свідомістю)===
Даний різновид є другим за ступенем суспільної небезпеки після злочинів проти правосуддя. Системна маніпуляція інформаційним простором прокладає шлях до узурпації влади, війн, геноцидів та масових порушень прав людини. Прикладами наслідків такої діяльності є пропагандистські кампанії СРСР, Третього рейху, сучасної Російської Федерації, радіо «RTLM» у Руанді тощо.

Щоб запобігти використанню цього складу злочину для придушення законної свободи слова, необхідно чітко визначити його елементи.

*'''Об’єктивна сторона''': умисний, організований і повторюваний вплив на інформаційний простір, що має на меті:

:– цензуру або блокування поширення суспільно значущих фактів шляхом підкупу, залякування чи іншого тиску на журналістів, блогерів або лідерів громадської думки;
:– створення систем для замовчування важливої інформації або поширення завідомо неправдивих відомостей;
:– створення чи експлуатацію алгоритмів соціальних мереж, налаштованих на замовчування суспільно значущих фактів чи пріоритизацію дезінформації;
:– розповсюдження прихованих соціальних чи політичних наративів під виглядом комерційної реклами;
:– координацію медійних або бот-мереж для масового тиражування дезінформації, здатної істотно вплинути на громадську думку, безпеку, виборчі процеси чи функціонування державних інституцій.

*'''Суб’єктивна сторона''': прямий умисел; винна особа усвідомлює неправдивість (викривленість) поширюваних даних і передбачає наслідки у вигляді введення громадськості в оману.

*'''Суб’єкт злочину''': особи, які володіють або контролюють інструменти масового впливу та використовують їх усупереч праву суспільства на достовірну інформацію, зокрема
:– власники, керівники та бенефіціари ЗМІ, телекомунікаційних платформ і соціальних мереж;
:– посадові особи органів державної влади чи місцевого самоврядування, що організовують або фінансують відповідні дії;
:– керівники технологічних центрів («ботоферм»), які займаються таргетованим розповсюдженням дезінформації;
:– керівники аналітичних або рекламних структур.

Слід окремо зафіксувати, що ні в якому разі '''не''' можуть бути суб’єктами цього злочину журналісти, блогери й пересічні громадяни, які висловлюють власні думки чи цитують погляди інших — навіть якщо висловлювання є хибними, неточними або образливими — за умови відсутності їхньої участі в організації та керуванні системами маніпулятивного впливу. Не є предметом злочину сам факт створення чи поширення недостовірних відомостей; предметом є саме організація системи (у тому числі електронної) приховування суспільно значущих фактів або поширення дезінформації шляхом цілеспрямованого, координованого та повторюваного впливу на інформаційний простір.

'''Кваліфікуючі ознаки''' (обтяжуючі обставини):
:1. Використання службового становища або державних/комунальних ресурсів для організації системи маніпулятивного впливу.
:2. Фінансування чи координація дій з-за кордону, спрямовані на підрив національної безпеки або територіальної цілісності держави.
:3. Створення та експлуатація автоматизованих алгоритмів або бот-мереж, що забезпечують масове охоплення аудиторії та приховують факт керованої дезінформації.
:4. Вплив на результати виборів, референдумів чи інші фундаментальні демократичні процеси.
:5. Використання значних матеріальних ресурсів для поширення прихованих наративів через комерційну рекламу.
:6. Повторне вчинення злочину або участь у стійкому організованому угрупованні, яке спеціалізується на маніпуляції інформацією.
:7. Підкуп, примус або погрози на адресу журналістів, науковців чи інших професіоналів з метою замовчування суспільно важливої інформації.

===3. Узурпація влади або фальсифікація суспільного волевиявлення===
Як і два попередні види, цей злочин належить до найбільш суспільно небезпечних і має передбачати максимальне покарання — довічне позбавлення волі з повною конфіскацією майна.

*'''Суб’єкт злочину''':* організатори фальсифікації результатів голосування чи системного підкупу виборців — посадові особи, керівники виборчих штабів, фінансисти або інші координатори схеми.

'''Не''' є суб’єктами: пересічні виборці та члени дільничних чи окружних виборчих комісій, навіть якщо вони стали учасниками підкупу виборців.

===4. Державна зрада===
Четвертий із найтяжчих злочинів проти суспільства та національної безпеки; як і попередні карається довічним позбавленням волі з повною конфіскацією майна.

*'''Об’єктивна сторона''': умисні дії або умисна бездіяльність, що завдають шкоди суверенітету, територіальній цілісності, обороноздатності чи державній безпеці, зокрема
:– передача чи збирання в інтересах іноземної сторони відомостей, що становлять державну таємницю;
:– невжиття належних заходів для захисту державного кордону, підтримання обороноздатності та забезпечення територіальної цілісності;
:– свідоме приховування інформації про підготовку збройного нападу або іншого акту агресії;
:– організація чи участь у підривній діяльності проти України;
:– розкрадання або незаконне відчуження озброєння, техніки, фінансових і матеріальних ресурсів, призначених для оборони держави.

*'''Суб’єктивна сторона''': прямий умисел, а також умисне невиконання службового обов’язку з усвідомленням небезпечних наслідків для держави.

*'''Суб’єкт злочину''':
:– керівники органів державної влади та місцевого самоврядування;
:– офіцери Збройних сил України;
:– офіцери й керівники правоохоронних органів;
:– керівники підприємств котрі виконують оборонні замовлення.

'''Не''' підпадають під цей склад громадяни, які не перебувають на публічній службі у якості керівника чи військовій службі у якості офіцера; їхня відповідальність визначається іншими нормами кримінального права.

Ієрархія суспільної небезпеки злочинів

2025-09-08T19:46:22Z

Для того щоб створити право яке буде фундаментом справедливого суспільства необхідно створити систему відповідальності яка враховуватиме ступінь реальної суспільної небезпеки злочинних дій. На даний момент [[Кримінальний кодекс України]], як і багатьох інших країн, має систему покарань непропорційну до реальної суспільної небезпеки злочинів. Для виправлення цього потрібно визначити злочини з найбільшою суспільною небезпекою та призначити для них максимальне можливе покарання: довічне позбавлення волі з повною конфіскацією майна. Також потрібно створити механізми який максимально унеможливлює приховування таких злочинів з боку будь-яких третіх осіб (більш детально тема розглянута у статті [[Реформа судової системи з застосуванням Дилеми в'язня]]).

==Злочини з найбільшою суспільною небезпекою==

===1. Злочини проти правосуддя вчинені суддями - ухвалення неправосудних рішень.===
Даний тип злочинів руйнує саму основу держави. Якщо судова гілка влади є зіпсованою/корумпованою (від лат. corrumpere — псувати) перестає діяти будь-яке законодавство, держава руйнується з середини, безкарними лишаються інші найтяжчі злочини. Це призводить до допустимості державної зради, узурпації влади, вбивств, тотального зубожіння країни. Саме злочини проти правосуддя є діяннями з найвищим ступенем суспільної небезпеки. Судова гілка влади є найбільш захищеною з правової точки зору, так і має бути, але водночас відповідальність представників судової влади має бути найвищою.

===2. Злочини проти свободи слова та свободи думки (навмисна пропаганда й маніпуляція суспільною свідомістю)===
Даний різновид є другим за ступенем суспільної небезпеки після злочинів проти правосуддя. Системна маніпуляція інформаційним простором прокладає шлях до узурпації влади, війн, геноцидів та масових порушень прав людини. Прикладами наслідків такої діяльності є пропагандистські кампанії СРСР, Третього рейху, сучасної Російської Федерації, радіо «RTLM» у Руанді тощо.

Щоб запобігти використанню цього складу злочину для придушення законної свободи слова, необхідно чітко визначити його елементи.

*'''Об’єктивна сторона''': умисний, організований і повторюваний вплив на інформаційний простір, що має на меті:

:– цензуру або блокування поширення суспільно значущих фактів шляхом підкупу, залякування чи іншого тиску на журналістів, блогерів або лідерів громадської думки;
:– створення систем для замовчування важливої інформації або поширення завідомо неправдивих відомостей;
:– створення чи експлуатацію алгоритмів соціальних мереж, налаштованих на замовчування суспільно значущих фактів чи пріоритизацію дезінформації;
:– розповсюдження прихованих соціальних чи політичних наративів під виглядом комерційної реклами;
:– координацію медійних або бот-мереж для масового тиражування дезінформації, здатної істотно вплинути на громадську думку, безпеку, виборчі процеси чи функціонування державних інституцій.

*'''Суб’єктивна сторона''': прямий умисел; винна особа усвідомлює неправдивість (викривленість) поширюваних даних і передбачає наслідки у вигляді введення громадськості в оману.

*'''Суб’єкт злочину''': особи, які володіють або контролюють інструменти масового впливу та використовують їх усупереч праву суспільства на достовірну інформацію, зокрема
:– власники, керівники та бенефіціари ЗМІ, телекомунікаційних платформ і соціальних мереж;
:– посадові особи органів державної влади чи місцевого самоврядування, що організовують або фінансують відповідні дії;
:– керівники технологічних центрів («ботоферм»), які займаються таргетованим розповсюдженням дезінформації;
:– керівники аналітичних або рекламних структур.

Слід окремо зафіксувати, що ні в якому разі '''не''' можуть бути суб’єктами цього злочину журналісти, блогери й пересічні громадяни, які висловлюють власні думки чи цитують погляди інших — навіть якщо висловлювання є хибними, неточними або образливими — за умови відсутності їхньої участі в організації та керуванні системами маніпулятивного впливу. Не є предметом злочину сам факт створення чи поширення недостовірних відомостей; предметом є саме організація системи (у тому числі електронної) приховування суспільно значущих фактів або поширення дезінформації шляхом цілеспрямованого, координованого та повторюваного впливу на інформаційний простір.

'''Кваліфікуючі ознаки''' (обтяжуючі обставини):
:1. Використання службового становища або державних/комунальних ресурсів для організації системи маніпулятивного впливу.
:2. Фінансування чи координація дій з-за кордону, спрямовані на підрив національної безпеки або територіальної цілісності держави.
:3. Створення та експлуатація автоматизованих алгоритмів або бот-мереж, що забезпечують масове охоплення аудиторії та приховують факт керованої дезінформації.
:4. Вплив на результати виборів, референдумів чи інші фундаментальні демократичні процеси.
:5. Використання значних матеріальних ресурсів для поширення прихованих наративів через комерційну рекламу.
:6. Повторне вчинення злочину або участь у стійкому організованому угрупованні, яке спеціалізується на маніпуляції інформацією.
:7. Підкуп, примус або погрози на адресу журналістів, науковців чи інших професіоналів з метою замовчування суспільно важливої інформації.

===3. Узурпація влади або фальсифікація суспільного волевиявлення===
Як і два попередні види, цей злочин належить до найбільш суспільно небезпечних і має передбачати максимальне покарання — довічне позбавлення волі з повною конфіскацією майна.

*'''Суб’єкт злочину''':* організатори фальсифікації результатів голосування чи системного підкупу виборців — посадові особи, керівники виборчих штабів, фінансисти або інші координатори схеми.

'''Не''' є суб’єктами: пересічні виборці та члени дільничних чи окружних виборчих комісій, навіть якщо вони стали учасниками підкупу виборців.

===4. Державна зрада===
Четвертий із найтяжчих злочинів проти суспільства та національної безпеки; як і попередні карається довічним позбавленням волі з повною конфіскацією майна.

*'''Об’єктивна сторона''':* умисні дії або умисна бездіяльність, що завдають шкоди суверенітету, територіальній цілісності, обороноздатності чи державній безпеці, зокрема
:– передача чи збирання в інтересах іноземної сторони відомостей, що становлять державну таємницю;
:– невжиття належних заходів для захисту державного кордону, підтримання обороноздатності та забезпечення територіальної цілісності;
:– свідоме приховування інформації про підготовку збройного нападу або інший акт агресії;
:– організація чи участь у підривній діяльності проти України;
:– розкрадання або незаконне відчуження озброєння, техніки, фінансових і матеріальних ресурсів, призначених для оборони держави.

*'''Суб’єктивна сторона''':* прямий умисел, а також умисне невиконання службового обов’язку з усвідомленням небезпечних наслідків для держави.

*'''Суб’єкт злочину''':*
:– керівники органів державної влади та місцевого самоврядування;
:– офіцери Збройних сил України;
:– офіцери й керівники правоохоронних органів.
:– керівники підприємства котрі виконують оборонні замовлення.

'''Не''' підпадають під цей склад громадяни, які не перебувають на публічній службі у якості керівника чи військовій службі у якості офіцера; їхня відповідальність визначається іншими нормами кримінального права.

Ієрархія суспільної небезпеки злочинів

2025-09-08T19:34:16Z

Юлій Зоря: Створення статті

Для того щоб створити право яке буде фундаментом справедливого суспільства необхідно створити систему відповідальності яка враховуватиме ступінь реальної суспільної небезпеки злочинних дій. На даний момент [[Кримінальний кодекс України]], як і багатьох інших країн, має систему покарань непропорційну до реальної суспільної небезпеки злочинів. Для виправлення цього потрібно визначити злочини з найбільшою суспільною небезпекою та призначити для них максимальне можливе покарання: довічне позбавлення волі з повною конфіскацією майна. Також потрібно створити механізми який максимально унеможливлює приховування таких злочинів з боку будь-яких третіх осіб (більш детально тема розглянута у статті [[Реформа судової системи з застосуванням Дилеми в'язня]]).

==Злочини з найбільшою суспільною небезпекою==

===1. Злочини проти правосуддя вчинені суддями - ухвалення неправосудних рішень.===
Даний тип злочинів руйнує саму основу держави. Якщо судова гілка влади є зіпсованою/корумпованою (від лат. corrumpere — псувати) перестає діяти будь-яке законодавство, держава руйнується з середини, безкарними лишаються інші найтяжчі злочини. Це призводить до допустимості державної зради, узурпації влади, вбивств, тотального зубожіння країни. Саме злочини проти правосуддя є діяннями з найвищим ступенем суспільної небезпеки. Судова гілка влади є найбільш захищеною з правової точки зору, так і має бути, але водночас відповідальність представників судової влади має бути найвищою.

===2. Злочини проти свободи слова та свободи думки (навмисна пропаганда й маніпуляція суспільною свідомістю)===
Даний різновид є другим за ступенем суспільної небезпеки після злочинів проти правосуддя. Системна маніпуляція інформаційним простором прокладає шлях до узурпації влади, війн, геноцидів та масових порушень прав людини. Прикладами наслідків такої діяльності є пропагандистські кампанії СРСР, Третього рейху, сучасної Російської Федерації, радіо «RTLM» у Руанді тощо.

Щоб запобігти використанню цього складу злочину для придушення законної свободи слова, необхідно чітко визначити його елементи.
*'''Об’єктивна сторона''':* умисний, організований і повторюваний вплив на інформаційний простір, що має на меті
:– цензуру або блокування поширення суспільно значущих фактів шляхом підкупу, залякування чи іншого тиску на журналістів, блогерів або лідерів громадської думки;
:– створення систем для поширення завідомо неправдивих відомостей або систематичне викривлення контексту фактів;
:– створення чи експлуатацію алгоритмів соціальних мереж, налаштованих на замовчування суспільно значущих фактів чи пріоритизацію дезінформації;
:– розповсюдження прихованих соціальних чи політичних наративів під виглядом комерційної реклами;
:– координацію медійних або бот-мереж для масового тиражування дезінформації, здатної істотно вплинути на громадську думку, безпеку, виборчі процеси чи функціонування державних інституцій.

*'''Суб’єктивна сторона''':* прямий умисел; винна особа усвідомлює неправдивість (викривленість) поширюваних даних і передбачає наслідки у вигляді введення громадськості в оману.

*'''Суб’єкт злочину''':* особи, які володіють або контролюють інструменти масового впливу та використовують їх усупереч праву суспільства на достовірну інформацію, зокрема
:– власники, керівники та бенефіціари ЗМІ, телекомунікаційних платформ і соціальних мереж;
:– посадові особи органів державної влади чи місцевого самоврядування, що організовують або фінансують відповідні дії;
:– керівники технологічних центрів («ботоферм»), які займаються таргетованим розповсюдженням дезінформації;
:– керівники аналітичних або рекламних структур.

Слід окремо зафіксувати, що '''не''' можуть бути суб’єктами цього злочину журналісти, блогери й пересічні громадяни, які висловлюють власні думки чи цитують погляди інших — навіть якщо висловлювання є хибними, неточними або образливими — за умови відсутності їхньої участі в керуванні системою маніпулятивного впливу. Не є предметом злочину сам факт створення чи поширення недостовірних відомостей; предметом є саме організація системи (у тому числі електронної) приховування суспільно значущих фактів або поширення дезінформації шляхом цілеспрямованого, координованого та повторюваного впливу на інформаційний простір.

'''Кваліфікуючі ознаки''' (обтяжуючі обставини):
:1. Використання службового становища або державних/комунальних ресурсів для організації системи маніпулятивного впливу.
:2. Фінансування чи координація дій з-за кордону, спрямовані на підрив національної безпеки або територіальної цілісності держави.
:3. Створення та експлуатація автоматизованих алгоритмів або бот-мереж, що забезпечують масове охоплення аудиторії та приховують факт керованої дезінформації.
:4. Вплив на результати виборів, референдумів чи інші фундаментальні демократичні процеси.
:5. Використання значних матеріальних ресурсів для поширення прихованих наративів через комерційну рекламу.
:6. Повторне вчинення злочину або участь у стійкому організованому угрупованні, яке спеціалізується на маніпуляції інформацією.
:7. Підкуп, примус або погрози на адресу журналістів, науковців чи інших професіоналів з метою замовчування суспільно важливої інформації.

===3. Узурпація влади або фальсифікація суспільного волевиявлення===
Як і два попередні види, цей злочин належить до найбільш суспільно небезпечних і має передбачати максимальне покарання — довічне позбавлення волі з повною конфіскацією майна.

*'''Суб’єкт злочину''':* організатори фальсифікації результатів голосування чи системного підкупу виборців — посадові особи, керівники виборчих штабів, фінансисти або інші координатори схеми.

'''Не''' є суб’єктами: пересічні виборці та члени дільничних чи окружних виборчих комісій, навіть якщо вони стали учасниками підкупу виборців.

===4. Державна зрада===
Четвертий із найтяжчих злочинів проти суспільства та національної безпеки; як і попередні карається довічним позбавленням волі з повною конфіскацією майна.

*'''Об’єктивна сторона''':* умисні дії або умисна бездіяльність, що завдають шкоди суверенітету, територіальній цілісності, обороноздатності чи державній безпеці, зокрема
:– передача чи збирання в інтересах іноземної сторони відомостей, що становлять державну таємницю;
:– невжиття належних заходів для захисту державного кордону, підтримання обороноздатності та забезпечення територіальної цілісності;
:– свідоме приховування інформації про підготовку збройного нападу або інший акт агресії;
:– організація чи участь у підривній діяльності проти України;
:– розкрадання або незаконне відчуження озброєння, техніки, фінансових і матеріальних ресурсів, призначених для оборони держави.

*'''Суб’єктивна сторона''':* прямий умисел, а також умисне невиконання службового обов’язку з усвідомленням небезпечних наслідків для держави.

*'''Суб’єкт злочину''':*
:– керівники органів державної влади та місцевого самоврядування;
:– офіцери Збройних сил України;
:– офіцери й керівники правоохоронних органів.
:– керівники підприємства котрі виконують оборонні замовлення.

'''Не''' підпадають під цей склад громадяни, які не перебувають на публічній службі у якості керівника чи військовій службі у якості офіцера; їхня відповідальність визначається іншими нормами кримінального права.

Ієрархія суспільної небезпеки злочинів

2025-09-08T17:06:48Z

Юлій Зоря: Створення статті

Зміни до Виборчого кодексу України

2025-07-12T17:06:34Z

Юлій Зоря: /* Вступ */

{{DISPLAYTITLE:Проект Закону про внесення змін до Виборчого кодексу України (адаптація до умов воєнного стану)}}

== Вступ ==
Цей проект закону розроблено на основі пропозицій з документа "Практична реалізація проведення виборів в Україні під час війни". Він спрямований на адаптацію виборчого процесу до умов війни, з урахуванням чинної редакції Виборчого кодексу України (станом на липень 2024 року) та Конституції України.

'''Важливе зауваження щодо таємності голосування:''' Пропозиція про скасування таємності голосування (зробити його відкритим) суперечить статті 71 Конституції України, яка встановлює, що вибори відбуваються "шляхом таємного голосування". Для реалізації такої зміни необхідні конституційні правки (зміни до Конституції). У цьому проекті ця пропозиція не включена безпосередньо; '''натомість пропонується посилити прозорість без порушення таємності (наприклад, через перевірку результатів після голосування)'''. Якщо скасування таємності є пріоритетом, спочатку потрібно ініціювати зміни до статті 71 Конституції.

Проект оформлено у стандартній формі українського законодавства. Ви можете редагувати його спільно на цій вікі-сторінці.

== Текст проекту закону ==

=== Назва закону ===
Проект Закону України "Про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо адаптації виборчого процесу до умов воєнного стану".

=== Преамбула ===
Верховна Рада України постановляє:

Внести до Виборчого кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 31, ст. 226) такі зміни:

=== Стаття 1. Зміни до Виборчого кодексу України ===

1. Доповнити Кодекс новою статтею 19-1 такого змісту:

"'''Стаття 19-1. Дистанційне голосування під час воєнного стану'''

1. Під час дії воєнного стану голосування може проводитися дистанційно через електронні платформи з використанням електронного цифрового підпису або BankID.

2. Дистанційне голосування триває протягом двох тижнів до дня виборів. Результати фіксуються в реальному часі.

3. Для виборців, які не мають доступу до електронних засобів, передбачено голосування поштою з підтвердженням отримання бюлетеня.

4. Центральна виборча комісія (ЦВК) забезпечує технічну реалізацію та захист даних."

2. Статтю 229 викласти в такій редакції:

"'''Стаття 229. Формування виборчих списків'''

Виборчі списки формуються без обов'язкових гендерних квот. Партії забезпечують рівність представництва за власним розсудом."

(Примітка: Скасування гендерних квот (раніше 40% для кожної статі) для спрощення процедур під час війни.)

3. Статтю 225 викласти в такій редакції:

"'''Стаття 225. Реєстрація кандидатів і партій'''

1. Для реєстрації кандидатів і партій замість грошової застави вимагається збір не менше 25 000 електронних підписів через платформи з використанням електронного підпису або BankID.

2. Підписи перевіряються ЦВК протягом 5 днів."

(Примітка: Скасування грошових застав для усунення фінансових бар'єрів.)

4. Частину першу статті 98 викласти в такій редакції:

"1. Розподіл мандатів здійснюється між списками кандидатів у депутати тих суб'єктів виборчого процесу, які набрали один відсоток і більше голосів виборців у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі."

(Примітка: Зниження прохідного бар'єру з 5% до 1% для забезпечення доступу менших партій.)

5. Доповнити Кодекс новою статтею 29-1 такого змісту:

"'''Стаття 29-1. Публікація та перевірка реєстру виборців'''

1. Реєстр виборців публікується на сайті ЦВК за 3 місяці до виборів у відкритому доступі (з ПІБ, датою народження, адресою реєстрації та унікальним номером виборця).

2. Виборці підтверджують участь онлайн через BankID або поштою. Непідтвердження вважається відмовою від голосування.

3. Після голосування виборці можуть перевірити свій голос та результати в реєстрі, зберігаючи таємницю волевиявлення."

6. Доповнити статтю 91 новою частиною:

"Спостерігачі (партійні, громадські, міжнародні) мають право завантажувати результати голосування для контролю, без порушення таємності."

=== Стаття 2. Прикінцеві та перехідні положення ===

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і діє до скасування воєнного стану.

2. Кабінету Міністрів України протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

3. Центральній виборчій комісії забезпечити технічну реалізацію дистанційного голосування.

Голова Верховної Ради України

(Дата)

== Пояснювальна записка ==
Метою цього проекту є адаптація виборчого процесу до умов війни, забезпечення доступності голосування для всіх громадян (включаючи емігрантів та переселенців), підвищення прозорості та легітимності. Зміни враховують пропозиції з документа "Практична реалізація проведення виборів в Україні під час війни", але з урахуванням конституційних обмежень (зокрема, статті 71 Конституції щодо таємності голосування).

Орієнтовний вплив: Зниження бар'єрів для участі, але потребує інвестицій у IT-інфраструктуру (близько 100 млн грн).

== Обговорення та пропозиції ==
Запрошуємо до редагування! Якщо є зауваження щодо конституційності чи інших аспектів, додавайте коментарі нижче.

[[Категорія:Проекти законів]]
[[Категорія:Виборче законодавство]]
[[Категорія:Правотворчість]]

Зміни до Виборчого кодексу України

2025-07-12T17:00:26Z

Юлій Зоря: Створення статті

{{DISPLAYTITLE:Проект Закону про внесення змін до Виборчого кодексу України (адаптація до умов воєнного стану)}}

== Вступ ==
Цей проект закону розроблено на основі пропозицій з документа "Практична реалізація проведення виборів в Україні під час війни". Він спрямований на адаптацію виборчого процесу до умов війни, з урахуванням чинної редакції Виборчого кодексу України (станом на липень 2024 року) та Конституції України.

'''Важливе зауваження щодо таємності голосування:''' Пропозиція про скасування таємності голосування (зробити його відкритим) суперечить статті 71 Конституції України, яка встановлює, що вибори відбуваються "шляхом таємного голосування". Для реалізації такої зміни необхідні конституційні правки (зміни до Конституції). У цьому проекті ця пропозиція не включена безпосередньо; натомість пропонується посилити прозорість без порушення таємності (наприклад, через перевірку результатів після голосування). Якщо скасування таємності є пріоритетом, спочатку потрібно ініціювати зміни до статті 71 Конституції.

Проект оформлено у стандартній формі українського законодавства. Ви можете редагувати його спільно на цій вікі-сторінці.

== Текст проекту закону ==

=== Назва закону ===
Проект Закону України "Про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо адаптації виборчого процесу до умов воєнного стану".

=== Преамбула ===
Верховна Рада України постановляє:

Внести до Виборчого кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 31, ст. 226) такі зміни:

=== Стаття 1. Зміни до Виборчого кодексу України ===

1. Доповнити Кодекс новою статтею 19-1 такого змісту:

"'''Стаття 19-1. Дистанційне голосування під час воєнного стану'''

1. Під час дії воєнного стану голосування може проводитися дистанційно через електронні платформи з використанням електронного цифрового підпису або BankID.

2. Дистанційне голосування триває протягом двох тижнів до дня виборів. Результати фіксуються в реальному часі.

3. Для виборців, які не мають доступу до електронних засобів, передбачено голосування поштою з підтвердженням отримання бюлетеня.

4. Центральна виборча комісія (ЦВК) забезпечує технічну реалізацію та захист даних."

2. Статтю 229 викласти в такій редакції:

"'''Стаття 229. Формування виборчих списків'''

Виборчі списки формуються без обов'язкових гендерних квот. Партії забезпечують рівність представництва за власним розсудом."

(Примітка: Скасування гендерних квот (раніше 40% для кожної статі) для спрощення процедур під час війни.)

3. Статтю 225 викласти в такій редакції:

"'''Стаття 225. Реєстрація кандидатів і партій'''

1. Для реєстрації кандидатів і партій замість грошової застави вимагається збір не менше 25 000 електронних підписів через платформи з використанням електронного підпису або BankID.

2. Підписи перевіряються ЦВК протягом 5 днів."

(Примітка: Скасування грошових застав для усунення фінансових бар'єрів.)

4. Частину першу статті 98 викласти в такій редакції:

"1. Розподіл мандатів здійснюється між списками кандидатів у депутати тих суб'єктів виборчого процесу, які набрали один відсоток і більше голосів виборців у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі."

(Примітка: Зниження прохідного бар'єру з 5% до 1% для забезпечення доступу менших партій.)

5. Доповнити Кодекс новою статтею 29-1 такого змісту:

"'''Стаття 29-1. Публікація та перевірка реєстру виборців'''

1. Реєстр виборців публікується на сайті ЦВК за 3 місяці до виборів у відкритому доступі (з ПІБ, датою народження, адресою реєстрації та унікальним номером виборця).

2. Виборці підтверджують участь онлайн через BankID або поштою. Непідтвердження вважається відмовою від голосування.

3. Після голосування виборці можуть перевірити свій голос та результати в реєстрі, зберігаючи таємницю волевиявлення."

6. Доповнити статтю 91 новою частиною:

"Спостерігачі (партійні, громадські, міжнародні) мають право завантажувати результати голосування для контролю, без порушення таємності."

=== Стаття 2. Прикінцеві та перехідні положення ===

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і діє до скасування воєнного стану.

2. Кабінету Міністрів України протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

3. Центральній виборчій комісії забезпечити технічну реалізацію дистанційного голосування.

Голова Верховної Ради України

(Дата)

== Пояснювальна записка ==
Метою цього проекту є адаптація виборчого процесу до умов війни, забезпечення доступності голосування для всіх громадян (включаючи емігрантів та переселенців), підвищення прозорості та легітимності. Зміни враховують пропозиції з документа "Практична реалізація проведення виборів в Україні під час війни", але з урахуванням конституційних обмежень (зокрема, статті 71 Конституції щодо таємності голосування).

Орієнтовний вплив: Зниження бар'єрів для участі, але потребує інвестицій у IT-інфраструктуру (близько 100 млн грн).

== Обговорення та пропозиції ==
Запрошуємо до редагування! Якщо є зауваження щодо конституційності чи інших аспектів, додавайте коментарі нижче.

[[Категорія:Проекти законів]]
[[Категорія:Виборче законодавство]]
[[Категорія:Правотворчість]]

ПЛАН ОРГАНІЗАЦІЇ ВИБОРІВ В УКРАЇНІ

2025-07-12T16:48:19Z

Юлій Зоря: /* 2. Повна відкритість виборів */ зміни потребують змін до ст. 71 конституції

== ПЛАН ОРГАНІЗАЦІЇ ВИБОРІВ В УКРАЇНІ ==

=== Мета ===
Прийняття змін до Виборчого кодексу України котрі дозволять провести вибори під час війни та реальне проведення виборів.

=== Вимоги до плану ===
Для максимізації ймовірності на реалізацію належить максимально скоротити усі вимоги та потрібні кроки, кожна додаткова вимога стане предметом дискусій, а кожен додатковий крок збільшує складність. План має бути максимально простим, містити мінімум вимог та лише необхідні кроки виконання котрих залежить від ініціаторів виборів.

== КРИТИЧНІ ВИМОГИ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛЕГІТИМНИХ ВИБОРІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ ==

=== 1. Можливість дистанційного голосування ===
Можливість дистанційного голосування, з огляду на окупацію значної частини території, ведення бойових дій значною чистиною виборців, еміграції та переселення значної частини виборців, небезпеки ракетних ударів по виборчих дільницях. Відсутність можливості дистанційного голосування надасть як можливості для перешкоджання виборам з боку ворога через фізичне знищення виборчих дільниць, так і надасть підстави вважати вибори нелегітимними через відсутність можливості голосувати у значної кількості виборців (десятки процентів). Чим також буде користуватися ворог з метою дестабілізації суспільства та делегітимізації влади в Україні.

=== 2. Повна відкритість виборів ===
'''Повна відкритість виборів, тобто скасування таємності голосування''', з метою максимальної прозорості процедури та достовірності (легітимності) голосування. '''Таємність | голосування може бути забезпечена лише під час голосування у закритих виборчих кабінках для голосування у присутності членів дільничних виборчих комісій та спостерігачів. Будь-яке дистанційне голосування не може забезпечити вимоги таємності. Також таємність голосування завжди породжує сумніви у справжності волевиявлення, а отже легітимності голосування.''' Саме таємність виборів дозволяє диктатурам створювати ілюзію своєї легітимності, як це відбулося у Білорусі і як це відбулося б в Україні у 2004 році, якби люди не вийшли на Майдан. Будь-які протести в Україні під час війни можуть призвести до громадянської війни та окупації. Тому легітимність виборів має бути беззаперечною, а тому голосування – відкритим. Забезпеченням відсутності тиску на виборців, а також їх підкупу мають займатися правоохоронні органи та громадянське суспільство, додатково можна збільшити кримінальну відповідальність за підкуп та тиск на виборців. Зрештою прямо зараз українці ціною власного життя та здоров’я захищають свій вибір жити у вільній та демократичній країні. Таємне голосування не на часі, воно може призвести до громадянської війни. Результати виборів мають бути абсолютно легітимними, а отже процес виборів має бути максимально відкритим.
* Реалізація цього пункту потребує змін до ст. 71 Конституції України: "Стаття 71. Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування."

=== 3. Усунення абсурдних вимог щодо гендерних квот ===
'''Усунення абсурдних вимог щодо гендерних квот у виборчих списках'''. Діючим Виборчим кодексом України передбачено, що у кожному виборчому списку (загальнодержавному та регіональному) має бути не менше 2 кандидатів кожної статі у кожній п’ятірці (послідовних) кандидатів. Тобто у кожних 5 послідовних кандидатах списку (наприклад, з 1 по 5, з 2 по 6, з 3 по 7 і т.д.) має бути не менше 2 жінок і не менше 2 чоловіків, тобто по 40% кожної статі. Для партій, що є добровільними об’єднаннями людей, дотримання цього принципу є практично неможливим. Не можна змусити 40% чоловіків працювати вихователями у дитячих садках, чи 40% жінок змусити бути автомеханіками, електриками, будівельниками, програмістами, військовими чи займатися громадською діяльністю. Це абсурд тим більше в Україні під час війни, враховуючи обмеження, котрі накладаються на чоловічу стать, тобто, де всі явно розуміють різницю між схильностями та середніми статистичними фізичними та психічними здатностями різних статей. '''Статеві квоти це штучна перепона для формування списків реальних партій котрі діють як добровільні об’єднання людей. І діє на користь штучних політичних проектів, де людей у партійні списки набирають на зарплату, як найманий персонал у штат підприємств. Ця перепона має бути усунута, бо прихід до влади реальних партій, замість політичних проектів олігархів в інтересах всього українського суспільства.'''

=== 4. Скасовування грошових застав ===
Скасовування грошових застав, з введенням процедури збору онлайн підписів у кількості 25 000 за допомогою платформ для голосування з використанням електронних підписів чи BankID на користь партії. Застава для участі у парламентських виборах становить 1000 мінімальних заробітних плат (на 1 січня 2025 року це 8 мільйонів гривень). І у випадку непроходження цього бар’єру застава партії не повертається. В Україні немає непарламентських партій з річним бюджетом навіть 10% від цієї суми.

=== 5. Зменшення прохідного бар'єру ===
Зменшення прохідного бар'єра для політичних партій до 1% з метою забезпечити доступ до повноважень більшій кількості незалежних партій.

== ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ ==

# Публікація у публічному доступі відкритого списку (реєстру) виборців за 3 місяці до початку голосування з метою його перевірки. Список виборців повинен містити дані: ПІБ, дата народження, адреса реєстрації, унікальний номер у списку виборців. Опрацювання механізму подачі та розгляду заявок про уточнення списку виборців які подаються у разі: відсутності виборців у списку, наявності неіснуючих виборців, наявності померлих виборців. Процедура має бути аналогічною відповідній процедурі щодо уточнення списку виборців при звичайному голосуванні, але з врахуванням онлайн-процедури.
# Голосування онлайн з використанням BankID та електронних підписів, при чому мають бути доступними обидві опції. Голосування має тривати два тижні. Кожен виборець із списку виборців може проголосувати лише один раз.
# Результати голосування мають фіксуватися у режимі реального часу онлайн. Кожен виборець повинен мати змогу негайно перевірити результат свого голосування, а також результати голосування інших виборців здійснюючи пошук у списку виборців із зазначеним результатом голосувань за ПІБ, адресою, або номером у списку виборців.
# Контроль результатів голосування має відбуватися за допомогою доступу виборців до реєстру виборців зазначеного у пункті 3 вище. Також контроль результатів голосування і недопущення фальсифікацій з боку діючої влади має здійснюватися шляхом надання можливості скачування результатів голосування у будь-який момент офіційними спостерігачами – визначеними представниками політичних партій, громадських організацій, міжнародними спостерігачами з інших країн. Кількість спостерігачів та кількість скачувань на день має бути обмеженою з метою недопущення перевантаження сервера, але забезпечувати прозорість процедури. Таким чином неможливо буде підробити результати, оскільки і представники партій і міжнародні спостерігачі з інших країн матимуть доступ до результатів голосування і ці результати мають збігатися. Файл результатів виборів повинен містити усі дані із списку виборців та результати їх голосування.
# Процедура надсилання запрошень на вибори під час дистанційного голосування повинна бути змінена наступним чином: кожен виборець має перевірити себе у електронному списку виборців та за допомогою BankID поставити позначку про те, що він планує взяти участь у голосуванні онлайн. Особи, котрі протягом 2 тижнів не поставили відмітку про те, що вони візьмуть участь у голосуванні онлайн, повинні протягом 2 тижнів з моменту закінчення місячного терміну отримати запрошення для участі у голосуванні та відмітити себе у списках за допомогою ЦНАП, або надсилання повідомлення про намір проголосувати поштою протягом 1 тижня з моменту отримання запрошення для участі на виборах. Особи, котрі не відмітили себе у списку виборців онлайн та не надіслали повідомлення про намір проголосувати поштою вважаються такими, що відмовилися приймати участь у голосуванні, про що робиться помітка у списку виборців не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення перевірки списку виборців. Третій місяць надається для оскарження неточностей, у тому числі неправильних поміток щодо небажання взяти участь у виборах.
# Після початку голосування, особи, котрі відмітили себе у списку виборців онлайн отримують доступ до голосування, а особи котрі повідомили про намір голосувати поштою отримують паперові бюлетені на свою поштову адресу та повинні мати змогу протягом 1 тижня надати їх у поштове відділення з письмовим підтвердженням отримання з зазначенням дати та часу отримання, ПІБ та посади відповідального працівника та результатів голосування на корінці свого бюлетеня.
# Дані з реєстру виборців та дані результатів голосування мають бути використані лише для цілей виборів. Державні органи не мають права використовувати вибори для жодних інших дій по відношенню до виборця.

== РЕАЛІЗАЦІЯ ПЛАНУ ==

# Прийняти рішення про реалізацію даного плану ініціативною групою «7 кроків».
# Протягом 3 місяців з дати зазначеної в п. 1 створити проект закону для внесення змін до Виборчого кодексу України з метою привести його у відповідність з критичними вимогами зазначеними вище з використанням платформи на базі системи управління контентом Медіа Вікі (вільної платформи призначеної для спільної роботи над електронними документами з відкритим вихідним кодом на базі якої створено проект Вікіпедія) https://civic.org.ua/. Використання даної платформи дозволить експертному середовищу правити та обговорювати зміни до документу у режимі онлайн. При цьому усі правки та обговорення автоматично документуються та є доступні онлайн 24/7. Проект закону потрібно створити самій ініціативній групі, оскільки делегування цієї роботи діючим народним депутатам означатиме фактичне поховання даного проекту. Тобто вимога до діючих депутатів «створити такий-то законопроект» не має ніякого сенсу, бо він не буде створений. Проект закону потрібно створити із залученням авторитетних експертів, можливо також перекласти англійською мовою та залучити міжнародних експертів. Система Медіа Вікі дозволяє одночасну роботу декількома мовами, а наявність сучасних потужних моделей ШІ робить точний переклад простою справою.
# Після закінчення обговорення та написання проекту закону зазначеного у п. 2 вище викласти його короткий опис та посилання на повний текст на платформу fb.ua та розпочати голосування за нього, а також промо-компанію у електронних ЗМІ.
# У разі набрання зазначеною у п. 3 вище петицією, скажімо, понад 1 мільйона голосів у діючої влади не буде шансу ігнорувати цю ініціативу. Вимога до ВР має бути простою: проголосувати за вже готовий проект закону тим самим легітимізувавши розроблені суспільством зміни.

ПЛАН ОРГАНІЗАЦІЇ ВИБОРІВ В УКРАЇНІ

2025-07-12T16:29:42Z

Юлій Зоря: Створення статті

== ПЛАН ОРГАНІЗАЦІЇ ВИБОРІВ В УКРАЇНІ ==

=== Мета ===
Прийняття змін до Виборчого кодексу України котрі дозволять провести вибори під час війни та реальне проведення виборів.

=== Вимоги до плану ===
Для максимізації ймовірності на реалізацію належить максимально скоротити усі вимоги та потрібні кроки, кожна додаткова вимога стане предметом дискусій, а кожен додатковий крок збільшує складність. План має бути максимально простим, містити мінімум вимог та лише необхідні кроки виконання котрих залежить від ініціаторів виборів.

== КРИТИЧНІ ВИМОГИ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛЕГІТИМНИХ ВИБОРІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ ==

=== 1. Можливість дистанційного голосування ===
Можливість дистанційного голосування, з огляду на окупацію значної частини території, ведення бойових дій значною чистиною виборців, еміграції та переселення значної частини виборців, небезпеки ракетних ударів по виборчих дільницях. Відсутність можливості дистанційного голосування надасть як можливості для перешкоджання виборам з боку ворога через фізичне знищення виборчих дільниць, так і надасть підстави вважати вибори нелегітимними через відсутність можливості голосувати у значної кількості виборців (десятки процентів). Чим також буде користуватися ворог з метою дестабілізації суспільства та делегітимізації влади в Україні.

=== 2. Повна відкритість виборів ===
'''Повна відкритість виборів, тобто скасування таємності голосування''', з метою максимальної прозорості процедури та достовірності (легітимності) голосування. '''Таємність | голосування може бути забезпечена лише під час голосування у закритих виборчих кабінках для голосування у присутності членів дільничних виборчих комісій та спостерігачів. Будь-яке дистанційне голосування не може забезпечити вимоги таємності. Також таємність голосування завжди породжує сумніви у справжності волевиявлення, а отже легітимності голосування.''' Саме таємність виборів дозволяє диктатурам створювати ілюзію своєї легітимності, як це відбулося у Білорусі і як це відбулося б в Україні у 2004 році, якби люди не вийшли на Майдан. Будь-які протести в Україні під час війни можуть призвести до громадянської війни та окупації. Тому легітимність виборів має бути беззаперечною, а тому голосування – відкритим. Забезпеченням відсутності тиску на виборців, а також їх підкупу мають займатися правоохоронні органи та громадянське суспільство, додатково можна збільшити кримінальну відповідальність за підкуп та тиск на виборців. Зрештою прямо зараз українці ціною власного життя та здоров’я захищають свій вибір жити у вільній та демократичній країні. Таємне голосування не на часі, воно може призвести до громадянської війни. Результати виборів мають бути абсолютно легітимними, а отже процес виборів має бути максимально відкритим.

=== 3. Усунення абсурдних вимог щодо гендерних квот ===
'''Усунення абсурдних вимог щодо гендерних квот у виборчих списках'''. Діючим Виборчим кодексом України передбачено, що у кожному виборчому списку (загальнодержавному та регіональному) має бути не менше 2 кандидатів кожної статі у кожній п’ятірці (послідовних) кандидатів. Тобто у кожних 5 послідовних кандидатах списку (наприклад, з 1 по 5, з 2 по 6, з 3 по 7 і т.д.) має бути не менше 2 жінок і не менше 2 чоловіків, тобто по 40% кожної статі. Для партій, що є добровільними об’єднаннями людей, дотримання цього принципу є практично неможливим. Не можна змусити 40% чоловіків працювати вихователями у дитячих садках, чи 40% жінок змусити бути автомеханіками, електриками, будівельниками, програмістами, військовими чи займатися громадською діяльністю. Це абсурд тим більше в Україні під час війни, враховуючи обмеження, котрі накладаються на чоловічу стать, тобто, де всі явно розуміють різницю між схильностями та середніми статистичними фізичними та психічними здатностями різних статей. '''Статеві квоти це штучна перепона для формування списків реальних партій котрі діють як добровільні об’єднання людей. І діє на користь штучних політичних проектів, де людей у партійні списки набирають на зарплату, як найманий персонал у штат підприємств. Ця перепона має бути усунута, бо прихід до влади реальних партій, замість політичних проектів олігархів в інтересах всього українського суспільства.'''

=== 4. Скасовування грошових застав ===
Скасовування грошових застав, з введенням процедури збору онлайн підписів у кількості 25 000 за допомогою платформ для голосування з використанням електронних підписів чи BankID на користь партії. Застава для участі у парламентських виборах становить 1000 мінімальних заробітних плат (на 1 січня 2025 року це 8 мільйонів гривень). І у випадку непроходження цього бар’єру застава партії не повертається. В Україні немає непарламентських партій з річним бюджетом навіть 10% від цієї суми.

=== 5. Зменшення прохідного бар'єру ===
Зменшення прохідного бар'єра для політичних партій до 1% з метою забезпечити доступ до повноважень більшій кількості незалежних партій.

== ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ ==

# Публікація у публічному доступі відкритого списку (реєстру) виборців за 3 місяці до початку голосування з метою його перевірки. Список виборців повинен містити дані: ПІБ, дата народження, адреса реєстрації, унікальний номер у списку виборців. Опрацювання механізму подачі та розгляду заявок про уточнення списку виборців які подаються у разі: відсутності виборців у списку, наявності неіснуючих виборців, наявності померлих виборців. Процедура має бути аналогічною відповідній процедурі щодо уточнення списку виборців при звичайному голосуванні, але з врахуванням онлайн-процедури.
# Голосування онлайн з використанням BankID та електронних підписів, при чому мають бути доступними обидві опції. Голосування має тривати два тижні. Кожен виборець із списку виборців може проголосувати лише один раз.
# Результати голосування мають фіксуватися у режимі реального часу онлайн. Кожен виборець повинен мати змогу негайно перевірити результат свого голосування, а також результати голосування інших виборців здійснюючи пошук у списку виборців із зазначеним результатом голосувань за ПІБ, адресою, або номером у списку виборців.
# Контроль результатів голосування має відбуватися за допомогою доступу виборців до реєстру виборців зазначеного у пункті 3 вище. Також контроль результатів голосування і недопущення фальсифікацій з боку діючої влади має здійснюватися шляхом надання можливості скачування результатів голосування у будь-який момент офіційними спостерігачами – визначеними представниками політичних партій, громадських організацій, міжнародними спостерігачами з інших країн. Кількість спостерігачів та кількість скачувань на день має бути обмеженою з метою недопущення перевантаження сервера, але забезпечувати прозорість процедури. Таким чином неможливо буде підробити результати, оскільки і представники партій і міжнародні спостерігачі з інших країн матимуть доступ до результатів голосування і ці результати мають збігатися. Файл результатів виборів повинен містити усі дані із списку виборців та результати їх голосування.
# Процедура надсилання запрошень на вибори під час дистанційного голосування повинна бути змінена наступним чином: кожен виборець має перевірити себе у електронному списку виборців та за допомогою BankID поставити позначку про те, що він планує взяти участь у голосуванні онлайн. Особи, котрі протягом 2 тижнів не поставили відмітку про те, що вони візьмуть участь у голосуванні онлайн, повинні протягом 2 тижнів з моменту закінчення місячного терміну отримати запрошення для участі у голосуванні та відмітити себе у списках за допомогою ЦНАП, або надсилання повідомлення про намір проголосувати поштою протягом 1 тижня з моменту отримання запрошення для участі на виборах. Особи, котрі не відмітили себе у списку виборців онлайн та не надіслали повідомлення про намір проголосувати поштою вважаються такими, що відмовилися приймати участь у голосуванні, про що робиться помітка у списку виборців не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення перевірки списку виборців. Третій місяць надається для оскарження неточностей, у тому числі неправильних поміток щодо небажання взяти участь у виборах.
# Після початку голосування, особи, котрі відмітили себе у списку виборців онлайн отримують доступ до голосування, а особи котрі повідомили про намір голосувати поштою отримують паперові бюлетені на свою поштову адресу та повинні мати змогу протягом 1 тижня надати їх у поштове відділення з письмовим підтвердженням отримання з зазначенням дати та часу отримання, ПІБ та посади відповідального працівника та результатів голосування на корінці свого бюлетеня.
# Дані з реєстру виборців та дані результатів голосування мають бути використані лише для цілей виборів. Державні органи не мають права використовувати вибори для жодних інших дій по відношенню до виборця.

== РЕАЛІЗАЦІЯ ПЛАНУ ==

# Прийняти рішення про реалізацію даного плану ініціативною групою «7 кроків».
# Протягом 3 місяців з дати зазначеної в п. 1 створити проект закону для внесення змін до Виборчого кодексу України з метою привести його у відповідність з критичними вимогами зазначеними вище з використанням платформи на базі системи управління контентом Медіа Вікі (вільної платформи призначеної для спільної роботи над електронними документами з відкритим вихідним кодом на базі якої створено проект Вікіпедія) https://civic.org.ua/. Використання даної платформи дозволить експертному середовищу правити та обговорювати зміни до документу у режимі онлайн. При цьому усі правки та обговорення автоматично документуються та є доступні онлайн 24/7. Проект закону потрібно створити самій ініціативній групі, оскільки делегування цієї роботи діючим народним депутатам означатиме фактичне поховання даного проекту. Тобто вимога до діючих депутатів «створити такий-то законопроект» не має ніякого сенсу, бо він не буде створений. Проект закону потрібно створити із залученням авторитетних експертів, можливо також перекласти англійською мовою та залучити міжнародних експертів. Система Медіа Вікі дозволяє одночасну роботу декількома мовами, а наявність сучасних потужних моделей ШІ робить точний переклад простою справою.
# Після закінчення обговорення та написання проекту закону зазначеного у п. 2 вище викласти його короткий опис та посилання на повний текст на платформу fb.ua та розпочати голосування за нього, а також промо-компанію у електронних ЗМІ.
# У разі набрання зазначеною у п. 3 вище петицією, скажімо, понад 1 мільйона голосів у діючої влади не буде шансу ігнорувати цю ініціативу. Вимога до ВР має бути простою: проголосувати за вже готовий проект закону тим самим легітимізувавши розроблені суспільством зміни.

Про ВікіПравотворчість

2025-06-23T14:10:16Z

Юлій Зоря: Прибрав посилання на мої статті на site.ua оскільки цей ресурс чомусь припинив роботу

== Що таке ВікіПравотворчість? ==
ВікіПравотворчість — це інтернет-ресурс, де закони та інші нормативні акти розробляються спільнотою за принципами Вікіпедії. Він базується на вільному програмному забезпеченні з відкритим кодом — MediaWiki. Уся інформація, розміщена на цьому ресурсі, є вільною для будь-якого використання. Автори і учасники даного проєкту, природно, мають свої ідеї і переконання, але даний проєкт є політично нейтральним і відкритим для використання експертами, громадськими діячами та політиками незалежно від їхньої партійної приналежності чи ідеологічних поглядів. Проєкт базується на принципах свободи думки та свободи слова задля пошуку найкращих рішень шляхом вільної дискусії та конкуренції ідей: ''"Я можу не поділяти ваших поглядів, але готовий померти за ваше право їх висловлювати" (парафраз Вольтера)''. Модерація проєкту базується на суспільному консенсусі.

== Передумови ==
У 1991 році, вперше за останні близько 300 років, Україна отримала незалежність. Однак при владі залишилася та сама радянська номенклатура — фактично окупаційна адміністрація, сформована шляхом негативного відбору, де на вищих щаблях управління опиняються найгірші з найгірших. Приміром, суддя, який визнав українського поета Василя Стуса "особливо небезпечним рецидивістом" і призначив йому 10 років ув’язнення, продовжив здійснювати "правосуддя" в незалежній Україні та [https://glavcom.ua/country/society/suddya-yakiy-viznav-poeta-stusa-osoblivo-nebezpechnim-recidivistom-dobivsya-pererahunku-pensiji-801088.html відсудив собі підвищення пожиттєвого пенсійного забезпечення]. "Адвокат" Василя Стуса — Віктор Медведчук — став одним із найвпливовіших олігархів і політиків України. Ще на початку повномасштабного вторгнення Росії він був однією з найвпливовіших осіб у країні, зокрема, мав у власності кілька телеканалів, інші ЗМІ та власну фракцію у Верховній Раді. Депутати цієї фракції й досі приймають закони України. Цей випадок — лише ілюстрація того, якою є політична еліта України.
Культура правлячого класу України — це культура, створена окупаційною адміністрацією. Парафраз думок відомого експерта з управління та організаційної теорії звучить так: "культура їсть стратегію на сніданок". І головною проблемою України є відсутність механізмів для зміни політичної еліти.
=== Економічна ситуація в Україні ===
[[Файл:Ukraine_economy2021.JPG|міні|ліворуч|Стан економіки України у порівнянні з іншими країнами, 2021 рік]]
У 2021 році, перед початком повномасштабної війни, Україна досягла одного з найвищих показників ВВП на душу населення з моменту здобуття незалежності — $4,836 [https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD?end=2021&locations=UA-MD-TR-KZ-RU-PL-LT-EE-CN-BW-UY-DE-IL-US-IE-SG-GE-AZ-BY&start=2021&view=bar Дані Світового банку]. Водночас, за цим показником українці залишалися найбіднішими серед країн Європи, поступаючись навіть Молдові ($5,231) та Білорусі ($7,304), а також у два рази відстаючи від Туреччини ($9,587), про порівняння з іншими країнами розташованими на Європейському континенті навіть не йдеться.
Словосполучення "дешева робоча сила" зазвичай асоціюється з Китаєм. Так ось в Китаї у 2021 році ВВП на душу населення становив $12,556 (у 2,6 раза більше), відповідно, середня заробітна плата в Україні ($524 на місяць) також була приблизно у 2,6 рази нижчою за китайську ($1,357 на місяць). І справа не в якості людського капіталу, приміром, Україна була і ще залишається одним із світових лідерів за обсягом експорту послуг програмування. Проте її ВВП на душу населення залишався нижчим, ніж у Ботсвані ($7,347), де рівень грамотності дорослого населення не перевищує 90%.
Такий контраст між економічними показниками та людським потенціалом зумовлений особливостями чинного законодавства, а в ширшому контексті — негативним відбором політичного керівництва.

=== Економіка виборів. Хто та як формуватиме правове поле в Україні? ===
На минулих парламентських виборах до парламенту України потрапили [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_2019 5 політичних партій]. Відповідно [https://zp.chesno.org/party-candidates-comparison/ публічно доступних даних] їх офіційні витрати на передвиборчу кампанію склали (курс гривні до долара у 2019 році становив приблизно 25 гривень за долар):
:'''1'''. '''"Слуга народу"'''. Витрачено 114 мільйонів гривень ($ 4,56 млн.), отримано 6307793 голосів, що склало 43,16% та дозволило зайняти 254 депутатських місця. Вартість 1 голосу $0,72 , вартість депутатського місця $17953.
::*''Слід зазначити, що це лише офіційні витрати, котрі пройшли безпосередньо через партійну казну, без врахування ефірного часу на телеканалах та інших ЗМІ спонсорів, оплат агітаторам та працівникам штабів і виборчих комісій розданих у конвертах, витрат на виборчу компанію з боку мажоритарників від цих партій та інших витрат, котрі складають, значно більшу частину виборчих бюджетів.''
:'''2'''. '''"Опозиційна платформа — За життя"'''. Офіційно витрачено 90 мільйонів ($ 3,6 млн.), отримано 1908111 голосів, що склало 13,05% та дозволило зайняти 37 депутатських місця. Вартість 1 голосу $1,89 , вартість депутатського місця $97297.
::*''Знову ж таки, слід зазначити, що цю партію підтримували власники медіахолдингів Віктор Медведчук та Євгеній Мураєв. Відомим фактом є збитковість ЗМІ і їх утримання лише заради агітації за свої політичні сили з метою отримання влади та протиправного використання її задля особистого збагачення. Вартість утримання цих ЗМІ значно перевищує суми зазначені в офіційних виборчих бюджетах.''
:'''3'''. '''"Батьківщина"'''. Витрачено 87 мільйонів гривень ($ 3,48 млн.), отримано 1196303 голосів, що склало 8,18% та дозволило зайняти 26 депутатських місць. Вартість 1 голосу $2,91 , вартість депутатського місця $133846.
:'''4'''. '''"Європейська Солідарність"'''. Витрачено 99 мільйонів гривень ($ 3,96 млн.), отримано 1184620 голосів, що склало 8,10% та дозволило зайняти 25 депутатських місць. Вартість 1 голосу $3,34 , вартість депутатського місця $158400.
::*''Власник даної партії є також власником кількох телеканалів та інших ЗМІ.''
:'''5'''. '''"Голос"'''. Витрачено 105 мільйонів гривень ($ 4,2 млн.), отримано 851722 голосів, що склало 5,82% та дозволило зайняти 20 депутатських місць. Вартість 1 голосу $4,93 , вартість депутатського місця $210000.

Серед партій, котрі потрапили до парламенту найменший офіційний бюджет був у партії Батьківщина, котра має найдавнішу політичну історію і сталих багаторічних прихильників. Були партії, котрі [https://zp.chesno.org/party-candidates-comparison/ витратили більше коштів] і так і не змогли потрапити до парламенту, але не було партій, котрі витратили менше і потрапили до парламенту. Тому витрати понад 3,5 мільйони доларів США можна вважати практичним прохідним мінімумом.

На що йдуть ці гроші? Реклама, агітація, утримання штабів. На парламентських виборах було близько 30 тисяч виборчих дільниць. Для організації належного контролю у комісії кожної дільниці має бути щонайменше 1 людина. Тобто для належної організації участі у виборах потрібно за самим мінімальним підрахунком 30 тисяч членів партії лише для роботи у виборчих комісіях.

==== Хто виграє наступні вибори та визначатиме долю країни? Якщо нічого не змінити. ====

Станом на 2024 рік в Україні нараховувалося понад [https://nazk.gov.ua/uk/189-politpartii-ne-zareestruvalysya-v-reestri-politdata/ 300 зареєстрованих політичних партій]. Відповідно до [https://zp.chesno.org/annual-reports/ публічно доступних даних] на середину 2024 року, таких партій де офіційні внески були сплачені хоч 1 особою було 41. З них лише 5 партій де членські внески сплачують понад 10 людей (фізичних осіб). І лише 1 партія де членські внески сплачують понад 100 людей (конкретно 245 чоловік). Бюджети хоч якось співставні з виборчими потребами мають лише 4 парламентських "партії" за рахунок державного фінансування.

'''Висновок:'''
В Україні фактично є лише 5 політичних партій котрі фінансують люди і лише 1 реальна політична партія котра має кількість активних членів достатню щоб приймати участь у місцевих виборах (максимум на рівні області чи міста). Тобто можна сказати, що фактично немає політичних партій. А що тоді є? - Є політичні проекти котрі візьмуть гроші від спонсорів під вибори з метою прийти до влади. Чим ці політичні проекти будуть розраховуватися із своїми спонсорами? - Майбутнім України, буквально життями людей. І цю ситуацію терміново потрібно змінювати, і власне з метою її змінити був створений даний проект.

== Як працюватиме ВікіПравотворчість? ==
Для початку повинна бути створена нормативна база змін. Тобто визначені конкретні цілі з якими партії мають йти на вибори. Тобто публічно створені конкретні проекти змін. Тоді з'явиться сенс підтримки цих партій. У процесі роботи над проектами законів мають сформуватися колективи однодумців. Далі ці колективи (партії) для втілення опрацьованих ними змін можуть гуртувати навколо себе прихильників. Тобто щоб люди мали можливість обирати не умовного Вову, Петю чи Віталіка, а конкретні проекти змін, які вони підтримають.

В рамках даного проекту можуть спільно створюватися не лише проекти законів, але і також бюджети, постанови чи рішення органів місцевого самоврядування.

Позитивний відбір людей і ідей через спільну працю. До парламенту мають потрапляти люди, котрі вже опрацювали потрібні для суспільства законопроекти, а також політичні партії, котрі складаються з таких людей. Політична партія під час балотування на вибори вже повинна мати напрацьовання у вигляді конкретних проектів законів котрі вона відстоюватиме. Вибирати потрібно не обличчя коміка чи боксера, а конкретні чітко прописані зміни. До майбутнього складу парламенту України мають потрапити люди, котрі вже мають конкретні законодавчі напрацювання для втілення яких вони хочуть отримати статус народного депутата України. У такий спосіб вони доведуть свою профпридатність. Люди мають голосувати за конкретні зміни, а не за відомі обличчя на білбордах і в рекламі. Таким чином буде організований відбір за принципом ідей і компетенцій, а не за принципом особистої відданості тому чи іншому лідеру чи спонсорам рекламно-політичних проектів.
=== Реформа судової гілки влади та правоохоронної системи ===
Реформа судової та правоохоронної системи неможлива без створення нового законодавства, зокрема: [[Реформа судової системи з застосуванням Дилеми в'язня]]. За умови прийняття запропонованої реформи відбудеться самоочищення судової системи. Але також потрібно опрацювати механізм заміни судової гілки влади (котра залишилася фактично незмінною з радянських часів): [[Пропозиція принципів відбору суддів]].

=== Адвокація опрацьованих громадськістю змін до законодавства ===
Після комплексного опрацювання пропонованих змін їх адвокацію (публічне та відкрите лобіювання) суспільство може здійснювати за допомогою сервісів електронних підписів як державних: https://petition.president.gov.ua/ , https://petition.kmu.gov.ua/ , так і громадських: https://petition.fb.ua/uk чи комерційних: https://dubidoc.com.ua/ , котрі використовують одні і ті самі вже опрацьовані принципи та технології. Загалом немає жодних технічних перешкод для проведення виборів з використанням тих самих технологій: [[Вибори в Україні за два місяці? Технічно це можливо, і коштуватиме копійки!]], але все впирається у потребу зміни законодавства. Опрацьовані проекти законів можуть просуватися також шляхом співпраці з незалежними ЗМІ, блогерами, інфлюенсерами (у тому числі іноземними), а також за рахунок створення програм з просування з використанням прямої реклами через ГО [[Творча еліта України]].

'''''"Ніщо не зупинить ідею, час якої настав."'''''
Ідея зміни еліт була центральною під час виборчої кампанії нинішнього президента України.
[[Файл:Internet-Vybory.JPG|міні|ліворуч|Вибори та референдуми з використанням сучасних технологій у програмі В. Зеленського]]
[[Файл:Narodovladdia cherez referendum.JPG|міні|ліворуч| Пряме народовладдя замість представницької демократії - використання сучасних технологій у демократичному процесі у програмі В. Зеленського]]
Треба допомогти громадянину Зеленському В.О. виконати його публічну оферту, внаслідок складення якої народом його було обрано президентом України. Легітимацією даного проекту є сам факт голосування за Зеленського В.О. у програмі якого було записано, що першим поданим ним законом буде закон про забезпечення прямого народовладдя шляхом використання сучасних інформаційно-телекомунікаційних (ІТ) технологій.

== Кому це вигідно ==

Серед представників великого (системотворчого, найбільшого) українського бізнесу існує певний консенсус щодо того, що якби Україна була правовою державою, то активи коштували б у понад 5 разів більше. І в тому полягає сенс підтримки даного проєкту. Побудова правової держави вигідна не лише "звичайним громадянам", але також, і перед усім, представникам бізнесу, тим хто створює основні блага у країні.

== План роботи ==
Зрозуміло, що даний проект потребуватиме величезного обсягу праці. Має бути опрацьований регламент проекту. Розроблений контент-план. Має відбуватися модерація (пошук та залучення модераторів) тощо. Це лише початок. Але, як детально описано у цій статті, жодної альтернативи наразі просто не існує.
Створення системи публічного лобізму, зокрема з використанням вже доступних інструментів, котрі можуть бути використані для будь-яких голосувань та референдумів: https://petition.fb.ua/uk , https://dubidoc.com.ua/ . Тобто немає ніяких технічних перешкод для створення для проведення виборів (за умови їх відкритості) вся інфраструктура в Україні є і її адаптація для наших потреб коштує буквально копійки.

== Історія створення ==

[[Юрій Пероганич]] згадує:

9 лютого 2025 до мене звернувся [[Юлій Зоря]]:

:''Маю ідею для створення онлайн-платформи, яка функціонує за принципом Вікіпедії, але для розробки законодавчих норм. Тобто щоб закони писалися не вузьким колом обмежених осіб, а спільнотою за принципом Вікіпедії. Ідея полягає в тому, щоб замінити традиційний процес створення законів через парламент на експертну систему, де норми та законопроєкти формуються і обговорюються в онлайн-спільноті. Це дасть можливість залучати експертів з різних галузей та громадськість до розробки законодавства, підвищуючи прозорість та ефективність процесу. Це дозволить створювати законопроєкти швидко, з мінімальними витратами та за участю всіх зацікавлених сторін.''

[[12 лютого]] [[2025]] сайт був розгорнутий в домені civic.org.ua і були опубліковані перші сторінки. Цей день слід вважати днем народження платформи ВікіПравотворчість.

== Перспективи ==
Схоже, не лише Україна, але і більшість інших, пред усім розвинених, країн світу потребує переосмислення моделі демократії. Винайдені кілька сотень років тому моделі представницької демократії вже не відповідають викликам суспільства. Система управління контентом MediaWiki вже має усі можливості для перетворення проекту на міжнародний. Тож немає жодних перешкод для перекладу пропонованих змін іншими мовами, а також запозичень елементів законодавства інших країн. Зокрема варто було б запозичити міграційне законодавство ОАЕ, де проживає 90% мігрантів з не самих заможних країн, котрі будують там надсучасні мегаполіси в пустині і одночасно зберігається один з найнижчих у світі рівнів злочинності. Опрацювання такого законодавства має бути одним з пріоритетів для створення фундаменту відбудови України.

Українці не маючи можливості досягти паритету у традиційній зброї з [https://confidence.trading/articles/imidj-derjavi-mae-znachennya Московією] адаптувала для військових цілей технології малих безпілотних літальних апаратів. Так само, не маючи можливості змінити традиційними методами державну еліту сформовану шляхом негативного відбору починаючи ще з радянскіх і більш ранніх часів українці також адаптують для цих цілей сучасні інформаційно-телекомунікаційні технології. І вчергове здивують світ.

[[Категорія:ВікіПравотворчість]]

Партія Народовладдя

2025-05-05T17:06:10Z

Юлій Зоря:

Практично єдина станом на сьогоднішній день реальна партія, котра існує в Україні. Кількість членів, котрі сплачують членські внески становить 245 осіб ([https://zp.chesno.org/annual-reports/ дані на середину 2024 року]).
[https://narodovladdia.com/program/ Офіційний сайт].
Програма має ліву - соціалістичну направленість, тобто держава (чиновники) мають здійснювати "справедливий" (як вони його розуміють) [https://www.youtube.com/watch?v=6xYs75y_T18 розподіл суспільних благ], котрі мають бути забрані у багатих і роздані бідним.
==Критика==
Наочним елементом програми соціалістичних партій є "безкоштовна медицина", у програмі партії Народовладдя, зокрема, зазначено:
:''"Право на охорону здоров’я є основоположним правом кожного громадянина, яке держава має повністю забезпечувати. Кожен громадянин матиме можливість отримувати справді безоплатну медичну допомогу."''.
Даний пункт програми створений без врахування тої простої і очевидної речі, що "безоплатну" медичну допомогу можуть надавати лише медики котрі працюють без оплати, у приміщеннях побудованих будівельниками без оплати, котрі опалюються безоплатним джерелом енергії, використовують медичну техніку поставлену без оплати та виготовлені без оплати ліки. Відповідно, такі лікарі без оплати мають отримувати житло, одежу, харчування та інші блага теж без оплати (бо інакше вони помруть з голоду на вулиці без одежі). Тобто безоплатна медицина можлива лише в умовах комуністичного суспільства де ніхто ні за що не платить.

Це дуже сильно відрізняється від концепції страхової медицини, де медичну страховку, приміром, ветеранам оплачує держава. У випадку медичної страховки людина сама може обирати медичний заклад куди вона звернеться по допомогу і куди, відповідно, буде направлена державна оплата за лікування. Людина сама обирає кращий заклад і у цей заклад направляються кошти.

В рамках "безоплатної" (державної) медицини розподіл коштів будуть здійснювати не самі люди (котрим надається страховка коштом інших платників податків), а чиновники на свій "здровий хлопський розум". Коли ти чиновник і обираєш куди направити кошти це зовсім інша якість вибору ніж коли ти людина і обираєш де тобі лікуватися.

"Безоплатна медицина" не може існувати в умовах коли лікарі отримують оплату, зовсім інша справа - коли коштом інших платників податків оплачуються медичні послуги певним категоріям громадян. Це лише один приклад логічних похибок соціалістів.

Партія Народовладдя

2025-05-05T17:02:47Z

Юлій Зоря:

Практично єдина станом на сьогоднішній день реальна партія, котра існує в Україні. Кількість членів, котрі сплачують членські внески становить 245 осіб ([https://zp.chesno.org/annual-reports/ дані на середину 2024 року]).
[https://narodovladdia.com/program/ Офіційний сайт].
Програма має ліву - соціалістичну направленість, тобто держава (чиновники) мають здійснювати "справедливий" (як вони його розуміють) [https://www.youtube.com/watch?v=6xYs75y_T18 розподіл суспільних благ], котрі мають бути забрані у багатих і роздані бідним.
==Критика==
Наочним елементом програми соціалістичних партій є "безкоштовна медицина", у програмі партії Народовладдя, зокрема, зазначено:
:''"Право на охорону здоров’я є основоположним правом кожного громадянина, яке держава має повністю забезпечувати. Кожен громадянин матиме можливість отримувати справді безоплатну медичну допомогу."''.
Даний пункт програми створений без врахування тої простої і очевидної речі, що "безоплатну" медичну допомогу можуть надавати лише медики котрі працюють без оплати, у приміщеннях побудованих будівельниками без оплати, котрі опалюються безоплатним джерелом енергії, використовують медичну техніку поставлену без оплати та виготовлені без оплати ліки. Відповідно, такі лікарі без оплати мають отримувати житло, одежу, харчування та інші блага теж без оплати (бо інакше вони помруть з голоду на вулиці без одежі). Тобто безоплатна медицина можлива лише в умовах комуністичного суспільства де ніхто ні за що не платить.

Це дуже сильно відрізняється від концепції страхової медицини, де медичну страховку, приміром, ветеранам оплачує держава. У випадку медичної страховки людина сама може обирати медичний заклад куди вона звернеться по допомогу і куди, відповідно, буде направлена державна оплата за лікування. Людина сама обирає кращий заклад і у цей заклад направляються кошти.

В рамках "безоплатної" (державної) медицини розподіл коштів будуть здійснювати не самі люди (котрим надається страховка коштом інших платників податків), а чиновники на свій "здровий хлопський розум". Коли ти чиновник і обираєш куди направити кошти це зовсім інша якість вибору ніж коли ти людина і обираєш де тобі лікуватися.
: Це лише один приклад логічних похибок соціалістів.

Проект закону про першочергову закупівлю дронів

2025-04-13T13:43:56Z

Юлій Зоря: Створено першу редакцію проекту закону

== Проект Закону України ==
''Про забезпечення першочергового фінансування виготовлення військових безпілотних літальних апаратів та про внесення змін до деяких законодавчих актів України''

=== Преамбула ===
З метою захисту життя та здоров’я громадян України, посилення обороноздатності держави, забезпечення своєчасного та повного постачання військових безпілотних літальних апаратів для потреб Збройних Сил України та інших військових формувань, Верховна Рада України ухвалює цей Закон.

=== Стаття 1. Мета та сфера дії Закону ===
# Метою цього Закону є встановлення обов’язку пріоритетного фінансування виготовлення військових безпілотних літальних апаратів (дронів) державним коштом та за рахунок коштів місцевих бюджетів, а також запровадження заборони на використання таких коштів на інші напрями до моменту повного завантаження наявних в Україні виробничих потужностей.
# Дія цього Закону поширюється на всі органи державної влади, органи місцевого самоврядування, розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також суб’єктів господарювання, які залучаються до виконання державного оборонного замовлення з виготовлення військових безпілотних літальних апаратів.

=== Стаття 2. Визначення основних термінів ===
;Військовий безпілотний літальний апарат (дрон): безпілотний літальний апарат військового призначення, призначений для ведення розвідки, корегування вогню, виконання ударних операцій чи інших завдань у системі оборони.
;Завантаження виробничих потужностей на 100%: забезпечення такого рівня виробництва безпілотних літальних апаратів, за якого всі доступні виробничі лінії та ресурси підприємств, здатних виготовляти відповідні дрони, використовуються без простоїв та із максимальною ефективністю, підтвердженою уповноваженими органами.

=== Стаття 3. Обов’язкове пріоритетне фінансування ===
# Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані спрямовувати бюджетні кошти державного та місцевих бюджетів у першу чергу на фінансування повного завантаження наявних виробничих потужностей з виготовлення військових дронів.
# Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері оборони спільно із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щорічно визначають обсяги коштів, необхідних для повного завантаження виробничих потужностей з виготовлення дронів, а також здійснюють моніторинг ефективності використання цих коштів.
# До моменту досягнення 100% завантаження виробничих потужностей з виготовлення військових дронів забороняється спрямовувати бюджетні кошти на інші проекти, окрім:
:* витрат, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки та оборони;
:* витрат, пов’язаних із критичною інфраструктурою (енергопостачання, водопостачання, медичні заклади тощо), без яких неможливе функціонування держави та суспільства.

=== Стаття 4. Добровільні збори на інші проекти ===
# У разі необхідності реалізації додаткових ініціатив, не пов’язаних з обороною (зокрема з озеленення чи закупівлі нового рухомого складу метрополітену), місцеві органи влади, державні установи та організації можуть оголошувати добровільний збір коштів серед юридичних і фізичних осіб на добровільній основі.
# Кошти, зібрані в результаті таких добровільних акцій, не вважаються бюджетними коштами та можуть бути використані виключно на передбачені добровільним збором заходи. При цьому забороняється залучення коштів державного чи місцевих бюджетів, доки не досягнуто 100% завантаження виробничих потужностей з виготовлення дронів.

=== Стаття 5. Прикінцеві та перехідні положення ===
# Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
# Внести зміни до таких законодавчих актів України:
:* '''До Бюджетного кодексу України''':
#* Доповнити статті, що регулюють цільове використання бюджетних коштів, положенням про обов’язковий пріоритет фінансування виробництва військових безпілотних літальних апаратів до моменту досягнення повного завантаження відповідних виробничих потужностей.
#* Установити норму про тимчасову заборону витрачання бюджетних коштів на інші напрями, окрім критично важливих для функціонування держави, якщо не досягнуто 100% завантаження виробництва дронів для задоволення потреб оборони.
:* '''До Закону України «Про державний бюджет України» (поточного та наступних років)''':
#* Передбачити в загальному та спеціальному фондах Державного бюджету окремі бюджетні програми з фінансування виробництва військових дронів, з чітко визначеним обсягом коштів, який має бути використаний до повного завантаження всіх виробничих потужностей.
:* '''До Закону України «Про оборону України»''':
#* Визначити відповідальність центрального органу виконавчої влади у сфері оборони та інших уповноважених суб’єктів за визначення потреби у військових дронах, проведення моніторингу та складання звітності про використання коштів на фінансування їх виробництва.
:* '''До Закону України «Про публічні закупівлі»''':
#* Доповнити нормами, що передбачають спрощені процедури або прямі закупівлі військових дронів на період дії воєнного чи надзвичайного стану, а також заборону використання бюджетних коштів на додаткові потреби, якщо не досягнуто повного завантаження виробництва дронів.
:* '''До Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»''':
#* Доповнити статті про повноваження органів місцевого самоврядування нормами про пріоритетне спрямування коштів місцевих бюджетів на забезпечення потреб оборони (зокрема, на закупівлю дронів) перед іншими проєктами в період воєнного чи надзвичайного стану.
# Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
:* Прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону.
:* Привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
# Органам місцевого самоврядування привести свої рішення у відповідність із цим Законом протягом одного місяця з дня набрання ним чинності.

== Пояснювальна записка ==
# '''Обґрунтування необхідності прийняття закону''': Законопроєкт покликаний посилити оборону держави, забезпечивши першочергове використання бюджетних коштів на виробництво військових дронів. В умовах воєнного стану є недопустимим спрямовувати державне фінансування на непершочергові заходи, поки існує нагальна потреба в обороні.
# '''Мета та завдання законопроєкту''': Основна мета – змусити органи державної влади та місцевого самоврядування забезпечити 100% завантаження наявних виробничих потужностей з виготовлення дронів, а також унеможливити витрачання коштів на другорядні ініціативи при невиконаній потребі в обороні.
# '''Характеристика та основні положення''': Законопроєкт встановлює обов’язок напрямку коштів державного та місцевих бюджетів на дрони, визначає поняття «повного завантаження» потужностей, встановлює механізм добровільних зборів на інші потреби та пропонує зміни до ключових законодавчих актів.
# '''Стан нормативно-правової бази''': Реалізація законопроєкту вимагає внесення змін до Бюджетного кодексу, Закону про держбюджет та інших актів, які регулюють порядок державних закупівель і формування місцевих бюджетів.
# '''Фінансово-економічне обґрунтування''': Законопроєкт спрямований на перерозподіл наявних ресурсів у пріоритетну галузь оборони. Додаткових видатків із державного чи місцевих бюджетів не передбачається, адже мова йде про тимчасову заборону фінансування малоневідкладних потреб.
# '''Прогноз соціально-економічних наслідків''': Ухвалення та реалізація цього законопроєкту підвищить обороноздатність України, прискорить забезпечення військових дронами, а також допоможе зберегти життя військових і цивільних. По завершенні воєнної чи надзвичайної ситуації можна буде повернутися до звичайних бюджетних програм, використавши при цьому досвід для підвищення ефективності державної політики.

''Зазначений текст законопроєкту є початком роботи, необхідна фахова юридична експертиза після спільного доопрацювання даного проекту для затвердження Верховною Радою України необхідний публічний лобізм (адвокація), зокрема через платформу для електронних голосувань з використанням BankID.''

Уроки з Британії для міграційного законодавства України

2025-03-02T16:22:19Z

Юлій Зоря: /* Міграційне законодавство України: уроки з ОАЕ та Катару */

Нещодавно я поспілкувався з Гроком, штучним інтелектом, розробленим xAI, про напругу між людськими інстинктами та сучасними суспільними цінностями. Під час нашого діалогу я попросив Грока написати коротку статтю, яка б узагальнила нашу розмову, зокрема зосередившись на культурних конфліктах у Британії, пов’язаних із пакистанськими бандами ґвалтівників, та ширших наслідках для європейських ідеалів. Ось що з цього вийшло.

Людська природа пронизана базовими інстинктами: недовірою до чужинців, лояльністю до своєї групи та прагненням утвердити домінування. Антропологи, такі як Робін Данбар, стверджують, що наш мозок досі налаштований на племінне життя, де "ми" означає безпеку, а "вони" — загрозу. Ці інстинкти підживлювали історичні конфлікти, від війн до ксенофобії. Проте за століття Британія та Європа переросли це. Завдяки Просвітництву, індустріалізації та урокам двох світових воєн вони виробили філософію рівності, закріплену в законах і культурі. Покоління виховувалися з установкою, що "чужість" не має значення, якщо всі грають за однаковими правилами.

Британія, пишаючись своїм мультикультуралізмом, відчинила двері для світу. Такі міста, як Лондон, стали глобальними плавильними котлами. Але ця відкритість припускала, що новоприбулі приймуть ті самі цінності. Багато хто так і зробив, але деякі — ні, і тут почалися проблеми. Візьмімо для прикладу пакистанські банди ґвалтівників. У таких містах, як Ротергем, Рочдейл і Телфорд, групи переважно чоловіків пакистанського походження систематично ґвалтували вразливих британських дівчат, часто білих і з неблагополучних сімей. З 1997 по 2013 роки лише в Ротергемі було виявлено понад 1400 жертв, згідно зі звітом Алексіс Джей 2014 року. Це не були випадкові злочини; вони були організованими, спрямованими на дівчат, яких вважали "чужими".

Пакистан, що утворився в 1947 році на тлі релігійного розколу, не пройшов європейського шляху секуляризму та егалітаризму. Його суспільство досі міцно пов’язане з племінними, клановими та релігійними нормами, де групова ідентичність стоїть вище за права особистості. Багато пакистанських іммігрантів привезли ці установки до Британії. Дослідження, як-от звіт Quilliam 2017 року, показують, що в цих бандах діяла логіка "ми проти них", посилена культурною ізоляцією та економічною маргіналізацією. Для них знущання над дівчатами-"чужинками" не мало того морального значення, як для британців.

Чому Британія не передбачила цього? Можливо, через наївність або надмірну впевненість у тому, що її система автоматично "перевиховає" приїжджих. Мультикультуралізм обіцяв співіснування, але не враховував несумісність цінностей. Гірше того, коли правда спливла на поверхню, влада заплющила очі. Скандал у Ротергемі показав, що поліція та соціальні служби роками ігнорували скарги, паралізовані страхом звинувачень у расизмі. Місцеві чиновники, часто лейбористи, мовчали, щоб не псувати стосунки з громадою. Це була зрада тих, кого система мала захищати.

Політика "мультикультуралізму" має враховувати, що більшість світу живе за базовими людськими інстинктами: релігійністю ("наша релігія правильна, інші — невірні"), клановістю ("наш народ кращий за інших") і бажанням принижувати чужих. Європейська філософія, закони, культура та виховання — це не те, з чим люди народжуються. Це результат століть розвитку, який не повторився в інших частинах світу. Тому закони треба терміново змінити, враховуючи це розуміння, щоб захистити суспільство від тих, хто не готовий жити за цими правилами.

==Уроки з Британії для міграційного законодавства України==

===Врахування базових інстинктів===
Релігійність, клановість і прагнення домінувати над чужинцями — це не просто "культурні особливості", а частина людської природи. Законодавство має визнавати, що не всі мігранти автоматично інтегруються в європейські цінності. Для України це означає чіткі критерії: хто може в’їжджати, базуючись на готовності поважати закони й культуру.

===Превентивний контроль===
Британія провалилася, бо не реагувала на ранні сигнали (наприклад, скарги жертв у Ротергемі). Україні потрібен механізм моніторингу мігрантських громад: регулярні звіти поліції, соціальних служб, і нульова толерантність до злочинів на кшталт групового насильства.

===Збалансована інтеграція===
Замість сліпої "толерантності" — обов’язкові програми адаптації: вивчення мови, законів, історії України. У Британії цього не вимагали від пакистанських громад, що призвело до ізоляції й злочинності. Для України це може бути умовою отримання виду на проживання.

===Захист корінного населення===
Британська влада пожертвувала безпекою дівчат заради "гармонії". В Україні пріоритет має бути на захисті громадян: жорсткі покарання за злочини проти місцевих, депортація без компромісів для порушників.

===Уникнення політичної коректності===
Страх звинувачень у "расизмі" паралізував Британію. Україні треба прописати закони так, щоб безпека була вищою за ідеологічні догми — чесний підхід до оцінки ризиків від міграції.

==Як побудувати новий Дубай в Україні? Позитивні приклади "мультикультуралізму"==

В таких країнах як Дубай, ОАЕ та Катар відсоток мігрантів близько 90% населення співіснує з порядком і фокусом на економічний розвиток, а не на соціальні конфлікти, як у випадку з британськими "грумінг-бандами". Їхній підхід до міграційного законодавства буде корисним для України, особливо в контексті будівництва інфраструктури та уникнення культурних зіткнень. Ось що можна взяти з їхнього досвіду:

===1. Система "кафала" (спонсорство)===
:-Усі мігранти прив’язані до роботодавця, який відповідає за їхній в’їзд, проживання та поведінку. Це не ідеально з точки зору прав людини (багато скарг на експлуатацію), але забезпечує контроль: мігранти приїжджають працювати, а не "осідати" без чіткої мети.

:-Уроки для України: Жорстка прив’язка до робочого місця може бути адаптована як тимчасова віза, що видається лише за наявності контракту з роботодавцем, із чіткими умовами депортації за порушення.

===2. Чітка мета міграції — економічна===
:-У Дубаї та Досі мігранти (переважно з Індії, Пакистану, Бангладеш) будують мегаполіси в пустелі, а не претендують на соціальні блага чи громадянство. Їхня мотивація — заробіток і відправка грошей додому (ремітанси в ОАЕ 2020 року склали $43 млрд).

:-Уроки для України: Залучення мігрантів для конкретних проєктів (відбудова інфраструктури після війни) із забороною на постійне поселення, якщо це не в інтересах держави.

===3. Жорстке правозастосування===
:-У ОАЕ та Катарі немає "політичної коректності" в стилі Британії. Злочини караються швидко й суворо: депортація, в’язниця або навіть смертна кара за тяжкі порушення. Це стримує насильство, включно з сексуальними злочинами.

:-Уроки для України: Законодавство має передбачати нульову толерантність до злочинів мігрантів із негайною депортацією, щоб уникнути ситуацій типу Ротергема.

===4. Суворі вимоги до громадянства===
:-У ОАЕ громадянство майже недосяжне для мігрантів (треба 30+ років проживання, ідеальна репутація і схвалення монархії). Це тримає міграцію тимчасовою і не створює ілюзії "нового дому".

:-Уроки для України: Обмежити доступ до громадянства для трудових мігрантів, залишивши його лише для виняткових випадків (наприклад, висококваліфіковані фахівці, підприємці, інвестори).

===5. Культурна сегрегація===
:-Потрібно розуміти, що більшість світу не є вихованими у європейських ідеалах, котрі засвоюються у родині з дитинства. Здебільшого люди навіть не замислюються над цим. У країнах де мігранти будують мегаполіси в пустині, а не створюють банди гвалтівників, вони живуть у "робочих таборах" окремо від місцевих, що мінімізує конфлікти. Еміратці та катарці займають держсектор, а мігранти — приватний (90% робочої сили в ОАЕ — іноземці). Україна мусить вивчити уроки Західної Європи, де толерантність стала слабкістю. Міграційні закони — це захист нації, яка кров'ю виборює своє право на існування, а не дискримінація. Якщо людина приїхала працювати задля отримання для себе економічної вигоди її права мають бути захищені - роботодавець має виплатити їй належну винагороду, забезпечити належні умови праці та медичне страхування. Водночас, роботодавець має нести сувору відповідальність за поведінку таких людей, зокрема, забезпечити окреме проживання під час роботи, щоб уникнути будь-яких злочинів.

:-Уроки для України: Створювати чіткий розподіл сфер зайнятості й проживання, щоб уникнути соціального напруження.

==Міграційне законодавство України: уроки з ОАЕ та Катару==

У таких країнах, як ОАЕ та Катар, модель міграційного законодавства дозволяє ефективно управляти великою кількістю мігрантів (близько 90% населення), зберігаючи порядок і сприяючи економічному розвитку. Цей досвід може бути корисним для України в контексті відбудови та уникнення культурних конфліктів.

===Принципи===
:- Міграція — виключно для економічного внеску (відбудова, промисловість).
:- Тимчасовість: візи прив’язані до контрактів (1-3 роки) без автоматичного права на продовження.

===Критерії в’їзду===
:- Перевірка кримінального минулого в країні походження.
:- Контракт із роботодавцем, який несе відповідальність за мігранта (аналог "кафала").
:- Фінансова гарантія від роботодавця (наприклад, депозит на депортацію).

===Інтеграція===
:- Обов’язкові курси української мови та законів (3 місяці, іспит).
:- Заборона на соціальні виплати для мігрантів — лише зарплата від роботодавця.

===Контроль і відповідальність===
:- Реєстрація всіх мігрантів у єдиній базі з біометрією.
:- Депортація за будь-який злочин протягом 48 годин після вироку.
:- Штрафи для роботодавців за порушення мігрантами законів.

===Міжнародний досвід===
:- "У Дубаї 90% населення — мігранти, але порядок тримається завдяки жорстким законам і відсутності громадянства. В Україні це може бути модель для відбудови без ризиків культурних конфліктів."

==Практичні кроки для реалізації проєкту==

Для розробки міграційного законодавства України на основі моделей ОАЕ та Катару необхідно виконати наступні дії:

:- Знайти офіційні тексти законів ОАЕ (наприклад, Labour Law No. 33 від 2021) та Катару (Law No. 14 від 2004 із реформами 2020), доступні англійською мовою на офіційних урядових сайтах.

:- Скоротити ці тексти до ключових статей, що стосуються умов в’їзду, депортації, прав та обов’язків мігрантів, і адаптувати їх до українського контексту.

:- Опублікувати отримані матеріали на MediaWiki як окремий розділ або сторінку, наприклад, під назвою "Модель ОАЕ/Катару для України".

Уроки з Британії для міграційного законодавства України

2025-03-02T16:18:21Z

Юлій Зоря: /* Уроки з Британії для міграційного законодавства України */

Уроки з Британії для міграційного законодавства України

2025-03-02T15:43:02Z

Юлій Зоря: /* Уникнення політичної коректності */

Уроки з Британії для міграційного законодавства України

2025-03-02T15:39:37Z

Юлій Зоря: Створена сторінка: Нещодавно я поспілкувався з Гроком, штучним інтелектом, розробленим xAI, про напругу між людськими інстинктами та сучасними суспільними цінностями. Під час нашого діалогу я попросив Грока написати коротку статтю, яка б узагальнила нашу розмову, зокрем...

Про ВікіПравотворчість

2025-02-24T21:51:08Z

Юлій Зоря: /* Хто виграє наступні вибори та визначатиме долю країни? Якщо нічого не змінити. */

== Що таке ВікіПравотворчість? ==
ВікіПравотворчість — це інтернет-ресурс, де закони та інші нормативні акти розробляються спільнотою за принципами Вікіпедії. Він базується на вільному програмному забезпеченні з відкритим кодом — MediaWiki. Уся інформація, розміщена на цьому ресурсі, є вільною для будь-якого використання. Автори і учасники даного проєкту, природно, мають свої ідеї і переконання, але даний проєкт є політично нейтральним і відкритим для використання експертами, громадськими діячами та політиками незалежно від їхньої партійної приналежності чи ідеологічних поглядів. Проєкт базується на принципах свободи думки та свободи слова задля пошуку найкращих рішень шляхом вільної дискусії та конкуренції ідей: ''"Я можу не поділяти ваших поглядів, але готовий померти за ваше право їх висловлювати" (парафраз Вольтера)''. Модерація проєкту базується на суспільному консенсусі.

== Передумови ==
У 1991 році, [https://site.ua/yuliy.zoria/velike-knyazivstvo-ruske-istoricni-visnovki-iy95j6z вперше за останні близько 300 років], Україна отримала незалежність. Однак при владі залишилася та сама радянська номенклатура — фактично окупаційна адміністрація, сформована шляхом негативного відбору, де на вищих щаблях управління опиняються найгірші з найгірших. Приміром, суддя, який визнав українського поета Василя Стуса "особливо небезпечним рецидивістом" і призначив йому 10 років ув’язнення, продовжив здійснювати "правосуддя" в незалежній Україні та [https://glavcom.ua/country/society/suddya-yakiy-viznav-poeta-stusa-osoblivo-nebezpechnim-recidivistom-dobivsya-pererahunku-pensiji-801088.html відсудив собі підвищення пожиттєвого пенсійного забезпечення]. "Адвокат" Василя Стуса — Віктор Медведчук — став одним із найвпливовіших олігархів і політиків України. Ще на початку повномасштабного вторгнення Росії він був однією з найвпливовіших осіб у країні, зокрема, мав у власності кілька телеканалів, інші ЗМІ та власну фракцію у Верховній Раді. Депутати цієї фракції й досі приймають закони України. Цей випадок — лише ілюстрація того, якою є політична еліта України.
Культура правлячого класу України — це культура, створена окупаційною адміністрацією. Парафраз думок відомого експерта з управління та організаційної теорії звучить так: [https://site.ua/yuliy.zoria/kultura-zyist-usi-strategiyi-reform-na-snidanok-yakshho-strategiyi-ne-vraxovuvatimut-cyogo-faktoru-i0ov3qq "культура їсть стратегію на сніданок"]. І [https://site.ua/yuliy.zoria/golovna-problema-ukrayini-i795rz3 головною проблемою України] є відсутність механізмів для зміни політичної еліти.
=== Економічна ситуація в Україні ===
[[Файл:Ukraine_economy2021.JPG|міні|ліворуч|Стан економіки України у порівнянні з іншими країнами, 2021 рік]]
У 2021 році, перед початком повномасштабної війни, Україна досягла одного з найвищих показників ВВП на душу населення з моменту здобуття незалежності — $4,836 [https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD?end=2021&locations=UA-MD-TR-KZ-RU-PL-LT-EE-CN-BW-UY-DE-IL-US-IE-SG-GE-AZ-BY&start=2021&view=bar Дані Світового банку]. Водночас, за цим показником українці залишалися найбіднішими серед країн Європи, поступаючись навіть Молдові ($5,231) та Білорусі ($7,304), а також у два рази відстаючи від Туреччини ($9,587), про порівняння з іншими країнами розташованими на Європейському континенті навіть не йдеться.
Словосполучення "дешева робоча сила" зазвичай асоціюється з Китаєм. Так ось в Китаї у 2021 році ВВП на душу населення становив $12,556 (у 2,6 раза більше), відповідно, середня заробітна плата в Україні ($524 на місяць) також була приблизно у 2,6 рази нижчою за китайську ($1,357 на місяць). І справа не в якості людського капіталу, приміром, Україна була і ще залишається одним із світових лідерів за обсягом експорту послуг програмування. Проте її ВВП на душу населення залишався нижчим, ніж у Ботсвані ($7,347), де рівень грамотності дорослого населення не перевищує 90%.
Такий контраст між економічними показниками та людським потенціалом зумовлений особливостями чинного законодавства, а в ширшому контексті — негативним відбором політичного керівництва.

=== Економіка виборів. Хто та як формуватиме правове поле в Україні? ===
На минулих парламентських виборах до парламенту України потрапили [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_2019 5 політичних партій]. Відповідно [https://zp.chesno.org/party-candidates-comparison/ публічно доступних даних] їх офіційні витрати на передвиборчу кампанію склали (курс гривні до долара у 2019 році становив приблизно 25 гривень за долар):
:'''1'''. '''"Слуга народу"'''. Витрачено 114 мільйонів гривень ($ 4,56 млн.), отримано 6307793 голосів, що склало 43,16% та дозволило зайняти 254 депутатських місця. Вартість 1 голосу $0,72 , вартість депутатського місця $17953.
::*''Слід зазначити, що це лише офіційні витрати, котрі пройшли безпосередньо через партійну казну, без врахування ефірного часу на телеканалах та інших ЗМІ спонсорів, оплат агітаторам та працівникам штабів і виборчих комісій розданих у конвертах, витрат на виборчу компанію з боку мажоритарників від цих партій та інших витрат, котрі складають, значно більшу частину виборчих бюджетів.''
:'''2'''. '''"Опозиційна платформа — За життя"'''. Офіційно витрачено 90 мільйонів ($ 3,6 млн.), отримано 1908111 голосів, що склало 13,05% та дозволило зайняти 37 депутатських місця. Вартість 1 голосу $1,89 , вартість депутатського місця $97297.
::*''Знову ж таки, слід зазначити, що цю партію підтримували власники медіахолдингів Віктор Медведчук та Євгеній Мураєв. Відомим фактом є збитковість ЗМІ і їх утримання лише заради агітації за свої політичні сили з метою отримання влади та протиправного використання її задля особистого збагачення. Вартість утримання цих ЗМІ значно перевищує суми зазначені в офіційних виборчих бюджетах.''
:'''3'''. '''"Батьківщина"'''. Витрачено 87 мільйонів гривень ($ 3,48 млн.), отримано 1196303 голосів, що склало 8,18% та дозволило зайняти 26 депутатських місць. Вартість 1 голосу $2,91 , вартість депутатського місця $133846.
:'''4'''. '''"Європейська Солідарність"'''. Витрачено 99 мільйонів гривень ($ 3,96 млн.), отримано 1184620 голосів, що склало 8,10% та дозволило зайняти 25 депутатських місць. Вартість 1 голосу $3,34 , вартість депутатського місця $158400.
::*''Власник даної партії є також власником кількох телеканалів та інших ЗМІ.''
:'''5'''. '''"Голос"'''. Витрачено 105 мільйонів гривень ($ 4,2 млн.), отримано 851722 голосів, що склало 5,82% та дозволило зайняти 20 депутатських місць. Вартість 1 голосу $4,93 , вартість депутатського місця $210000.

Серед партій, котрі потрапили до парламенту найменший офіційний бюджет був у партії Батьківщина, котра має найдавнішу політичну історію і сталих багаторічних прихильників. Були партії, котрі [https://zp.chesno.org/party-candidates-comparison/ витратили більше коштів] і так і не змогли потрапити до парламенту, але не було партій, котрі витратили менше і потрапили до парламенту. Тому витрати понад 3,5 мільйони доларів США можна вважати практичним прохідним мінімумом.

На що йдуть ці гроші? Реклама, агітація, утримання штабів. На парламентських виборах було близько 30 тисяч виборчих дільниць. Для організації належного контролю у комісії кожної дільниці має бути щонайменше 1 людина. Тобто для належної організації участі у виборах потрібно за самим мінімальним підрахунком 30 тисяч членів партії лише для роботи у виборчих комісіях.

==== Хто виграє наступні вибори та визначатиме долю країни? Якщо нічого не змінити. ====

Станом на 2024 рік в Україні нараховувалося понад [https://nazk.gov.ua/uk/189-politpartii-ne-zareestruvalysya-v-reestri-politdata/ 300 зареєстрованих політичних партій]. Відповідно до [https://zp.chesno.org/annual-reports/ публічно доступних даних] на середину 2024 року, таких партій де офіційні внески були сплачені хоч 1 особою було 41. З них лише 5 партій де членські внески сплачують понад 10 людей (фізичних осіб). І лише 1 партія де членські внески сплачують понад 100 людей (конкретно 245 чоловік). Бюджети хоч якось співставні з виборчими потребами мають лише 4 парламентських "партії" за рахунок державного фінансування.

'''Висновок:'''
В Україні фактично є лише 5 політичних партій котрі фінансують люди і лише 1 реальна політична партія котра має кількість активних членів достатню щоб приймати участь у місцевих виборах (максимум на рівні області чи міста). Тобто можна сказати, що фактично немає політичних партій. А що тоді є? - Є політичні проекти котрі візьмуть гроші від спонсорів під вибори з метою прийти до влади. Чим ці політичні проекти будуть розраховуватися із своїми спонсорами? - Майбутнім України, буквально життями людей. І цю ситуацію терміново потрібно змінювати. І власне через [https://site.ua/yuliy.zoria/skazu-po-narodnomu-ukrayini-314zda-po-lyubomu-i-narazi-nemaje-alternativnix-variantiv-i79599q усвідомлення цієї ситуації] і з метою її змінити був створений даний проект.

== Як працюватиме ВікіПравотворчість? ==
Для початку повинна бути створена нормативна база змін. Тобто визначені конкретні цілі з якими партії мають йти на вибори. Тобто публічно створені конкретні проекти змін. Тоді з'явиться сенс підтримки цих партій. У процесі роботи над проектами законів мають сформуватися колективи однодумців. Далі ці колективи (партії) для втілення опрацьованих ними змін можуть гуртувати навколо себе прихильників. Тобто щоб люди мали можливість обирати не умовного Вову, Петю чи Віталіка, а конкретні проекти змін, які вони підтримають.

В рамках даного проекту можуть спільно створюватися не лише проекти законів, але і також бюджети, постанови чи рішення органів місцевого самоврядування.

Позитивний відбір людей і ідей через спільну працю. До парламенту мають потрапляти люди, котрі вже опрацювали потрібні для суспільства законопроекти, а також політичні партії, котрі складаються з таких людей. Політична партія під час балотування на вибори вже повинна мати напрацьовання у вигляді конкретних проектів законів котрі вона відстоюватиме. Вибирати потрібно не обличчя коміка чи боксера, а конкретні чітко прописані зміни. До майбутнього складу парламенту України мають потрапити люди, котрі вже мають конкретні законодавчі напрацювання для втілення яких вони хочуть отримати статус народного депутата України. У такий спосіб вони доведуть свою профпридатність. Люди мають голосувати за конкретні зміни, а не за відомі обличчя на білбордах і в рекламі. Таким чином буде організований відбір за принципом ідей і компетенцій, а не за принципом особистої відданості тому чи іншому лідеру чи спонсорам рекламно-політичних проектів.
=== Реформа судової гілки влади та правоохоронної системи ===
Реформа судової та правоохоронної системи неможлива без створення нового законодавства, зокрема: [[Реформа судової системи з застосуванням Дилеми в'язня]]. За умови прийняття запропонованої реформи відбудеться самоочищення судової системи. Але також потрібно опрацювати механізм заміни судової гілки влади (котра залишилася фактично незмінною з радянських часів): [[Пропозиція принципів відбору суддів]].

=== Адвокація опрацьованих громадськістю змін до законодавства ===
Після комплексного опрацювання пропонованих змін їх адвокацію (публічне та відкрите лобіювання) суспільство може здійснювати за допомогою сервісів електронних підписів як державних: https://petition.president.gov.ua/ , https://petition.kmu.gov.ua/ , так і громадських: https://petition.fb.ua/uk чи комерційних: https://dubidoc.com.ua/ , котрі використовують одні і ті самі вже опрацьовані принципи та технології. Загалом немає жодних технічних перешкод для проведення виборів з використанням тих самих технологій: [[Вибори в Україні за два місяці? Технічно це можливо, і коштуватиме копійки!]], але все впирається у потребу зміни законодавства. Опрацьовані проекти законів можуть просуватися також шляхом співпраці з незалежними ЗМІ, блогерами, інфлюенсерами (у тому числі іноземними), а також за рахунок створення програм з просування з використанням прямої реклами через ГО [[Творча еліта України]].

'''''"Ніщо не зупинить ідею, час якої настав."'''''
Ідея зміни еліт була центральною під час виборчої кампанії нинішнього президента України.
[[Файл:Internet-Vybory.JPG|міні|ліворуч|Вибори та референдуми з використанням сучасних технологій у програмі В. Зеленського]]
[[Файл:Narodovladdia cherez referendum.JPG|міні|ліворуч| Пряме народовладдя замість представницької демократії - використання сучасних технологій у демократичному процесі у програмі В. Зеленського]]
Треба допомогти громадянину Зеленському В.О. виконати його публічну оферту, внаслідок складення якої народом його було обрано президентом України. Легітимацією даного проекту є сам факт голосування за Зеленського В.О. у програмі якого було записано, що першим поданим ним законом буде закон про забезпечення прямого народовладдя шляхом використання сучасних інформаційно-телекомунікаційних (ІТ) технологій.

== Кому це вигідно ==

Серед представників великого (системотворчого, найбільшого) українського бізнесу існує певний консенсус щодо того, що якби Україна була правовою державою, то активи коштували б у понад 5 разів більше. І в тому полягає сенс підтримки даного проєкту. Побудова правової держави вигідна не лише "звичайним громадянам", але також, і перед усім, представникам бізнесу, тим хто створює основні блага у країні.

== План роботи ==
Зрозуміло, що даний проект потребуватиме величезного обсягу праці. Має бути опрацьований регламент проекту. Розроблений контент-план. Має відбуватися модерація (пошук та залучення модераторів) тощо. Це лише початок. Але, як детально описано у цій статті, жодної альтернативи наразі просто не існує.
Створення системи публічного лобізму, зокрема з використанням вже доступних інструментів, котрі можуть бути використані для будь-яких голосувань та референдумів: https://petition.fb.ua/uk , https://dubidoc.com.ua/ . Тобто немає ніяких технічних перешкод для створення для проведення виборів (за умови їх відкритості) вся інфраструктура в Україні є і її адаптація для наших потреб коштує буквально копійки.

== Історія створення ==

[[Юрій Пероганич]] згадує:

9 лютого 2025 до мене звернувся [[Юлій Зоря]]:

:''Маю ідею для створення онлайн-платформи, яка функціонує за принципом Вікіпедії, але для розробки законодавчих норм. Тобто щоб закони писалися не вузьким колом обмежених осіб, а спільнотою за принципом Вікіпедії. Ідея полягає в тому, щоб замінити традиційний процес створення законів через парламент на експертну систему, де норми та законопроєкти формуються і обговорюються в онлайн-спільноті. Це дасть можливість залучати експертів з різних галузей та громадськість до розробки законодавства, підвищуючи прозорість та ефективність процесу. Це дозволить створювати законопроєкти швидко, з мінімальними витратами та за участю всіх зацікавлених сторін.''

[[12 лютого]] [[2025]] сайт був розгорнутий в домені civic.org.ua і були опубліковані перші сторінки. Цей день слід вважати днем народження платформи ВікіПравотворчість.

== Перспективи ==
Схоже, не лише Україна, але і більшість інших, пред усім розвинених, країн світу потребує переосмислення моделі демократії. Винайдені кілька сотень років тому моделі представницької демократії вже не відповідають викликам суспільства. Система управління контентом MediaWiki вже має усі можливості для перетворення проекту на міжнародний. Тож немає жодних перешкод для перекладу пропонованих змін іншими мовами, а також запозичень елементів законодавства інших країн. Зокрема варто було б запозичити міграційне законодавство ОАЕ, де проживає 90% мігрантів з не самих заможних країн, котрі будують там надсучасні мегаполіси в пустині і одночасно зберігається один з найнижчих у світі рівнів злочинності. Опрацювання такого законодавства має бути одним з пріоритетів для створення фундаменту відбудови України.

Українці не маючи можливості досягти паритету у традиційній зброї з [https://confidence.trading/articles/imidj-derjavi-mae-znachennya Московією] адаптувала для військових цілей технології малих безпілотних літальних апаратів. Так само, не маючи можливості змінити традиційними методами державну еліту сформовану шляхом негативного відбору починаючи ще з радянскіх і більш ранніх часів українці також адаптують для цих цілей сучасні інформаційно-телекомунікаційні технології. І вчергове здивують світ.

[[Категорія:ВікіПравотворчість]]

Партія Народовладдя

2025-02-24T21:43:55Z

Юлій Зоря: /* Критика */

Практично єдина станом на сьогоднішній день реальна партія, котра існує в Україні. Кількість членів, котрі сплачують членські внески становить 245 осіб ([https://zp.chesno.org/annual-reports/ дані на середину 2024 року]).
[https://narodovladdia.com/program/ Офіційний сайт].
Програма має ліву - соціалістичну направленість, тобто держава (чиновники) мають здійснювати "справедливий" (як вони його розуміють) [https://www.youtube.com/watch?v=6xYs75y_T18 розподіл суспільних благ], котрі мають бути забрані у багатих і роздані бідним.
==Критика==
Наочним елементом програми соціалістичних партій є "безкоштовна медицина", у програмі партії Народовладдя, зокрема, зазначено:
:''"Право на охорону здоров’я є основоположним правом кожного громадянина, яке держава має повністю забезпечувати. Кожен громадянин матиме можливість отримувати справді безоплатну медичну допомогу."''.
Даний пункт програми створений без врахування тої простої і очевидної речі, що "безоплатну" медичну допомогу можуть надавати лише медики котрі працюють без оплати, у приміщеннях побудованих будівельниками без оплати, котрі опалюються безоплатним джерелом енергії, використовують медичну техніку поставлену без оплати та виготовлені без оплати ліки. Відповідно, такі лікарі без оплати мають отримувати житло, одежу, харчування та інші блага теж без оплати (бо інакше вони помруть з голоду на вулиці без одежі). Тобто безоплатна медицина можлива лише в умовах комуністичного суспільства де ніхто ні за що не платить.
Це дуже сильно відрізняється від концепції страхової медицини, де медичну страховку, приміром, ветеранам оплачує держава. Оскільки у випадку медичної страховки людина сама може обирати медичний заклад куди вона звернеться по допомогу і куди буде направлена державна оплата. Людина сама обирає кращий заклад і у цей заклад направляються кошти. В рамках "безоплатної" (державної) медицини розподіл коштів будуть здійснювати не самі люди (котрим надається страховка коштом інших платників податків), а чиновники на свій "здровий хлопський розум". Коли ти чиновник і обираєш куди направити кошти це зовсім інша якість вибору ніж коли ти людина і обираєш де тобі лікуватися.
: Це лише один приклад логічних похибок соціалістів.

Партія Народовладдя

2025-02-24T21:42:48Z

Юлій Зоря: Створена сторінка: Практично єдина станом на сьогоднішній день реальна партія, котра існує в Україні. Кількість членів, котрі сплачують членські внески становить 245 осіб ([https://zp.chesno.org/annual-reports/ дані на середину 2024 року]). [https://narodovladdia.com/program/ Офіційний сайт]. Програма має лі...

Практично єдина станом на сьогоднішній день реальна партія, котра існує в Україні. Кількість членів, котрі сплачують членські внески становить 245 осіб ([https://zp.chesno.org/annual-reports/ дані на середину 2024 року]).
[https://narodovladdia.com/program/ Офіційний сайт].
Програма має ліву - соціалістичну направленість, тобто держава (чиновники) мають здійснювати "справедливий" (як вони його розуміють) [https://www.youtube.com/watch?v=6xYs75y_T18 розподіл суспільних благ], котрі мають бути забрані у багатих і роздані бідним.
==Критика==
Наочним елементом програми соціалістичних партій є "безкоштовна медицина", у програмі партії Народовладдя, зокрема, зазначено:
:''"Право на охорону здоров’я є основоположним правом кожного громадянина, яке держава має повністю забезпечувати. Кожен громадянин матиме можливість отримувати справді безоплатну медичну допомогу."''.
Даний пункт програми створений без врахування тої простої і очевидної речі, що "безоплатну" медичну допомогу можуть надавати лише медики котрі працюють без оплати, у приміщеннях побудованих будівельниками без оплати, котрі опалюються безоплатним джерелом енергії, використовують медичну техніку поставлену без оплати та виготовлені без оплати ліки. Відповідно, такі лікарі без оплати мають отримувати житло, одежу, харчування та інші блага. Тобто безоплатна медицина можлива лише в умовах комуністичного суспільства де ніхто ні за що не платить.
Це дуже сильно відрізняється від концепції страхової медицини, де медичну страховку, приміром, ветеранам оплачує держава. Оскільки у випадку медичної страховки людина сама може обирати медичний заклад куди вона звернеться по допомогу і куди буде направлена державна оплата. Людина сама обирає кращий заклад і у цей заклад направляються кошти. В рамках "безоплатної" (державної) медицини розподіл коштів будуть здійснювати не самі люди (котрим надається страховка коштом інших платників податків), а чиновники на свій "здровий хлопський розум". Коли ти чиновник і обираєш куди направити кошти це зовсім інша якість вибору ніж коли ти людина і обираєш де тобі лікуватися.
: Це лише один приклад логічних похибок соціалістів.

Про ВікіПравотворчість

2025-02-24T21:10:45Z

Юлій Зоря: /* Хто виграє наступні вибори та визначатиме долю країни? Якщо нічого не змінити. */

== Що таке ВікіПравотворчість? ==
ВікіПравотворчість — це інтернет-ресурс, де закони та інші нормативні акти розробляються спільнотою за принципами Вікіпедії. Він базується на вільному програмному забезпеченні з відкритим кодом — MediaWiki. Уся інформація, розміщена на цьому ресурсі, є вільною для будь-якого використання. Автори і учасники даного проєкту, природно, мають свої ідеї і переконання, але даний проєкт є політично нейтральним і відкритим для використання експертами, громадськими діячами та політиками незалежно від їхньої партійної приналежності чи ідеологічних поглядів. Проєкт базується на принципах свободи думки та свободи слова задля пошуку найкращих рішень шляхом вільної дискусії та конкуренції ідей: ''"Я можу не поділяти ваших поглядів, але готовий померти за ваше право їх висловлювати" (парафраз Вольтера)''. Модерація проєкту базується на суспільному консенсусі.

== Передумови ==
У 1991 році, [https://site.ua/yuliy.zoria/velike-knyazivstvo-ruske-istoricni-visnovki-iy95j6z вперше за останні близько 300 років], Україна отримала незалежність. Однак при владі залишилася та сама радянська номенклатура — фактично окупаційна адміністрація, сформована шляхом негативного відбору, де на вищих щаблях управління опиняються найгірші з найгірших. Приміром, суддя, який визнав українського поета Василя Стуса "особливо небезпечним рецидивістом" і призначив йому 10 років ув’язнення, продовжив здійснювати "правосуддя" в незалежній Україні та [https://glavcom.ua/country/society/suddya-yakiy-viznav-poeta-stusa-osoblivo-nebezpechnim-recidivistom-dobivsya-pererahunku-pensiji-801088.html відсудив собі підвищення пожиттєвого пенсійного забезпечення]. "Адвокат" Василя Стуса — Віктор Медведчук — став одним із найвпливовіших олігархів і політиків України. Ще на початку повномасштабного вторгнення Росії він був однією з найвпливовіших осіб у країні, зокрема, мав у власності кілька телеканалів, інші ЗМІ та власну фракцію у Верховній Раді. Депутати цієї фракції й досі приймають закони України. Цей випадок — лише ілюстрація того, якою є політична еліта України.
Культура правлячого класу України — це культура, створена окупаційною адміністрацією. Парафраз думок відомого експерта з управління та організаційної теорії звучить так: [https://site.ua/yuliy.zoria/kultura-zyist-usi-strategiyi-reform-na-snidanok-yakshho-strategiyi-ne-vraxovuvatimut-cyogo-faktoru-i0ov3qq "культура їсть стратегію на сніданок"]. І [https://site.ua/yuliy.zoria/golovna-problema-ukrayini-i795rz3 головною проблемою України] є відсутність механізмів для зміни політичної еліти.
=== Економічна ситуація в Україні ===
[[Файл:Ukraine_economy2021.JPG|міні|ліворуч|Стан економіки України у порівнянні з іншими країнами, 2021 рік]]
У 2021 році, перед початком повномасштабної війни, Україна досягла одного з найвищих показників ВВП на душу населення з моменту здобуття незалежності — $4,836 [https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD?end=2021&locations=UA-MD-TR-KZ-RU-PL-LT-EE-CN-BW-UY-DE-IL-US-IE-SG-GE-AZ-BY&start=2021&view=bar Дані Світового банку]. Водночас, за цим показником українці залишалися найбіднішими серед країн Європи, поступаючись навіть Молдові ($5,231) та Білорусі ($7,304), а також у два рази відстаючи від Туреччини ($9,587), про порівняння з іншими країнами розташованими на Європейському континенті навіть не йдеться.
Словосполучення "дешева робоча сила" зазвичай асоціюється з Китаєм. Так ось в Китаї у 2021 році ВВП на душу населення становив $12,556 (у 2,6 раза більше), відповідно, середня заробітна плата в Україні ($524 на місяць) також була приблизно у 2,6 рази нижчою за китайську ($1,357 на місяць). І справа не в якості людського капіталу, приміром, Україна була і ще залишається одним із світових лідерів за обсягом експорту послуг програмування. Проте її ВВП на душу населення залишався нижчим, ніж у Ботсвані ($7,347), де рівень грамотності дорослого населення не перевищує 90%.
Такий контраст між економічними показниками та людським потенціалом зумовлений особливостями чинного законодавства, а в ширшому контексті — негативним відбором політичного керівництва.

=== Економіка виборів. Хто та як формуватиме правове поле в Україні? ===
На минулих парламентських виборах до парламенту України потрапили [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_2019 5 політичних партій]. Відповідно [https://zp.chesno.org/party-candidates-comparison/ публічно доступних даних] їх офіційні витрати на передвиборчу кампанію склали (курс гривні до долара у 2019 році становив приблизно 25 гривень за долар):
:'''1'''. '''"Слуга народу"'''. Витрачено 114 мільйонів гривень ($ 4,56 млн.), отримано 6307793 голосів, що склало 43,16% та дозволило зайняти 254 депутатських місця. Вартість 1 голосу $0,72 , вартість депутатського місця $17953.
::*''Слід зазначити, що це лише офіційні витрати, котрі пройшли безпосередньо через партійну казну, без врахування ефірного часу на телеканалах та інших ЗМІ спонсорів, оплат агітаторам та працівникам штабів і виборчих комісій розданих у конвертах, витрат на виборчу компанію з боку мажоритарників від цих партій та інших витрат, котрі складають, значно більшу частину виборчих бюджетів.''
:'''2'''. '''"Опозиційна платформа — За життя"'''. Офіційно витрачено 90 мільйонів ($ 3,6 млн.), отримано 1908111 голосів, що склало 13,05% та дозволило зайняти 37 депутатських місця. Вартість 1 голосу $1,89 , вартість депутатського місця $97297.
::*''Знову ж таки, слід зазначити, що цю партію підтримували власники медіахолдингів Віктор Медведчук та Євгеній Мураєв. Відомим фактом є збитковість ЗМІ і їх утримання лише заради агітації за свої політичні сили з метою отримання влади та протиправного використання її задля особистого збагачення. Вартість утримання цих ЗМІ значно перевищує суми зазначені в офіційних виборчих бюджетах.''
:'''3'''. '''"Батьківщина"'''. Витрачено 87 мільйонів гривень ($ 3,48 млн.), отримано 1196303 голосів, що склало 8,18% та дозволило зайняти 26 депутатських місць. Вартість 1 голосу $2,91 , вартість депутатського місця $133846.
:'''4'''. '''"Європейська Солідарність"'''. Витрачено 99 мільйонів гривень ($ 3,96 млн.), отримано 1184620 голосів, що склало 8,10% та дозволило зайняти 25 депутатських місць. Вартість 1 голосу $3,34 , вартість депутатського місця $158400.
::*''Власник даної партії є також власником кількох телеканалів та інших ЗМІ.''
:'''5'''. '''"Голос"'''. Витрачено 105 мільйонів гривень ($ 4,2 млн.), отримано 851722 голосів, що склало 5,82% та дозволило зайняти 20 депутатських місць. Вартість 1 голосу $4,93 , вартість депутатського місця $210000.

Серед партій, котрі потрапили до парламенту найменший офіційний бюджет був у партії Батьківщина, котра має найдавнішу політичну історію і сталих багаторічних прихильників. Були партії, котрі [https://zp.chesno.org/party-candidates-comparison/ витратили більше коштів] і так і не змогли потрапити до парламенту, але не було партій, котрі витратили менше і потрапили до парламенту. Тому витрати понад 3,5 мільйони доларів США можна вважати практичним прохідним мінімумом.

На що йдуть ці гроші? Реклама, агітація, утримання штабів. На парламентських виборах було близько 30 тисяч виборчих дільниць. Для організації належного контролю у комісії кожної дільниці має бути щонайменше 1 людина. Тобто для належної організації участі у виборах потрібно за самим мінімальним підрахунком 30 тисяч членів партії лише для роботи у виборчих комісіях.

==== Хто виграє наступні вибори та визначатиме долю країни? Якщо нічого не змінити. ====

Станом на 2024 рік в Україні нараховувалося понад [https://nazk.gov.ua/uk/189-politpartii-ne-zareestruvalysya-v-reestri-politdata/ 300 зареєстрованих політичних партій]. Відповідно до [https://zp.chesno.org/annual-reports/ публічно доступних даних] станом на середину 2024 року (дані опубліковані рухом "Чесно" станом на 24.02.2025), таких де офіційні внески були сплачені хоч 1 особою було 41. Є лише 5 партій де членські внески сплачують понад 10 людей (фізичних осіб). І лише 1 партія де членські внески сплачують понад 100 людей (конкретно 245 чоловік). Бюджети хоч якось співставні з виборчими потребами мають лише 4 парламентських "партії" за рахунок державного фінансування.

'''Висновок:'''
В Україні фактично є лише 5 політичних партій котрі фінансують люди і лише 1 реальна політична партія котра має кількість активних членів достатню щоб приймати участь у місцевих виборах (максимум на рівні області чи міста). Тобто можна сказати, що фактично немає політичних партій. А що тоді є? - Є політичні проекти котрі візьмуть гроші від спонсорів під вибори з метою прийти до влади. Чим ці політичні проекти будуть розраховуватися із своїми спонсорами? - Майбутнім України, буквально життями людей. І цю ситуацію терміново потрібно змінювати. І власне через [https://site.ua/yuliy.zoria/skazu-po-narodnomu-ukrayini-314zda-po-lyubomu-i-narazi-nemaje-alternativnix-variantiv-i79599q усвідомлення цієї ситуації] і з метою її змінити був створений даний проект.

== Як працюватиме ВікіПравотворчість? ==
Для початку повинна бути створена нормативна база змін. Тобто визначені конкретні цілі з якими партії мають йти на вибори. Тобто публічно створені конкретні проекти змін. Тоді з'явиться сенс підтримки цих партій. У процесі роботи над проектами законів мають сформуватися колективи однодумців. Далі ці колективи (партії) для втілення опрацьованих ними змін можуть гуртувати навколо себе прихильників. Тобто щоб люди мали можливість обирати не умовного Вову, Петю чи Віталіка, а конкретні проекти змін, які вони підтримають.

В рамках даного проекту можуть спільно створюватися не лише проекти законів, але і також бюджети, постанови чи рішення органів місцевого самоврядування.

Позитивний відбір людей і ідей через спільну працю. До парламенту мають потрапляти люди, котрі вже опрацювали потрібні для суспільства законопроекти, а також політичні партії, котрі складаються з таких людей. Політична партія під час балотування на вибори вже повинна мати напрацьовання у вигляді конкретних проектів законів котрі вона відстоюватиме. Вибирати потрібно не обличчя коміка чи боксера, а конкретні чітко прописані зміни. До майбутнього складу парламенту України мають потрапити люди, котрі вже мають конкретні законодавчі напрацювання для втілення яких вони хочуть отримати статус народного депутата України. У такий спосіб вони доведуть свою профпридатність. Люди мають голосувати за конкретні зміни, а не за відомі обличчя на білбордах і в рекламі. Таким чином буде організований відбір за принципом ідей і компетенцій, а не за принципом особистої відданості тому чи іншому лідеру чи спонсорам рекламно-політичних проектів.
=== Реформа судової гілки влади та правоохоронної системи ===
Реформа судової та правоохоронної системи неможлива без створення нового законодавства, зокрема: [[Реформа судової системи з застосуванням Дилеми в'язня]]. За умови прийняття запропонованої реформи відбудеться самоочищення судової системи. Але також потрібно опрацювати механізм заміни судової гілки влади (котра залишилася фактично незмінною з радянських часів): [[Пропозиція принципів відбору суддів]].

=== Адвокація опрацьованих громадськістю змін до законодавства ===
Після комплексного опрацювання пропонованих змін їх адвокацію (публічне та відкрите лобіювання) суспільство може здійснювати за допомогою сервісів електронних підписів як державних: https://petition.president.gov.ua/ , https://petition.kmu.gov.ua/ , так і громадських: https://petition.fb.ua/uk чи комерційних: https://dubidoc.com.ua/ , котрі використовують одні і ті самі вже опрацьовані принципи та технології. Загалом немає жодних технічних перешкод для проведення виборів з використанням тих самих технологій: [[Вибори в Україні за два місяці? Технічно це можливо, і коштуватиме копійки!]], але все впирається у потребу зміни законодавства. Опрацьовані проекти законів можуть просуватися також шляхом співпраці з незалежними ЗМІ, блогерами, інфлюенсерами (у тому числі іноземними), а також за рахунок створення програм з просування з використанням прямої реклами через ГО [[Творча еліта України]].

'''''"Ніщо не зупинить ідею, час якої настав."'''''
Ідея зміни еліт була центральною під час виборчої кампанії нинішнього президента України.
[[Файл:Internet-Vybory.JPG|міні|ліворуч|Вибори та референдуми з використанням сучасних технологій у програмі В. Зеленського]]
[[Файл:Narodovladdia cherez referendum.JPG|міні|ліворуч| Пряме народовладдя замість представницької демократії - використання сучасних технологій у демократичному процесі у програмі В. Зеленського]]
Треба допомогти громадянину Зеленському В.О. виконати його публічну оферту, внаслідок складення якої народом його було обрано президентом України. Легітимацією даного проекту є сам факт голосування за Зеленського В.О. у програмі якого було записано, що першим поданим ним законом буде закон про забезпечення прямого народовладдя шляхом використання сучасних інформаційно-телекомунікаційних (ІТ) технологій.

== Кому це вигідно ==

Серед представників великого (системотворчого, найбільшого) українського бізнесу існує певний консенсус щодо того, що якби Україна була правовою державою, то активи коштували б у понад 5 разів більше. І в тому полягає сенс підтримки даного проєкту. Побудова правової держави вигідна не лише "звичайним громадянам", але також, і перед усім, представникам бізнесу, тим хто створює основні блага у країні.

== План роботи ==
Зрозуміло, що даний проект потребуватиме величезного обсягу праці. Має бути опрацьований регламент проекту. Розроблений контент-план. Має відбуватися модерація (пошук та залучення модераторів) тощо. Це лише початок. Але, як детально описано у цій статті, жодної альтернативи наразі просто не існує.
Створення системи публічного лобізму, зокрема з використанням вже доступних інструментів, котрі можуть бути використані для будь-яких голосувань та референдумів: https://petition.fb.ua/uk , https://dubidoc.com.ua/ . Тобто немає ніяких технічних перешкод для створення для проведення виборів (за умови їх відкритості) вся інфраструктура в Україні є і її адаптація для наших потреб коштує буквально копійки.

== Історія створення ==

[[Юрій Пероганич]] згадує:

9 лютого 2025 до мене звернувся [[Юлій Зоря]]:

:''Маю ідею для створення онлайн-платформи, яка функціонує за принципом Вікіпедії, але для розробки законодавчих норм. Тобто щоб закони писалися не вузьким колом обмежених осіб, а спільнотою за принципом Вікіпедії. Ідея полягає в тому, щоб замінити традиційний процес створення законів через парламент на експертну систему, де норми та законопроєкти формуються і обговорюються в онлайн-спільноті. Це дасть можливість залучати експертів з різних галузей та громадськість до розробки законодавства, підвищуючи прозорість та ефективність процесу. Це дозволить створювати законопроєкти швидко, з мінімальними витратами та за участю всіх зацікавлених сторін.''

[[12 лютого]] [[2025]] сайт був розгорнутий в домені civic.org.ua і були опубліковані перші сторінки. Цей день слід вважати днем народження платформи ВікіПравотворчість.

== Перспективи ==
Схоже, не лише Україна, але і більшість інших, пред усім розвинених, країн світу потребує переосмислення моделі демократії. Винайдені кілька сотень років тому моделі представницької демократії вже не відповідають викликам суспільства. Система управління контентом MediaWiki вже має усі можливості для перетворення проекту на міжнародний. Тож немає жодних перешкод для перекладу пропонованих змін іншими мовами, а також запозичень елементів законодавства інших країн. Зокрема варто було б запозичити міграційне законодавство ОАЕ, де проживає 90% мігрантів з не самих заможних країн, котрі будують там надсучасні мегаполіси в пустині і одночасно зберігається один з найнижчих у світі рівнів злочинності. Опрацювання такого законодавства має бути одним з пріоритетів для створення фундаменту відбудови України.

Українці не маючи можливості досягти паритету у традиційній зброї з [https://confidence.trading/articles/imidj-derjavi-mae-znachennya Московією] адаптувала для військових цілей технології малих безпілотних літальних апаратів. Так само, не маючи можливості змінити традиційними методами державну еліту сформовану шляхом негативного відбору починаючи ще з радянскіх і більш ранніх часів українці також адаптують для цих цілей сучасні інформаційно-телекомунікаційні технології. І вчергове здивують світ.

[[Категорія:ВікіПравотворчість]]

Про ВікіПравотворчість

2025-02-24T20:57:44Z

Юлій Зоря: /* Як працюватиме ВікіПравотворчість? */

== Що таке ВікіПравотворчість? ==
ВікіПравотворчість — це інтернет-ресурс, де закони та інші нормативні акти розробляються спільнотою за принципами Вікіпедії. Він базується на вільному програмному забезпеченні з відкритим кодом — MediaWiki. Уся інформація, розміщена на цьому ресурсі, є вільною для будь-якого використання. Автори і учасники даного проєкту, природно, мають свої ідеї і переконання, але даний проєкт є політично нейтральним і відкритим для використання експертами, громадськими діячами та політиками незалежно від їхньої партійної приналежності чи ідеологічних поглядів. Проєкт базується на принципах свободи думки та свободи слова задля пошуку найкращих рішень шляхом вільної дискусії та конкуренції ідей: ''"Я можу не поділяти ваших поглядів, але готовий померти за ваше право їх висловлювати" (парафраз Вольтера)''. Модерація проєкту базується на суспільному консенсусі.

== Передумови ==
У 1991 році, [https://site.ua/yuliy.zoria/velike-knyazivstvo-ruske-istoricni-visnovki-iy95j6z вперше за останні близько 300 років], Україна отримала незалежність. Однак при владі залишилася та сама радянська номенклатура — фактично окупаційна адміністрація, сформована шляхом негативного відбору, де на вищих щаблях управління опиняються найгірші з найгірших. Приміром, суддя, який визнав українського поета Василя Стуса "особливо небезпечним рецидивістом" і призначив йому 10 років ув’язнення, продовжив здійснювати "правосуддя" в незалежній Україні та [https://glavcom.ua/country/society/suddya-yakiy-viznav-poeta-stusa-osoblivo-nebezpechnim-recidivistom-dobivsya-pererahunku-pensiji-801088.html відсудив собі підвищення пожиттєвого пенсійного забезпечення]. "Адвокат" Василя Стуса — Віктор Медведчук — став одним із найвпливовіших олігархів і політиків України. Ще на початку повномасштабного вторгнення Росії він був однією з найвпливовіших осіб у країні, зокрема, мав у власності кілька телеканалів, інші ЗМІ та власну фракцію у Верховній Раді. Депутати цієї фракції й досі приймають закони України. Цей випадок — лише ілюстрація того, якою є політична еліта України.
Культура правлячого класу України — це культура, створена окупаційною адміністрацією. Парафраз думок відомого експерта з управління та організаційної теорії звучить так: [https://site.ua/yuliy.zoria/kultura-zyist-usi-strategiyi-reform-na-snidanok-yakshho-strategiyi-ne-vraxovuvatimut-cyogo-faktoru-i0ov3qq "культура їсть стратегію на сніданок"]. І [https://site.ua/yuliy.zoria/golovna-problema-ukrayini-i795rz3 головною проблемою України] є відсутність механізмів для зміни політичної еліти.
=== Економічна ситуація в Україні ===
[[Файл:Ukraine_economy2021.JPG|міні|ліворуч|Стан економіки України у порівнянні з іншими країнами, 2021 рік]]
У 2021 році, перед початком повномасштабної війни, Україна досягла одного з найвищих показників ВВП на душу населення з моменту здобуття незалежності — $4,836 [https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD?end=2021&locations=UA-MD-TR-KZ-RU-PL-LT-EE-CN-BW-UY-DE-IL-US-IE-SG-GE-AZ-BY&start=2021&view=bar Дані Світового банку]. Водночас, за цим показником українці залишалися найбіднішими серед країн Європи, поступаючись навіть Молдові ($5,231) та Білорусі ($7,304), а також у два рази відстаючи від Туреччини ($9,587), про порівняння з іншими країнами розташованими на Європейському континенті навіть не йдеться.
Словосполучення "дешева робоча сила" зазвичай асоціюється з Китаєм. Так ось в Китаї у 2021 році ВВП на душу населення становив $12,556 (у 2,6 раза більше), відповідно, середня заробітна плата в Україні ($524 на місяць) також була приблизно у 2,6 рази нижчою за китайську ($1,357 на місяць). І справа не в якості людського капіталу, приміром, Україна була і ще залишається одним із світових лідерів за обсягом експорту послуг програмування. Проте її ВВП на душу населення залишався нижчим, ніж у Ботсвані ($7,347), де рівень грамотності дорослого населення не перевищує 90%.
Такий контраст між економічними показниками та людським потенціалом зумовлений особливостями чинного законодавства, а в ширшому контексті — негативним відбором політичного керівництва.

=== Економіка виборів. Хто та як формуватиме правове поле в Україні? ===
На минулих парламентських виборах до парламенту України потрапили [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_2019 5 політичних партій]. Відповідно [https://zp.chesno.org/party-candidates-comparison/ публічно доступних даних] їх офіційні витрати на передвиборчу кампанію склали (курс гривні до долара у 2019 році становив приблизно 25 гривень за долар):
:'''1'''. '''"Слуга народу"'''. Витрачено 114 мільйонів гривень ($ 4,56 млн.), отримано 6307793 голосів, що склало 43,16% та дозволило зайняти 254 депутатських місця. Вартість 1 голосу $0,72 , вартість депутатського місця $17953.
::*''Слід зазначити, що це лише офіційні витрати, котрі пройшли безпосередньо через партійну казну, без врахування ефірного часу на телеканалах та інших ЗМІ спонсорів, оплат агітаторам та працівникам штабів і виборчих комісій розданих у конвертах, витрат на виборчу компанію з боку мажоритарників від цих партій та інших витрат, котрі складають, значно більшу частину виборчих бюджетів.''
:'''2'''. '''"Опозиційна платформа — За життя"'''. Офіційно витрачено 90 мільйонів ($ 3,6 млн.), отримано 1908111 голосів, що склало 13,05% та дозволило зайняти 37 депутатських місця. Вартість 1 голосу $1,89 , вартість депутатського місця $97297.
::*''Знову ж таки, слід зазначити, що цю партію підтримували власники медіахолдингів Віктор Медведчук та Євгеній Мураєв. Відомим фактом є збитковість ЗМІ і їх утримання лише заради агітації за свої політичні сили з метою отримання влади та протиправного використання її задля особистого збагачення. Вартість утримання цих ЗМІ значно перевищує суми зазначені в офіційних виборчих бюджетах.''
:'''3'''. '''"Батьківщина"'''. Витрачено 87 мільйонів гривень ($ 3,48 млн.), отримано 1196303 голосів, що склало 8,18% та дозволило зайняти 26 депутатських місць. Вартість 1 голосу $2,91 , вартість депутатського місця $133846.
:'''4'''. '''"Європейська Солідарність"'''. Витрачено 99 мільйонів гривень ($ 3,96 млн.), отримано 1184620 голосів, що склало 8,10% та дозволило зайняти 25 депутатських місць. Вартість 1 голосу $3,34 , вартість депутатського місця $158400.
::*''Власник даної партії є також власником кількох телеканалів та інших ЗМІ.''
:'''5'''. '''"Голос"'''. Витрачено 105 мільйонів гривень ($ 4,2 млн.), отримано 851722 голосів, що склало 5,82% та дозволило зайняти 20 депутатських місць. Вартість 1 голосу $4,93 , вартість депутатського місця $210000.

Серед партій, котрі потрапили до парламенту найменший офіційний бюджет був у партії Батьківщина, котра має найдавнішу політичну історію і сталих багаторічних прихильників. Були партії, котрі [https://zp.chesno.org/party-candidates-comparison/ витратили більше коштів] і так і не змогли потрапити до парламенту, але не було партій, котрі витратили менше і потрапили до парламенту. Тому витрати понад 3,5 мільйони доларів США можна вважати практичним прохідним мінімумом.

На що йдуть ці гроші? Реклама, агітація, утримання штабів. На парламентських виборах було близько 30 тисяч виборчих дільниць. Для організації належного контролю у комісії кожної дільниці має бути щонайменше 1 людина. Тобто для належної організації участі у виборах потрібно за самим мінімальним підрахунком 30 тисяч членів партії лише для роботи у виборчих комісіях.

==== Хто виграє наступні вибори та визначатиме долю країни? Якщо нічого не змінити. ====

Станом на 2024 рік в Україні нараховувалося понад [https://nazk.gov.ua/uk/189-politpartii-ne-zareestruvalysya-v-reestri-politdata/ 300 зареєстрованих політичних партій]. Відповідно до [https://zp.chesno.org/annual-reports/ публічно доступних даних] станом на середину 2024 року (дані опубліковані рухом "Чесно" станом на 24.02.2025), таких де офіційні внески були сплачені хоч 1 особою було 41. Є лише 5 партій де членські внески сплачують понад 10 людей (фізичних осіб). І лише 1 партія де членські внески сплачують понад 100 людей (конкретно 245 чоловік). Бюджети хоч якось співставні з виборчими потребами мають лише 4 парламентських "партії" за рахунок державного фінансування.

'''Висновок:'''
В Україні фактично є лише 5 політичних партій котрі фінансують люди і лише 1 реальна політична партія котра має кількість активних членів достатню щоб приймати участь у місцевих виборах (максимум на рівні області чи міста). Тобто можна сказати, що фактично немає політичних партій. А що тоді є? - Є політичні проекти котрі візьмуть гроші від спонсорів під вибори з метою прийти до влади. Чим ці політичні проекти будуть розраховуватися із своїми спонсорами? - Майбутнім України, буквально життями людей. І цю ситуацію терміново потрібно змінювати. І власне через [https://site.ua/yuliy.zoria/skazu-po-narodnomu-ukrayini-314zda-po-lyubomu-i-narazi-nemaje-alternativnix-variantiv-i79599q усвідомлення цієї ситуації] і з цією метою її змінити був створений даний проект.

== Як працюватиме ВікіПравотворчість? ==
Для початку повинна бути створена нормативна база змін. Тобто визначені конкретні цілі з якими партії мають йти на вибори. Тобто публічно створені конкретні проекти змін. Тоді з'явиться сенс підтримки цих партій. У процесі роботи над проектами законів мають сформуватися колективи однодумців. Далі ці колективи (партії) для втілення опрацьованих ними змін можуть гуртувати навколо себе прихильників. Тобто щоб люди мали можливість обирати не умовного Вову, Петю чи Віталіка, а конкретні проекти змін, які вони підтримають.

В рамках даного проекту можуть спільно створюватися не лише проекти законів, але і також бюджети, постанови чи рішення органів місцевого самоврядування.

Позитивний відбір людей і ідей через спільну працю. До парламенту мають потрапляти люди, котрі вже опрацювали потрібні для суспільства законопроекти, а також політичні партії, котрі складаються з таких людей. Політична партія під час балотування на вибори вже повинна мати напрацьовання у вигляді конкретних проектів законів котрі вона відстоюватиме. Вибирати потрібно не обличчя коміка чи боксера, а конкретні чітко прописані зміни. До майбутнього складу парламенту України мають потрапити люди, котрі вже мають конкретні законодавчі напрацювання для втілення яких вони хочуть отримати статус народного депутата України. У такий спосіб вони доведуть свою профпридатність. Люди мають голосувати за конкретні зміни, а не за відомі обличчя на білбордах і в рекламі. Таким чином буде організований відбір за принципом ідей і компетенцій, а не за принципом особистої відданості тому чи іншому лідеру чи спонсорам рекламно-політичних проектів.
=== Реформа судової гілки влади та правоохоронної системи ===
Реформа судової та правоохоронної системи неможлива без створення нового законодавства, зокрема: [[Реформа судової системи з застосуванням Дилеми в'язня]]. За умови прийняття запропонованої реформи відбудеться самоочищення судової системи. Але також потрібно опрацювати механізм заміни судової гілки влади (котра залишилася фактично незмінною з радянських часів): [[Пропозиція принципів відбору суддів]].

=== Адвокація опрацьованих громадськістю змін до законодавства ===
Після комплексного опрацювання пропонованих змін їх адвокацію (публічне та відкрите лобіювання) суспільство може здійснювати за допомогою сервісів електронних підписів як державних: https://petition.president.gov.ua/ , https://petition.kmu.gov.ua/ , так і громадських: https://petition.fb.ua/uk чи комерційних: https://dubidoc.com.ua/ , котрі використовують одні і ті самі вже опрацьовані принципи та технології. Загалом немає жодних технічних перешкод для проведення виборів з використанням тих самих технологій: [[Вибори в Україні за два місяці? Технічно це можливо, і коштуватиме копійки!]], але все впирається у потребу зміни законодавства. Опрацьовані проекти законів можуть просуватися також шляхом співпраці з незалежними ЗМІ, блогерами, інфлюенсерами (у тому числі іноземними), а також за рахунок створення програм з просування з використанням прямої реклами через ГО [[Творча еліта України]].

'''''"Ніщо не зупинить ідею, час якої настав."'''''
Ідея зміни еліт була центральною під час виборчої кампанії нинішнього президента України.
[[Файл:Internet-Vybory.JPG|міні|ліворуч|Вибори та референдуми з використанням сучасних технологій у програмі В. Зеленського]]
[[Файл:Narodovladdia cherez referendum.JPG|міні|ліворуч| Пряме народовладдя замість представницької демократії - використання сучасних технологій у демократичному процесі у програмі В. Зеленського]]
Треба допомогти громадянину Зеленському В.О. виконати його публічну оферту, внаслідок складення якої народом його було обрано президентом України. Легітимацією даного проекту є сам факт голосування за Зеленського В.О. у програмі якого було записано, що першим поданим ним законом буде закон про забезпечення прямого народовладдя шляхом використання сучасних інформаційно-телекомунікаційних (ІТ) технологій.

== Кому це вигідно ==

Серед представників великого (системотворчого, найбільшого) українського бізнесу існує певний консенсус щодо того, що якби Україна була правовою державою, то активи коштували б у понад 5 разів більше. І в тому полягає сенс підтримки даного проєкту. Побудова правової держави вигідна не лише "звичайним громадянам", але також, і перед усім, представникам бізнесу, тим хто створює основні блага у країні.

== План роботи ==
Зрозуміло, що даний проект потребуватиме величезного обсягу праці. Має бути опрацьований регламент проекту. Розроблений контент-план. Має відбуватися модерація (пошук та залучення модераторів) тощо. Це лише початок. Але, як детально описано у цій статті, жодної альтернативи наразі просто не існує.
Створення системи публічного лобізму, зокрема з використанням вже доступних інструментів, котрі можуть бути використані для будь-яких голосувань та референдумів: https://petition.fb.ua/uk , https://dubidoc.com.ua/ . Тобто немає ніяких технічних перешкод для створення для проведення виборів (за умови їх відкритості) вся інфраструктура в Україні є і її адаптація для наших потреб коштує буквально копійки.

== Історія створення ==

[[Юрій Пероганич]] згадує:

9 лютого 2025 до мене звернувся [[Юлій Зоря]]:

:''Маю ідею для створення онлайн-платформи, яка функціонує за принципом Вікіпедії, але для розробки законодавчих норм. Тобто щоб закони писалися не вузьким колом обмежених осіб, а спільнотою за принципом Вікіпедії. Ідея полягає в тому, щоб замінити традиційний процес створення законів через парламент на експертну систему, де норми та законопроєкти формуються і обговорюються в онлайн-спільноті. Це дасть можливість залучати експертів з різних галузей та громадськість до розробки законодавства, підвищуючи прозорість та ефективність процесу. Це дозволить створювати законопроєкти швидко, з мінімальними витратами та за участю всіх зацікавлених сторін.''

[[12 лютого]] [[2025]] сайт був розгорнутий в домені civic.org.ua і були опубліковані перші сторінки. Цей день слід вважати днем народження платформи ВікіПравотворчість.

== Перспективи ==
Схоже, не лише Україна, але і більшість інших, пред усім розвинених, країн світу потребує переосмислення моделі демократії. Винайдені кілька сотень років тому моделі представницької демократії вже не відповідають викликам суспільства. Система управління контентом MediaWiki вже має усі можливості для перетворення проекту на міжнародний. Тож немає жодних перешкод для перекладу пропонованих змін іншими мовами, а також запозичень елементів законодавства інших країн. Зокрема варто було б запозичити міграційне законодавство ОАЕ, де проживає 90% мігрантів з не самих заможних країн, котрі будують там надсучасні мегаполіси в пустині і одночасно зберігається один з найнижчих у світі рівнів злочинності. Опрацювання такого законодавства має бути одним з пріоритетів для створення фундаменту відбудови України.

Українці не маючи можливості досягти паритету у традиційній зброї з [https://confidence.trading/articles/imidj-derjavi-mae-znachennya Московією] адаптувала для військових цілей технології малих безпілотних літальних апаратів. Так само, не маючи можливості змінити традиційними методами державну еліту сформовану шляхом негативного відбору починаючи ще з радянскіх і більш ранніх часів українці також адаптують для цих цілей сучасні інформаційно-телекомунікаційні технології. І вчергове здивують світ.

[[Категорія:ВікіПравотворчість]]

Про ВікіПравотворчість

2025-02-24T20:56:03Z

Юлій Зоря: /* План роботи */

== Що таке ВікіПравотворчість? ==
ВікіПравотворчість — це інтернет-ресурс, де закони та інші нормативні акти розробляються спільнотою за принципами Вікіпедії. Він базується на вільному програмному забезпеченні з відкритим кодом — MediaWiki. Уся інформація, розміщена на цьому ресурсі, є вільною для будь-якого використання. Автори і учасники даного проєкту, природно, мають свої ідеї і переконання, але даний проєкт є політично нейтральним і відкритим для використання експертами, громадськими діячами та політиками незалежно від їхньої партійної приналежності чи ідеологічних поглядів. Проєкт базується на принципах свободи думки та свободи слова задля пошуку найкращих рішень шляхом вільної дискусії та конкуренції ідей: ''"Я можу не поділяти ваших поглядів, але готовий померти за ваше право їх висловлювати" (парафраз Вольтера)''. Модерація проєкту базується на суспільному консенсусі.

== Передумови ==
У 1991 році, [https://site.ua/yuliy.zoria/velike-knyazivstvo-ruske-istoricni-visnovki-iy95j6z вперше за останні близько 300 років], Україна отримала незалежність. Однак при владі залишилася та сама радянська номенклатура — фактично окупаційна адміністрація, сформована шляхом негативного відбору, де на вищих щаблях управління опиняються найгірші з найгірших. Приміром, суддя, який визнав українського поета Василя Стуса "особливо небезпечним рецидивістом" і призначив йому 10 років ув’язнення, продовжив здійснювати "правосуддя" в незалежній Україні та [https://glavcom.ua/country/society/suddya-yakiy-viznav-poeta-stusa-osoblivo-nebezpechnim-recidivistom-dobivsya-pererahunku-pensiji-801088.html відсудив собі підвищення пожиттєвого пенсійного забезпечення]. "Адвокат" Василя Стуса — Віктор Медведчук — став одним із найвпливовіших олігархів і політиків України. Ще на початку повномасштабного вторгнення Росії він був однією з найвпливовіших осіб у країні, зокрема, мав у власності кілька телеканалів, інші ЗМІ та власну фракцію у Верховній Раді. Депутати цієї фракції й досі приймають закони України. Цей випадок — лише ілюстрація того, якою є політична еліта України.
Культура правлячого класу України — це культура, створена окупаційною адміністрацією. Парафраз думок відомого експерта з управління та організаційної теорії звучить так: [https://site.ua/yuliy.zoria/kultura-zyist-usi-strategiyi-reform-na-snidanok-yakshho-strategiyi-ne-vraxovuvatimut-cyogo-faktoru-i0ov3qq "культура їсть стратегію на сніданок"]. І [https://site.ua/yuliy.zoria/golovna-problema-ukrayini-i795rz3 головною проблемою України] є відсутність механізмів для зміни політичної еліти.
=== Економічна ситуація в Україні ===
[[Файл:Ukraine_economy2021.JPG|міні|ліворуч|Стан економіки України у порівнянні з іншими країнами, 2021 рік]]
У 2021 році, перед початком повномасштабної війни, Україна досягла одного з найвищих показників ВВП на душу населення з моменту здобуття незалежності — $4,836 [https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD?end=2021&locations=UA-MD-TR-KZ-RU-PL-LT-EE-CN-BW-UY-DE-IL-US-IE-SG-GE-AZ-BY&start=2021&view=bar Дані Світового банку]. Водночас, за цим показником українці залишалися найбіднішими серед країн Європи, поступаючись навіть Молдові ($5,231) та Білорусі ($7,304), а також у два рази відстаючи від Туреччини ($9,587), про порівняння з іншими країнами розташованими на Європейському континенті навіть не йдеться.
Словосполучення "дешева робоча сила" зазвичай асоціюється з Китаєм. Так ось в Китаї у 2021 році ВВП на душу населення становив $12,556 (у 2,6 раза більше), відповідно, середня заробітна плата в Україні ($524 на місяць) також була приблизно у 2,6 рази нижчою за китайську ($1,357 на місяць). І справа не в якості людського капіталу, приміром, Україна була і ще залишається одним із світових лідерів за обсягом експорту послуг програмування. Проте її ВВП на душу населення залишався нижчим, ніж у Ботсвані ($7,347), де рівень грамотності дорослого населення не перевищує 90%.
Такий контраст між економічними показниками та людським потенціалом зумовлений особливостями чинного законодавства, а в ширшому контексті — негативним відбором політичного керівництва.

=== Економіка виборів. Хто та як формуватиме правове поле в Україні? ===
На минулих парламентських виборах до парламенту України потрапили [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_2019 5 політичних партій]. Відповідно [https://zp.chesno.org/party-candidates-comparison/ публічно доступних даних] їх офіційні витрати на передвиборчу кампанію склали (курс гривні до долара у 2019 році становив приблизно 25 гривень за долар):
:'''1'''. '''"Слуга народу"'''. Витрачено 114 мільйонів гривень ($ 4,56 млн.), отримано 6307793 голосів, що склало 43,16% та дозволило зайняти 254 депутатських місця. Вартість 1 голосу $0,72 , вартість депутатського місця $17953.
::*''Слід зазначити, що це лише офіційні витрати, котрі пройшли безпосередньо через партійну казну, без врахування ефірного часу на телеканалах та інших ЗМІ спонсорів, оплат агітаторам та працівникам штабів і виборчих комісій розданих у конвертах, витрат на виборчу компанію з боку мажоритарників від цих партій та інших витрат, котрі складають, значно більшу частину виборчих бюджетів.''
:'''2'''. '''"Опозиційна платформа — За життя"'''. Офіційно витрачено 90 мільйонів ($ 3,6 млн.), отримано 1908111 голосів, що склало 13,05% та дозволило зайняти 37 депутатських місця. Вартість 1 голосу $1,89 , вартість депутатського місця $97297.
::*''Знову ж таки, слід зазначити, що цю партію підтримували власники медіахолдингів Віктор Медведчук та Євгеній Мураєв. Відомим фактом є збитковість ЗМІ і їх утримання лише заради агітації за свої політичні сили з метою отримання влади та протиправного використання її задля особистого збагачення. Вартість утримання цих ЗМІ значно перевищує суми зазначені в офіційних виборчих бюджетах.''
:'''3'''. '''"Батьківщина"'''. Витрачено 87 мільйонів гривень ($ 3,48 млн.), отримано 1196303 голосів, що склало 8,18% та дозволило зайняти 26 депутатських місць. Вартість 1 голосу $2,91 , вартість депутатського місця $133846.
:'''4'''. '''"Європейська Солідарність"'''. Витрачено 99 мільйонів гривень ($ 3,96 млн.), отримано 1184620 голосів, що склало 8,10% та дозволило зайняти 25 депутатських місць. Вартість 1 голосу $3,34 , вартість депутатського місця $158400.
::*''Власник даної партії є також власником кількох телеканалів та інших ЗМІ.''
:'''5'''. '''"Голос"'''. Витрачено 105 мільйонів гривень ($ 4,2 млн.), отримано 851722 голосів, що склало 5,82% та дозволило зайняти 20 депутатських місць. Вартість 1 голосу $4,93 , вартість депутатського місця $210000.

Серед партій, котрі потрапили до парламенту найменший офіційний бюджет був у партії Батьківщина, котра має найдавнішу політичну історію і сталих багаторічних прихильників. Були партії, котрі [https://zp.chesno.org/party-candidates-comparison/ витратили більше коштів] і так і не змогли потрапити до парламенту, але не було партій, котрі витратили менше і потрапили до парламенту. Тому витрати понад 3,5 мільйони доларів США можна вважати практичним прохідним мінімумом.

На що йдуть ці гроші? Реклама, агітація, утримання штабів. На парламентських виборах було близько 30 тисяч виборчих дільниць. Для організації належного контролю у комісії кожної дільниці має бути щонайменше 1 людина. Тобто для належної організації участі у виборах потрібно за самим мінімальним підрахунком 30 тисяч членів партії лише для роботи у виборчих комісіях.

==== Хто виграє наступні вибори та визначатиме долю країни? Якщо нічого не змінити. ====

Станом на 2024 рік в Україні нараховувалося понад [https://nazk.gov.ua/uk/189-politpartii-ne-zareestruvalysya-v-reestri-politdata/ 300 зареєстрованих політичних партій]. Відповідно до [https://zp.chesno.org/annual-reports/ публічно доступних даних] станом на середину 2024 року (дані опубліковані рухом "Чесно" станом на 24.02.2025), таких де офіційні внески були сплачені хоч 1 особою було 41. Є лише 5 партій де членські внески сплачують понад 10 людей (фізичних осіб). І лише 1 партія де членські внески сплачують понад 100 людей (конкретно 245 чоловік). Бюджети хоч якось співставні з виборчими потребами мають лише 4 парламентських "партії" за рахунок державного фінансування.

'''Висновок:'''
В Україні фактично є лише 5 політичних партій котрі фінансують люди і лише 1 реальна політична партія котра має кількість активних членів достатню щоб приймати участь у місцевих виборах (максимум на рівні області чи міста). Тобто можна сказати, що фактично немає політичних партій. А що тоді є? - Є політичні проекти котрі візьмуть гроші від спонсорів під вибори з метою прийти до влади. Чим ці політичні проекти будуть розраховуватися із своїми спонсорами? - Майбутнім України, буквально життями людей. І цю ситуацію терміново потрібно змінювати. І власне через [https://site.ua/yuliy.zoria/skazu-po-narodnomu-ukrayini-314zda-po-lyubomu-i-narazi-nemaje-alternativnix-variantiv-i79599q усвідомлення цієї ситуації] і з цією метою її змінити був створений даний проект.

== Як працюватиме ВікіПравотворчість? ==
Для початку повинна бути створена нормативна база змін. Тобто визначені конкретні цілі з якими партії мають йти на вибори. Тобто публічно створені конкретні проекти змін. Тоді з'явиться сенс підтримки цих партій. У процесі роботи над проектами законів мають сформуватися колективи однодумців. Далі ці колективи (партії) для втілення опрацьованих ними змін можуть гуртувати навколо себе прихильників. Тобто щоб люди мали можливість обирати не умовного Вову, Петю чи Віталіка, а конкретні проекти змін, які вони підтримають.

Позитивний відбір людей і ідей через спільну працю. До парламенту мають потрапляти люди, котрі вже опрацювали потрібні для суспільства законопроекти, а також політичні партії, котрі складаються з таких людей. Політична партія під час балотування на вибори вже повинна мати напрацьовання у вигляді конкретних проектів законів котрі вона відстоюватиме. Вибирати потрібно не обличчя коміка чи боксера, а конкретні чітко прописані зміни. До майбутнього складу парламенту України мають потрапити люди, котрі вже мають конкретні законодавчі напрацювання для втілення яких вони хочуть отримати статус народного депутата України. У такий спосіб вони доведуть свою профпридатність. Люди мають голосувати за конкретні зміни, а не за відомі обличчя на білбордах і в рекламі. Таким чином буде організований відбір за принципом ідей і компетенцій, а не за принципом особистої відданості тому чи іншому лідеру чи спонсорам рекламно-політичних проектів.
=== Реформа судової гілки влади та правоохоронної системи ===
Реформа судової та правоохоронної системи неможлива без створення нового законодавства, зокрема: [[Реформа судової системи з застосуванням Дилеми в'язня]]. За умови прийняття запропонованої реформи відбудеться самоочищення судової системи. Але також потрібно опрацювати механізм заміни судової гілки влади (котра залишилася фактично незмінною з радянських часів): [[Пропозиція принципів відбору суддів]].

=== Адвокація опрацьованих громадськістю змін до законодавства ===
Після комплексного опрацювання пропонованих змін їх адвокацію (публічне та відкрите лобіювання) суспільство може здійснювати за допомогою сервісів електронних підписів як державних: https://petition.president.gov.ua/ , https://petition.kmu.gov.ua/ , так і громадських: https://petition.fb.ua/uk чи комерційних: https://dubidoc.com.ua/ , котрі використовують одні і ті самі вже опрацьовані принципи та технології. Загалом немає жодних технічних перешкод для проведення виборів з використанням тих самих технологій: [[Вибори в Україні за два місяці? Технічно це можливо, і коштуватиме копійки!]], але все впирається у потребу зміни законодавства. Опрацьовані проекти законів можуть просуватися також шляхом співпраці з незалежними ЗМІ, блогерами, інфлюенсерами (у тому числі іноземними), а також за рахунок створення програм з просування з використанням прямої реклами через ГО [[Творча еліта України]].

'''''"Ніщо не зупинить ідею, час якої настав."'''''
Ідея зміни еліт була центральною під час виборчої кампанії нинішнього президента України.
[[Файл:Internet-Vybory.JPG|міні|ліворуч|Вибори та референдуми з використанням сучасних технологій у програмі В. Зеленського]]
[[Файл:Narodovladdia cherez referendum.JPG|міні|ліворуч| Пряме народовладдя замість представницької демократії - використання сучасних технологій у демократичному процесі у програмі В. Зеленського]]
Треба допомогти громадянину Зеленському В.О. виконати його публічну оферту, внаслідок складення якої народом його було обрано президентом України. Легітимацією даного проекту є сам факт голосування за Зеленського В.О. у програмі якого було записано, що першим поданим ним законом буде закон про забезпечення прямого народовладдя шляхом використання сучасних інформаційно-телекомунікаційних (ІТ) технологій.

== Кому це вигідно ==

Серед представників великого (системотворчого, найбільшого) українського бізнесу існує певний консенсус щодо того, що якби Україна була правовою державою, то активи коштували б у понад 5 разів більше. І в тому полягає сенс підтримки даного проєкту. Побудова правової держави вигідна не лише "звичайним громадянам", але також, і перед усім, представникам бізнесу, тим хто створює основні блага у країні.

== План роботи ==
Зрозуміло, що даний проект потребуватиме величезного обсягу праці. Має бути опрацьований регламент проекту. Розроблений контент-план. Має відбуватися модерація (пошук та залучення модераторів) тощо. Це лише початок. Але, як детально описано у цій статті, жодної альтернативи наразі просто не існує.
Створення системи публічного лобізму, зокрема з використанням вже доступних інструментів, котрі можуть бути використані для будь-яких голосувань та референдумів: https://petition.fb.ua/uk , https://dubidoc.com.ua/ . Тобто немає ніяких технічних перешкод для створення для проведення виборів (за умови їх відкритості) вся інфраструктура в Україні є і її адаптація для наших потреб коштує буквально копійки.

== Історія створення ==

[[Юрій Пероганич]] згадує:

9 лютого 2025 до мене звернувся [[Юлій Зоря]]:

:''Маю ідею для створення онлайн-платформи, яка функціонує за принципом Вікіпедії, але для розробки законодавчих норм. Тобто щоб закони писалися не вузьким колом обмежених осіб, а спільнотою за принципом Вікіпедії. Ідея полягає в тому, щоб замінити традиційний процес створення законів через парламент на експертну систему, де норми та законопроєкти формуються і обговорюються в онлайн-спільноті. Це дасть можливість залучати експертів з різних галузей та громадськість до розробки законодавства, підвищуючи прозорість та ефективність процесу. Це дозволить створювати законопроєкти швидко, з мінімальними витратами та за участю всіх зацікавлених сторін.''

[[12 лютого]] [[2025]] сайт був розгорнутий в домені civic.org.ua і були опубліковані перші сторінки. Цей день слід вважати днем народження платформи ВікіПравотворчість.

== Перспективи ==
Схоже, не лише Україна, але і більшість інших, пред усім розвинених, країн світу потребує переосмислення моделі демократії. Винайдені кілька сотень років тому моделі представницької демократії вже не відповідають викликам суспільства. Система управління контентом MediaWiki вже має усі можливості для перетворення проекту на міжнародний. Тож немає жодних перешкод для перекладу пропонованих змін іншими мовами, а також запозичень елементів законодавства інших країн. Зокрема варто було б запозичити міграційне законодавство ОАЕ, де проживає 90% мігрантів з не самих заможних країн, котрі будують там надсучасні мегаполіси в пустині і одночасно зберігається один з найнижчих у світі рівнів злочинності. Опрацювання такого законодавства має бути одним з пріоритетів для створення фундаменту відбудови України.

Українці не маючи можливості досягти паритету у традиційній зброї з [https://confidence.trading/articles/imidj-derjavi-mae-znachennya Московією] адаптувала для військових цілей технології малих безпілотних літальних апаратів. Так само, не маючи можливості змінити традиційними методами державну еліту сформовану шляхом негативного відбору починаючи ще з радянскіх і більш ранніх часів українці також адаптують для цих цілей сучасні інформаційно-телекомунікаційні технології. І вчергове здивують світ.

[[Категорія:ВікіПравотворчість]]

Про ВікіПравотворчість

2025-02-24T20:50:59Z

Юлій Зоря: /* Як працюватиме ВікіПравотворчість? */

== Що таке ВікіПравотворчість? ==
ВікіПравотворчість — це інтернет-ресурс, де закони та інші нормативні акти розробляються спільнотою за принципами Вікіпедії. Він базується на вільному програмному забезпеченні з відкритим кодом — MediaWiki. Уся інформація, розміщена на цьому ресурсі, є вільною для будь-якого використання. Автори і учасники даного проєкту, природно, мають свої ідеї і переконання, але даний проєкт є політично нейтральним і відкритим для використання експертами, громадськими діячами та політиками незалежно від їхньої партійної приналежності чи ідеологічних поглядів. Проєкт базується на принципах свободи думки та свободи слова задля пошуку найкращих рішень шляхом вільної дискусії та конкуренції ідей: ''"Я можу не поділяти ваших поглядів, але готовий померти за ваше право їх висловлювати" (парафраз Вольтера)''. Модерація проєкту базується на суспільному консенсусі.

== Передумови ==
У 1991 році, [https://site.ua/yuliy.zoria/velike-knyazivstvo-ruske-istoricni-visnovki-iy95j6z вперше за останні близько 300 років], Україна отримала незалежність. Однак при владі залишилася та сама радянська номенклатура — фактично окупаційна адміністрація, сформована шляхом негативного відбору, де на вищих щаблях управління опиняються найгірші з найгірших. Приміром, суддя, який визнав українського поета Василя Стуса "особливо небезпечним рецидивістом" і призначив йому 10 років ув’язнення, продовжив здійснювати "правосуддя" в незалежній Україні та [https://glavcom.ua/country/society/suddya-yakiy-viznav-poeta-stusa-osoblivo-nebezpechnim-recidivistom-dobivsya-pererahunku-pensiji-801088.html відсудив собі підвищення пожиттєвого пенсійного забезпечення]. "Адвокат" Василя Стуса — Віктор Медведчук — став одним із найвпливовіших олігархів і політиків України. Ще на початку повномасштабного вторгнення Росії він був однією з найвпливовіших осіб у країні, зокрема, мав у власності кілька телеканалів, інші ЗМІ та власну фракцію у Верховній Раді. Депутати цієї фракції й досі приймають закони України. Цей випадок — лише ілюстрація того, якою є політична еліта України.
Культура правлячого класу України — це культура, створена окупаційною адміністрацією. Парафраз думок відомого експерта з управління та організаційної теорії звучить так: [https://site.ua/yuliy.zoria/kultura-zyist-usi-strategiyi-reform-na-snidanok-yakshho-strategiyi-ne-vraxovuvatimut-cyogo-faktoru-i0ov3qq "культура їсть стратегію на сніданок"]. І [https://site.ua/yuliy.zoria/golovna-problema-ukrayini-i795rz3 головною проблемою України] є відсутність механізмів для зміни політичної еліти.
=== Економічна ситуація в Україні ===
[[Файл:Ukraine_economy2021.JPG|міні|ліворуч|Стан економіки України у порівнянні з іншими країнами, 2021 рік]]
У 2021 році, перед початком повномасштабної війни, Україна досягла одного з найвищих показників ВВП на душу населення з моменту здобуття незалежності — $4,836 [https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD?end=2021&locations=UA-MD-TR-KZ-RU-PL-LT-EE-CN-BW-UY-DE-IL-US-IE-SG-GE-AZ-BY&start=2021&view=bar Дані Світового банку]. Водночас, за цим показником українці залишалися найбіднішими серед країн Європи, поступаючись навіть Молдові ($5,231) та Білорусі ($7,304), а також у два рази відстаючи від Туреччини ($9,587), про порівняння з іншими країнами розташованими на Європейському континенті навіть не йдеться.
Словосполучення "дешева робоча сила" зазвичай асоціюється з Китаєм. Так ось в Китаї у 2021 році ВВП на душу населення становив $12,556 (у 2,6 раза більше), відповідно, середня заробітна плата в Україні ($524 на місяць) також була приблизно у 2,6 рази нижчою за китайську ($1,357 на місяць). І справа не в якості людського капіталу, приміром, Україна була і ще залишається одним із світових лідерів за обсягом експорту послуг програмування. Проте її ВВП на душу населення залишався нижчим, ніж у Ботсвані ($7,347), де рівень грамотності дорослого населення не перевищує 90%.
Такий контраст між економічними показниками та людським потенціалом зумовлений особливостями чинного законодавства, а в ширшому контексті — негативним відбором політичного керівництва.

=== Економіка виборів. Хто та як формуватиме правове поле в Україні? ===
На минулих парламентських виборах до парламенту України потрапили [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_2019 5 політичних партій]. Відповідно [https://zp.chesno.org/party-candidates-comparison/ публічно доступних даних] їх офіційні витрати на передвиборчу кампанію склали (курс гривні до долара у 2019 році становив приблизно 25 гривень за долар):
:'''1'''. '''"Слуга народу"'''. Витрачено 114 мільйонів гривень ($ 4,56 млн.), отримано 6307793 голосів, що склало 43,16% та дозволило зайняти 254 депутатських місця. Вартість 1 голосу $0,72 , вартість депутатського місця $17953.
::*''Слід зазначити, що це лише офіційні витрати, котрі пройшли безпосередньо через партійну казну, без врахування ефірного часу на телеканалах та інших ЗМІ спонсорів, оплат агітаторам та працівникам штабів і виборчих комісій розданих у конвертах, витрат на виборчу компанію з боку мажоритарників від цих партій та інших витрат, котрі складають, значно більшу частину виборчих бюджетів.''
:'''2'''. '''"Опозиційна платформа — За життя"'''. Офіційно витрачено 90 мільйонів ($ 3,6 млн.), отримано 1908111 голосів, що склало 13,05% та дозволило зайняти 37 депутатських місця. Вартість 1 голосу $1,89 , вартість депутатського місця $97297.
::*''Знову ж таки, слід зазначити, що цю партію підтримували власники медіахолдингів Віктор Медведчук та Євгеній Мураєв. Відомим фактом є збитковість ЗМІ і їх утримання лише заради агітації за свої політичні сили з метою отримання влади та протиправного використання її задля особистого збагачення. Вартість утримання цих ЗМІ значно перевищує суми зазначені в офіційних виборчих бюджетах.''
:'''3'''. '''"Батьківщина"'''. Витрачено 87 мільйонів гривень ($ 3,48 млн.), отримано 1196303 голосів, що склало 8,18% та дозволило зайняти 26 депутатських місць. Вартість 1 голосу $2,91 , вартість депутатського місця $133846.
:'''4'''. '''"Європейська Солідарність"'''. Витрачено 99 мільйонів гривень ($ 3,96 млн.), отримано 1184620 голосів, що склало 8,10% та дозволило зайняти 25 депутатських місць. Вартість 1 голосу $3,34 , вартість депутатського місця $158400.
::*''Власник даної партії є також власником кількох телеканалів та інших ЗМІ.''
:'''5'''. '''"Голос"'''. Витрачено 105 мільйонів гривень ($ 4,2 млн.), отримано 851722 голосів, що склало 5,82% та дозволило зайняти 20 депутатських місць. Вартість 1 голосу $4,93 , вартість депутатського місця $210000.

Серед партій, котрі потрапили до парламенту найменший офіційний бюджет був у партії Батьківщина, котра має найдавнішу політичну історію і сталих багаторічних прихильників. Були партії, котрі [https://zp.chesno.org/party-candidates-comparison/ витратили більше коштів] і так і не змогли потрапити до парламенту, але не було партій, котрі витратили менше і потрапили до парламенту. Тому витрати понад 3,5 мільйони доларів США можна вважати практичним прохідним мінімумом.

На що йдуть ці гроші? Реклама, агітація, утримання штабів. На парламентських виборах було близько 30 тисяч виборчих дільниць. Для організації належного контролю у комісії кожної дільниці має бути щонайменше 1 людина. Тобто для належної організації участі у виборах потрібно за самим мінімальним підрахунком 30 тисяч членів партії лише для роботи у виборчих комісіях.

==== Хто виграє наступні вибори та визначатиме долю країни? Якщо нічого не змінити. ====

Станом на 2024 рік в Україні нараховувалося понад [https://nazk.gov.ua/uk/189-politpartii-ne-zareestruvalysya-v-reestri-politdata/ 300 зареєстрованих політичних партій]. Відповідно до [https://zp.chesno.org/annual-reports/ публічно доступних даних] станом на середину 2024 року (дані опубліковані рухом "Чесно" станом на 24.02.2025), таких де офіційні внески були сплачені хоч 1 особою було 41. Є лише 5 партій де членські внески сплачують понад 10 людей (фізичних осіб). І лише 1 партія де членські внески сплачують понад 100 людей (конкретно 245 чоловік). Бюджети хоч якось співставні з виборчими потребами мають лише 4 парламентських "партії" за рахунок державного фінансування.

'''Висновок:'''
В Україні фактично є лише 5 політичних партій котрі фінансують люди і лише 1 реальна політична партія котра має кількість активних членів достатню щоб приймати участь у місцевих виборах (максимум на рівні області чи міста). Тобто можна сказати, що фактично немає політичних партій. А що тоді є? - Є політичні проекти котрі візьмуть гроші від спонсорів під вибори з метою прийти до влади. Чим ці політичні проекти будуть розраховуватися із своїми спонсорами? - Майбутнім України, буквально життями людей. І цю ситуацію терміново потрібно змінювати. І власне через [https://site.ua/yuliy.zoria/skazu-po-narodnomu-ukrayini-314zda-po-lyubomu-i-narazi-nemaje-alternativnix-variantiv-i79599q усвідомлення цієї ситуації] і з цією метою її змінити був створений даний проект.

== Як працюватиме ВікіПравотворчість? ==
Для початку повинна бути створена нормативна база змін. Тобто визначені конкретні цілі з якими партії мають йти на вибори. Тобто публічно створені конкретні проекти змін. Тоді з'явиться сенс підтримки цих партій. У процесі роботи над проектами законів мають сформуватися колективи однодумців. Далі ці колективи (партії) для втілення опрацьованих ними змін можуть гуртувати навколо себе прихильників. Тобто щоб люди мали можливість обирати не умовного Вову, Петю чи Віталіка, а конкретні проекти змін, які вони підтримають.

Позитивний відбір людей і ідей через спільну працю. До парламенту мають потрапляти люди, котрі вже опрацювали потрібні для суспільства законопроекти, а також політичні партії, котрі складаються з таких людей. Політична партія під час балотування на вибори вже повинна мати напрацьовання у вигляді конкретних проектів законів котрі вона відстоюватиме. Вибирати потрібно не обличчя коміка чи боксера, а конкретні чітко прописані зміни. До майбутнього складу парламенту України мають потрапити люди, котрі вже мають конкретні законодавчі напрацювання для втілення яких вони хочуть отримати статус народного депутата України. У такий спосіб вони доведуть свою профпридатність. Люди мають голосувати за конкретні зміни, а не за відомі обличчя на білбордах і в рекламі. Таким чином буде організований відбір за принципом ідей і компетенцій, а не за принципом особистої відданості тому чи іншому лідеру чи спонсорам рекламно-політичних проектів.
=== Реформа судової гілки влади та правоохоронної системи ===
Реформа судової та правоохоронної системи неможлива без створення нового законодавства, зокрема: [[Реформа судової системи з застосуванням Дилеми в'язня]]. За умови прийняття запропонованої реформи відбудеться самоочищення судової системи. Але також потрібно опрацювати механізм заміни судової гілки влади (котра залишилася фактично незмінною з радянських часів): [[Пропозиція принципів відбору суддів]].

=== Адвокація опрацьованих громадськістю змін до законодавства ===
Після комплексного опрацювання пропонованих змін їх адвокацію (публічне та відкрите лобіювання) суспільство може здійснювати за допомогою сервісів електронних підписів як державних: https://petition.president.gov.ua/ , https://petition.kmu.gov.ua/ , так і громадських: https://petition.fb.ua/uk чи комерційних: https://dubidoc.com.ua/ , котрі використовують одні і ті самі вже опрацьовані принципи та технології. Загалом немає жодних технічних перешкод для проведення виборів з використанням тих самих технологій: [[Вибори в Україні за два місяці? Технічно це можливо, і коштуватиме копійки!]], але все впирається у потребу зміни законодавства. Опрацьовані проекти законів можуть просуватися також шляхом співпраці з незалежними ЗМІ, блогерами, інфлюенсерами (у тому числі іноземними), а також за рахунок створення програм з просування з використанням прямої реклами через ГО [[Творча еліта України]].

'''''"Ніщо не зупинить ідею, час якої настав."'''''
Ідея зміни еліт була центральною під час виборчої кампанії нинішнього президента України.
[[Файл:Internet-Vybory.JPG|міні|ліворуч|Вибори та референдуми з використанням сучасних технологій у програмі В. Зеленського]]
[[Файл:Narodovladdia cherez referendum.JPG|міні|ліворуч| Пряме народовладдя замість представницької демократії - використання сучасних технологій у демократичному процесі у програмі В. Зеленського]]
Треба допомогти громадянину Зеленському В.О. виконати його публічну оферту, внаслідок складення якої народом його було обрано президентом України. Легітимацією даного проекту є сам факт голосування за Зеленського В.О. у програмі якого було записано, що першим поданим ним законом буде закон про забезпечення прямого народовладдя шляхом використання сучасних інформаційно-телекомунікаційних (ІТ) технологій.

== Кому це вигідно ==

Серед представників великого (системотворчого, найбільшого) українського бізнесу існує певний консенсус щодо того, що якби Україна була правовою державою, то активи коштували б у понад 5 разів більше. І в тому полягає сенс підтримки даного проєкту. Побудова правової держави вигідна не лише "звичайним громадянам", але також, і перед усім, представникам бізнесу, тим хто створює основні блага у країні.

== План роботи ==
* Просування даного порталу, пошук нової еліти, котра створить нові правила для України.
* Створення системи публічного лобізму, зокрема з використанням вже доступних інструментів, котрі можуть бути використані для будь-яких голосувань та референдумів: https://petition.fb.ua/uk , https://dubidoc.com.ua/ . Тобто немає ніяких технічних перешкод для створення для проведення виборів (за умови їх відкритості) вся інфраструктура в Україні є і її адаптація для наших потреб коштує буквально копійки.

== Історія створення ==

[[Юрій Пероганич]] згадує:

9 лютого 2025 до мене звернувся [[Юлій Зоря]]:

:''Маю ідею для створення онлайн-платформи, яка функціонує за принципом Вікіпедії, але для розробки законодавчих норм. Тобто щоб закони писалися не вузьким колом обмежених осіб, а спільнотою за принципом Вікіпедії. Ідея полягає в тому, щоб замінити традиційний процес створення законів через парламент на експертну систему, де норми та законопроєкти формуються і обговорюються в онлайн-спільноті. Це дасть можливість залучати експертів з різних галузей та громадськість до розробки законодавства, підвищуючи прозорість та ефективність процесу. Це дозволить створювати законопроєкти швидко, з мінімальними витратами та за участю всіх зацікавлених сторін.''

[[12 лютого]] [[2025]] сайт був розгорнутий в домені civic.org.ua і були опубліковані перші сторінки. Цей день слід вважати днем народження платформи ВікіПравотворчість.

== Перспективи ==
Схоже, не лише Україна, але і більшість інших, пред усім розвинених, країн світу потребує переосмислення моделі демократії. Винайдені кілька сотень років тому моделі представницької демократії вже не відповідають викликам суспільства. Система управління контентом MediaWiki вже має усі можливості для перетворення проекту на міжнародний. Тож немає жодних перешкод для перекладу пропонованих змін іншими мовами, а також запозичень елементів законодавства інших країн. Зокрема варто було б запозичити міграційне законодавство ОАЕ, де проживає 90% мігрантів з не самих заможних країн, котрі будують там надсучасні мегаполіси в пустині і одночасно зберігається один з найнижчих у світі рівнів злочинності. Опрацювання такого законодавства має бути одним з пріоритетів для створення фундаменту відбудови України.

Українці не маючи можливості досягти паритету у традиційній зброї з [https://confidence.trading/articles/imidj-derjavi-mae-znachennya Московією] адаптувала для військових цілей технології малих безпілотних літальних апаратів. Так само, не маючи можливості змінити традиційними методами державну еліту сформовану шляхом негативного відбору починаючи ще з радянскіх і більш ранніх часів українці також адаптують для цих цілей сучасні інформаційно-телекомунікаційні технології. І вчергове здивують світ.

[[Категорія:ВікіПравотворчість]]

Про ВікіПравотворчість

2025-02-24T20:45:04Z

Юлій Зоря: /* Хто та як формуватиме правове поле в Україні? */

== Що таке ВікіПравотворчість? ==
ВікіПравотворчість — це інтернет-ресурс, де закони та інші нормативні акти розробляються спільнотою за принципами Вікіпедії. Він базується на вільному програмному забезпеченні з відкритим кодом — MediaWiki. Уся інформація, розміщена на цьому ресурсі, є вільною для будь-якого використання. Автори і учасники даного проєкту, природно, мають свої ідеї і переконання, але даний проєкт є політично нейтральним і відкритим для використання експертами, громадськими діячами та політиками незалежно від їхньої партійної приналежності чи ідеологічних поглядів. Проєкт базується на принципах свободи думки та свободи слова задля пошуку найкращих рішень шляхом вільної дискусії та конкуренції ідей: ''"Я можу не поділяти ваших поглядів, але готовий померти за ваше право їх висловлювати" (парафраз Вольтера)''. Модерація проєкту базується на суспільному консенсусі.

== Передумови ==
У 1991 році, [https://site.ua/yuliy.zoria/velike-knyazivstvo-ruske-istoricni-visnovki-iy95j6z вперше за останні близько 300 років], Україна отримала незалежність. Однак при владі залишилася та сама радянська номенклатура — фактично окупаційна адміністрація, сформована шляхом негативного відбору, де на вищих щаблях управління опиняються найгірші з найгірших. Приміром, суддя, який визнав українського поета Василя Стуса "особливо небезпечним рецидивістом" і призначив йому 10 років ув’язнення, продовжив здійснювати "правосуддя" в незалежній Україні та [https://glavcom.ua/country/society/suddya-yakiy-viznav-poeta-stusa-osoblivo-nebezpechnim-recidivistom-dobivsya-pererahunku-pensiji-801088.html відсудив собі підвищення пожиттєвого пенсійного забезпечення]. "Адвокат" Василя Стуса — Віктор Медведчук — став одним із найвпливовіших олігархів і політиків України. Ще на початку повномасштабного вторгнення Росії він був однією з найвпливовіших осіб у країні, зокрема, мав у власності кілька телеканалів, інші ЗМІ та власну фракцію у Верховній Раді. Депутати цієї фракції й досі приймають закони України. Цей випадок — лише ілюстрація того, якою є політична еліта України.
Культура правлячого класу України — це культура, створена окупаційною адміністрацією. Парафраз думок відомого експерта з управління та організаційної теорії звучить так: [https://site.ua/yuliy.zoria/kultura-zyist-usi-strategiyi-reform-na-snidanok-yakshho-strategiyi-ne-vraxovuvatimut-cyogo-faktoru-i0ov3qq "культура їсть стратегію на сніданок"]. І [https://site.ua/yuliy.zoria/golovna-problema-ukrayini-i795rz3 головною проблемою України] є відсутність механізмів для зміни політичної еліти.
=== Економічна ситуація в Україні ===
[[Файл:Ukraine_economy2021.JPG|міні|ліворуч|Стан економіки України у порівнянні з іншими країнами, 2021 рік]]
У 2021 році, перед початком повномасштабної війни, Україна досягла одного з найвищих показників ВВП на душу населення з моменту здобуття незалежності — $4,836 [https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD?end=2021&locations=UA-MD-TR-KZ-RU-PL-LT-EE-CN-BW-UY-DE-IL-US-IE-SG-GE-AZ-BY&start=2021&view=bar Дані Світового банку]. Водночас, за цим показником українці залишалися найбіднішими серед країн Європи, поступаючись навіть Молдові ($5,231) та Білорусі ($7,304), а також у два рази відстаючи від Туреччини ($9,587), про порівняння з іншими країнами розташованими на Європейському континенті навіть не йдеться.
Словосполучення "дешева робоча сила" зазвичай асоціюється з Китаєм. Так ось в Китаї у 2021 році ВВП на душу населення становив $12,556 (у 2,6 раза більше), відповідно, середня заробітна плата в Україні ($524 на місяць) також була приблизно у 2,6 рази нижчою за китайську ($1,357 на місяць). І справа не в якості людського капіталу, приміром, Україна була і ще залишається одним із світових лідерів за обсягом експорту послуг програмування. Проте її ВВП на душу населення залишався нижчим, ніж у Ботсвані ($7,347), де рівень грамотності дорослого населення не перевищує 90%.
Такий контраст між економічними показниками та людським потенціалом зумовлений особливостями чинного законодавства, а в ширшому контексті — негативним відбором політичного керівництва.

=== Економіка виборів. Хто та як формуватиме правове поле в Україні? ===
На минулих парламентських виборах до парламенту України потрапили [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_2019 5 політичних партій]. Відповідно [https://zp.chesno.org/party-candidates-comparison/ публічно доступних даних] їх офіційні витрати на передвиборчу кампанію склали (курс гривні до долара у 2019 році становив приблизно 25 гривень за долар):
:'''1'''. '''"Слуга народу"'''. Витрачено 114 мільйонів гривень ($ 4,56 млн.), отримано 6307793 голосів, що склало 43,16% та дозволило зайняти 254 депутатських місця. Вартість 1 голосу $0,72 , вартість депутатського місця $17953.
::*''Слід зазначити, що це лише офіційні витрати, котрі пройшли безпосередньо через партійну казну, без врахування ефірного часу на телеканалах та інших ЗМІ спонсорів, оплат агітаторам та працівникам штабів і виборчих комісій розданих у конвертах, витрат на виборчу компанію з боку мажоритарників від цих партій та інших витрат, котрі складають, значно більшу частину виборчих бюджетів.''
:'''2'''. '''"Опозиційна платформа — За життя"'''. Офіційно витрачено 90 мільйонів ($ 3,6 млн.), отримано 1908111 голосів, що склало 13,05% та дозволило зайняти 37 депутатських місця. Вартість 1 голосу $1,89 , вартість депутатського місця $97297.
::*''Знову ж таки, слід зазначити, що цю партію підтримували власники медіахолдингів Віктор Медведчук та Євгеній Мураєв. Відомим фактом є збитковість ЗМІ і їх утримання лише заради агітації за свої політичні сили з метою отримання влади та протиправного використання її задля особистого збагачення. Вартість утримання цих ЗМІ значно перевищує суми зазначені в офіційних виборчих бюджетах.''
:'''3'''. '''"Батьківщина"'''. Витрачено 87 мільйонів гривень ($ 3,48 млн.), отримано 1196303 голосів, що склало 8,18% та дозволило зайняти 26 депутатських місць. Вартість 1 голосу $2,91 , вартість депутатського місця $133846.
:'''4'''. '''"Європейська Солідарність"'''. Витрачено 99 мільйонів гривень ($ 3,96 млн.), отримано 1184620 голосів, що склало 8,10% та дозволило зайняти 25 депутатських місць. Вартість 1 голосу $3,34 , вартість депутатського місця $158400.
::*''Власник даної партії є також власником кількох телеканалів та інших ЗМІ.''
:'''5'''. '''"Голос"'''. Витрачено 105 мільйонів гривень ($ 4,2 млн.), отримано 851722 голосів, що склало 5,82% та дозволило зайняти 20 депутатських місць. Вартість 1 голосу $4,93 , вартість депутатського місця $210000.

Серед партій, котрі потрапили до парламенту найменший офіційний бюджет був у партії Батьківщина, котра має найдавнішу політичну історію і сталих багаторічних прихильників. Були партії, котрі [https://zp.chesno.org/party-candidates-comparison/ витратили більше коштів] і так і не змогли потрапити до парламенту, але не було партій, котрі витратили менше і потрапили до парламенту. Тому витрати понад 3,5 мільйони доларів США можна вважати практичним прохідним мінімумом.

На що йдуть ці гроші? Реклама, агітація, утримання штабів. На парламентських виборах було близько 30 тисяч виборчих дільниць. Для організації належного контролю у комісії кожної дільниці має бути щонайменше 1 людина. Тобто для належної організації участі у виборах потрібно за самим мінімальним підрахунком 30 тисяч членів партії лише для роботи у виборчих комісіях.

==== Хто виграє наступні вибори та визначатиме долю країни? Якщо нічого не змінити. ====

Станом на 2024 рік в Україні нараховувалося понад [https://nazk.gov.ua/uk/189-politpartii-ne-zareestruvalysya-v-reestri-politdata/ 300 зареєстрованих політичних партій]. Відповідно до [https://zp.chesno.org/annual-reports/ публічно доступних даних] станом на середину 2024 року (дані опубліковані рухом "Чесно" станом на 24.02.2025), таких де офіційні внески були сплачені хоч 1 особою було 41. Є лише 5 партій де членські внески сплачують понад 10 людей (фізичних осіб). І лише 1 партія де членські внески сплачують понад 100 людей (конкретно 245 чоловік). Бюджети хоч якось співставні з виборчими потребами мають лише 4 парламентських "партії" за рахунок державного фінансування.

'''Висновок:'''
В Україні фактично є лише 5 політичних партій котрі фінансують люди і лише 1 реальна політична партія котра має кількість активних членів достатню щоб приймати участь у місцевих виборах (максимум на рівні області чи міста). Тобто можна сказати, що фактично немає політичних партій. А що тоді є? - Є політичні проекти котрі візьмуть гроші від спонсорів під вибори з метою прийти до влади. Чим ці політичні проекти будуть розраховуватися із своїми спонсорами? - Майбутнім України, буквально життями людей. І цю ситуацію терміново потрібно змінювати. І власне через [https://site.ua/yuliy.zoria/skazu-po-narodnomu-ukrayini-314zda-po-lyubomu-i-narazi-nemaje-alternativnix-variantiv-i79599q усвідомлення цієї ситуації] і з цією метою її змінити був створений даний проект.

== Як працюватиме ВікіПравотворчість? ==
Позитивний відбір людей і ідей через спільну працю. До парламенту мають потрапляти люди, котрі вже опрацювали потрібні для суспільства законопроекти, а також політичні партії, котрі складаються з таких людей. Політична партія під час балотування на вибори вже повинна мати напрацьовання у вигляді конкретних проектів законів котрі вона відстоюватиме. Вибирати потрібно не обличчя коміка чи боксера, а конкретні чітко прописані зміни. До майбутнього складу парламенту України мають потрапити люди, котрі вже мають конкретні законодавчі напрацювання для втілення яких вони хочуть отримати статус народного депутата України. У такий спосіб вони доведуть свою профпридатність. Люди мають голосувати за конкретні зміни, а не за відомі обличчя на білбордах і в рекламі. Таким чином буде організований відбір за принципом ідей і компетенцій, а не за принципом особистої відданості тому чи іншому лідеру чи спонсорам рекламно-політичних проектів.
=== Реформа судової гілки влади та правоохоронної системи ===
Реформа судової та правоохоронної системи неможлива без створення нового законодавства, зокрема: [[Реформа судової системи з застосуванням Дилеми в'язня]]. За умови прийняття запропонованої реформи відбудеться самоочищення судової системи. Але також потрібно опрацювати механізм заміни судової гілки влади (котра залишилася фактично незмінною з радянських часів): [[Пропозиція принципів відбору суддів]].

=== Адвокація опрацьованих громадськістю змін до законодавства ===
Після комплексного опрацювання пропонованих змін їх адвокацію (публічне та відкрите лобіювання) суспільство може здійснювати за допомогою сервісів електронних підписів як державних: https://petition.president.gov.ua/ , https://petition.kmu.gov.ua/ , так і громадських: https://petition.fb.ua/uk чи комерційних: https://dubidoc.com.ua/ , котрі використовують одні і ті самі вже опрацьовані принципи та технології. Загалом немає жодних технічних перешкод для проведення виборів з використанням тих самих технологій: [[Вибори в Україні за два місяці? Технічно це можливо, і коштуватиме копійки!]], але все впирається у потребу зміни законодавства. Опрацьовані проекти законів можуть просуватися також шляхом співпраці з незалежними ЗМІ, блогерами, інфлюенсерами (у тому числі іноземними), а також за рахунок створення програм з просування з використанням прямої реклами через ГО [[Творча еліта України]].

'''''"Ніщо не зупинить ідею, час якої настав."'''''
Ідея зміни еліт була центральною під час виборчої кампанії нинішнього президента України.
[[Файл:Internet-Vybory.JPG|міні|ліворуч|Вибори та референдуми з використанням сучасних технологій у програмі В. Зеленського]]
[[Файл:Narodovladdia cherez referendum.JPG|міні|ліворуч| Пряме народовладдя замість представницької демократії - використання сучасних технологій у демократичному процесі у програмі В. Зеленського]]
Треба допомогти громадянину Зеленському В.О. виконати його публічну оферту, внаслідок складення якої народом його було обрано президентом України. Легітимацією даного проекту є сам факт голосування за Зеленського В.О. у програмі якого було записано, що першим поданим ним законом буде закон про забезпечення прямого народовладдя шляхом використання сучасних інформаційно-телекомунікаційних (ІТ) технологій.

== Кому це вигідно ==

Серед представників великого (системотворчого, найбільшого) українського бізнесу існує певний консенсус щодо того, що якби Україна була правовою державою, то активи коштували б у понад 5 разів більше. І в тому полягає сенс підтримки даного проєкту. Побудова правової держави вигідна не лише "звичайним громадянам", але також, і перед усім, представникам бізнесу, тим хто створює основні блага у країні.

== План роботи ==
* Просування даного порталу, пошук нової еліти, котра створить нові правила для України.
* Створення системи публічного лобізму, зокрема з використанням вже доступних інструментів, котрі можуть бути використані для будь-яких голосувань та референдумів: https://petition.fb.ua/uk , https://dubidoc.com.ua/ . Тобто немає ніяких технічних перешкод для створення для проведення виборів (за умови їх відкритості) вся інфраструктура в Україні є і її адаптація для наших потреб коштує буквально копійки.

== Історія створення ==

[[Юрій Пероганич]] згадує:

9 лютого 2025 до мене звернувся [[Юлій Зоря]]:

:''Маю ідею для створення онлайн-платформи, яка функціонує за принципом Вікіпедії, але для розробки законодавчих норм. Тобто щоб закони писалися не вузьким колом обмежених осіб, а спільнотою за принципом Вікіпедії. Ідея полягає в тому, щоб замінити традиційний процес створення законів через парламент на експертну систему, де норми та законопроєкти формуються і обговорюються в онлайн-спільноті. Це дасть можливість залучати експертів з різних галузей та громадськість до розробки законодавства, підвищуючи прозорість та ефективність процесу. Це дозволить створювати законопроєкти швидко, з мінімальними витратами та за участю всіх зацікавлених сторін.''

[[12 лютого]] [[2025]] сайт був розгорнутий в домені civic.org.ua і були опубліковані перші сторінки. Цей день слід вважати днем народження платформи ВікіПравотворчість.

== Перспективи ==
Схоже, не лише Україна, але і більшість інших, пред усім розвинених, країн світу потребує переосмислення моделі демократії. Винайдені кілька сотень років тому моделі представницької демократії вже не відповідають викликам суспільства. Система управління контентом MediaWiki вже має усі можливості для перетворення проекту на міжнародний. Тож немає жодних перешкод для перекладу пропонованих змін іншими мовами, а також запозичень елементів законодавства інших країн. Зокрема варто було б запозичити міграційне законодавство ОАЕ, де проживає 90% мігрантів з не самих заможних країн, котрі будують там надсучасні мегаполіси в пустині і одночасно зберігається один з найнижчих у світі рівнів злочинності. Опрацювання такого законодавства має бути одним з пріоритетів для створення фундаменту відбудови України.

Українці не маючи можливості досягти паритету у традиційній зброї з [https://confidence.trading/articles/imidj-derjavi-mae-znachennya Московією] адаптувала для військових цілей технології малих безпілотних літальних апаратів. Так само, не маючи можливості змінити традиційними методами державну еліту сформовану шляхом негативного відбору починаючи ще з радянскіх і більш ранніх часів українці також адаптують для цих цілей сучасні інформаційно-телекомунікаційні технології. І вчергове здивують світ.

[[Категорія:ВікіПравотворчість]]

Про ВікіПравотворчість

2025-02-24T20:43:25Z

Юлій Зоря: /* Хто та як формуватиме правове поле в Україні? */

== Що таке ВікіПравотворчість? ==
ВікіПравотворчість — це інтернет-ресурс, де закони та інші нормативні акти розробляються спільнотою за принципами Вікіпедії. Він базується на вільному програмному забезпеченні з відкритим кодом — MediaWiki. Уся інформація, розміщена на цьому ресурсі, є вільною для будь-якого використання. Автори і учасники даного проєкту, природно, мають свої ідеї і переконання, але даний проєкт є політично нейтральним і відкритим для використання експертами, громадськими діячами та політиками незалежно від їхньої партійної приналежності чи ідеологічних поглядів. Проєкт базується на принципах свободи думки та свободи слова задля пошуку найкращих рішень шляхом вільної дискусії та конкуренції ідей: ''"Я можу не поділяти ваших поглядів, але готовий померти за ваше право їх висловлювати" (парафраз Вольтера)''. Модерація проєкту базується на суспільному консенсусі.

== Передумови ==
У 1991 році, [https://site.ua/yuliy.zoria/velike-knyazivstvo-ruske-istoricni-visnovki-iy95j6z вперше за останні близько 300 років], Україна отримала незалежність. Однак при владі залишилася та сама радянська номенклатура — фактично окупаційна адміністрація, сформована шляхом негативного відбору, де на вищих щаблях управління опиняються найгірші з найгірших. Приміром, суддя, який визнав українського поета Василя Стуса "особливо небезпечним рецидивістом" і призначив йому 10 років ув’язнення, продовжив здійснювати "правосуддя" в незалежній Україні та [https://glavcom.ua/country/society/suddya-yakiy-viznav-poeta-stusa-osoblivo-nebezpechnim-recidivistom-dobivsya-pererahunku-pensiji-801088.html відсудив собі підвищення пожиттєвого пенсійного забезпечення]. "Адвокат" Василя Стуса — Віктор Медведчук — став одним із найвпливовіших олігархів і політиків України. Ще на початку повномасштабного вторгнення Росії він був однією з найвпливовіших осіб у країні, зокрема, мав у власності кілька телеканалів, інші ЗМІ та власну фракцію у Верховній Раді. Депутати цієї фракції й досі приймають закони України. Цей випадок — лише ілюстрація того, якою є політична еліта України.
Культура правлячого класу України — це культура, створена окупаційною адміністрацією. Парафраз думок відомого експерта з управління та організаційної теорії звучить так: [https://site.ua/yuliy.zoria/kultura-zyist-usi-strategiyi-reform-na-snidanok-yakshho-strategiyi-ne-vraxovuvatimut-cyogo-faktoru-i0ov3qq "культура їсть стратегію на сніданок"]. І [https://site.ua/yuliy.zoria/golovna-problema-ukrayini-i795rz3 головною проблемою України] є відсутність механізмів для зміни політичної еліти.
=== Економічна ситуація в Україні ===
[[Файл:Ukraine_economy2021.JPG|міні|ліворуч|Стан економіки України у порівнянні з іншими країнами, 2021 рік]]
У 2021 році, перед початком повномасштабної війни, Україна досягла одного з найвищих показників ВВП на душу населення з моменту здобуття незалежності — $4,836 [https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD?end=2021&locations=UA-MD-TR-KZ-RU-PL-LT-EE-CN-BW-UY-DE-IL-US-IE-SG-GE-AZ-BY&start=2021&view=bar Дані Світового банку]. Водночас, за цим показником українці залишалися найбіднішими серед країн Європи, поступаючись навіть Молдові ($5,231) та Білорусі ($7,304), а також у два рази відстаючи від Туреччини ($9,587), про порівняння з іншими країнами розташованими на Європейському континенті навіть не йдеться.
Словосполучення "дешева робоча сила" зазвичай асоціюється з Китаєм. Так ось в Китаї у 2021 році ВВП на душу населення становив $12,556 (у 2,6 раза більше), відповідно, середня заробітна плата в Україні ($524 на місяць) також була приблизно у 2,6 рази нижчою за китайську ($1,357 на місяць). І справа не в якості людського капіталу, приміром, Україна була і ще залишається одним із світових лідерів за обсягом експорту послуг програмування. Проте її ВВП на душу населення залишався нижчим, ніж у Ботсвані ($7,347), де рівень грамотності дорослого населення не перевищує 90%.
Такий контраст між економічними показниками та людським потенціалом зумовлений особливостями чинного законодавства, а в ширшому контексті — негативним відбором політичного керівництва.

=== Хто та як формуватиме правове поле в Україні? ===
На минулих парламентських виборах до парламенту України потрапили [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_2019 5 політичних партій]. Відповідно [https://zp.chesno.org/party-candidates-comparison/ публічно доступних даних] їх офіційні витрати на передвиборчу кампанію склали (курс гривні до долара у 2019 році становив приблизно 25 гривень за долар):
:'''1'''. '''"Слуга народу"'''. Витрачено 114 мільйонів гривень ($ 4,56 млн.), отримано 6307793 голосів, що склало 43,16% та дозволило зайняти 254 депутатських місця. Вартість 1 голосу $0,72 , вартість депутатського місця $17953.
::*''Слід зазначити, що це лише офіційні витрати, котрі пройшли безпосередньо через партійну казну, без врахування ефірного часу на телеканалах та інших ЗМІ спонсорів, оплат агітаторам та працівникам штабів і виборчих комісій розданих у конвертах, витрат на виборчу компанію з боку мажоритарників від цих партій та інших витрат, котрі складають, значно більшу частину виборчих бюджетів.''
:'''2'''. '''"Опозиційна платформа — За життя"'''. Офіційно витрачено 90 мільйонів ($ 3,6 млн.), отримано 1908111 голосів, що склало 13,05% та дозволило зайняти 37 депутатських місця. Вартість 1 голосу $1,89 , вартість депутатського місця $97297.
::*''Знову ж таки, слід зазначити, що цю партію підтримували власники медіахолдингів Віктор Медведчук та Євгеній Мураєв. Відомим фактом є збитковість ЗМІ і їх утримання лише заради агітації за свої політичні сили з метою отримання влади та протиправного використання її задля особистого збагачення. Вартість утримання цих ЗМІ значно перевищує суми зазначені в офіційних виборчих бюджетах.''
:'''3'''. '''"Батьківщина"'''. Витрачено 87 мільйонів гривень ($ 3,48 млн.), отримано 1196303 голосів, що склало 8,18% та дозволило зайняти 26 депутатських місць. Вартість 1 голосу $2,91 , вартість депутатського місця $133846.
:'''4'''. '''"Європейська Солідарність"'''. Витрачено 99 мільйонів гривень ($ 3,96 млн.), отримано 1184620 голосів, що склало 8,10% та дозволило зайняти 25 депутатських місць. Вартість 1 голосу $3,34 , вартість депутатського місця $158400.
::*''Власник даної партії є також власником кількох телеканалів та інших ЗМІ.''
:'''5'''. '''"Голос"'''. Витрачено 105 мільйонів гривень ($ 4,2 млн.), отримано 851722 голосів, що склало 5,82% та дозволило зайняти 20 депутатських місць. Вартість 1 голосу $4,93 , вартість депутатського місця $210000.

Серед партій, котрі потрапили до парламенту найменший офіційний бюджет був у партії Батьківщина, котра має найдавнішу політичну історію і сталих багаторічних прихильників. Були партії, котрі [https://zp.chesno.org/party-candidates-comparison/ витратили більше коштів] і так і не змогли потрапити до парламенту, але не було партій, котрі витратили менше і потрапили до парламенту. Тому витрати понад 3,5 мільйони доларів США можна вважати практичним прохідним мінімумом.

На що йдуть ці гроші? Реклама, агітація, утримання штабів. На парламентських виборах було близько 30 тисяч виборчих дільниць. Для організації належного контролю у комісії кожної дільниці має бути щонайменше 1 людина. Тобто для належної організації участі у виборах потрібно за самим мінімальним підрахунком 30 тисяч членів партії лише для роботи у виборчих комісіях.

==== Хто виграє наступні вибори та визначатиме долю країни? Якщо нічого не змінити. ====

Станом на 2024 рік в Україні нараховувалося понад [https://nazk.gov.ua/uk/189-politpartii-ne-zareestruvalysya-v-reestri-politdata/ 300 зареєстрованих політичних партій]. Відповідно до [https://zp.chesno.org/annual-reports/ публічно доступних даних] станом на середину 2024 року (дані опубліковані рухом "Чесно" станом на 24.02.2025), таких де офіційні внески були сплачені хоч 1 особою було 41. Є лише 5 партій де членські внески сплачують понад 10 людей (фізичних осіб). І лише 1 партія де членські внески сплачують понад 100 людей (конкретно 245 чоловік). Бюджети хоч якось співставні з виборчими потребами мають лише 4 парламентських "партії" за рахунок державного фінансування.

'''Висновок:'''
В Україні фактично є лише 5 політичних партій котрі фінансують люди і лише 1 реальна політична партія котра має кількість активних членів достатню щоб приймати участь у місцевих виборах (максимум на рівні області чи міста). Тобто можна сказати, що фактично немає політичних партій. А що тоді є? - Є політичні проекти котрі візьмуть гроші від спонсорів під вибори з метою прийти до влади. Чим ці політичні проекти будуть розраховуватися із своїми спонсорами? - Майбутнім України, буквально життями людей. І цю ситуацію терміново потрібно змінювати. І власне через [https://site.ua/yuliy.zoria/skazu-po-narodnomu-ukrayini-314zda-po-lyubomu-i-narazi-nemaje-alternativnix-variantiv-i79599q усвідомлення цієї ситуації] і з цією метою її змінити був створений даний проект.

== Як працюватиме ВікіПравотворчість? ==
Позитивний відбір людей і ідей через спільну працю. До парламенту мають потрапляти люди, котрі вже опрацювали потрібні для суспільства законопроекти, а також політичні партії, котрі складаються з таких людей. Політична партія під час балотування на вибори вже повинна мати напрацьовання у вигляді конкретних проектів законів котрі вона відстоюватиме. Вибирати потрібно не обличчя коміка чи боксера, а конкретні чітко прописані зміни. До майбутнього складу парламенту України мають потрапити люди, котрі вже мають конкретні законодавчі напрацювання для втілення яких вони хочуть отримати статус народного депутата України. У такий спосіб вони доведуть свою профпридатність. Люди мають голосувати за конкретні зміни, а не за відомі обличчя на білбордах і в рекламі. Таким чином буде організований відбір за принципом ідей і компетенцій, а не за принципом особистої відданості тому чи іншому лідеру чи спонсорам рекламно-політичних проектів.
=== Реформа судової гілки влади та правоохоронної системи ===
Реформа судової та правоохоронної системи неможлива без створення нового законодавства, зокрема: [[Реформа судової системи з застосуванням Дилеми в'язня]]. За умови прийняття запропонованої реформи відбудеться самоочищення судової системи. Але також потрібно опрацювати механізм заміни судової гілки влади (котра залишилася фактично незмінною з радянських часів): [[Пропозиція принципів відбору суддів]].

=== Адвокація опрацьованих громадськістю змін до законодавства ===
Після комплексного опрацювання пропонованих змін їх адвокацію (публічне та відкрите лобіювання) суспільство може здійснювати за допомогою сервісів електронних підписів як державних: https://petition.president.gov.ua/ , https://petition.kmu.gov.ua/ , так і громадських: https://petition.fb.ua/uk чи комерційних: https://dubidoc.com.ua/ , котрі використовують одні і ті самі вже опрацьовані принципи та технології. Загалом немає жодних технічних перешкод для проведення виборів з використанням тих самих технологій: [[Вибори в Україні за два місяці? Технічно це можливо, і коштуватиме копійки!]], але все впирається у потребу зміни законодавства. Опрацьовані проекти законів можуть просуватися також шляхом співпраці з незалежними ЗМІ, блогерами, інфлюенсерами (у тому числі іноземними), а також за рахунок створення програм з просування з використанням прямої реклами через ГО [[Творча еліта України]].

'''''"Ніщо не зупинить ідею, час якої настав."'''''
Ідея зміни еліт була центральною під час виборчої кампанії нинішнього президента України.
[[Файл:Internet-Vybory.JPG|міні|ліворуч|Вибори та референдуми з використанням сучасних технологій у програмі В. Зеленського]]
[[Файл:Narodovladdia cherez referendum.JPG|міні|ліворуч| Пряме народовладдя замість представницької демократії - використання сучасних технологій у демократичному процесі у програмі В. Зеленського]]
Треба допомогти громадянину Зеленському В.О. виконати його публічну оферту, внаслідок складення якої народом його було обрано президентом України. Легітимацією даного проекту є сам факт голосування за Зеленського В.О. у програмі якого було записано, що першим поданим ним законом буде закон про забезпечення прямого народовладдя шляхом використання сучасних інформаційно-телекомунікаційних (ІТ) технологій.

== Кому це вигідно ==

Серед представників великого (системотворчого, найбільшого) українського бізнесу існує певний консенсус щодо того, що якби Україна була правовою державою, то активи коштували б у понад 5 разів більше. І в тому полягає сенс підтримки даного проєкту. Побудова правової держави вигідна не лише "звичайним громадянам", але також, і перед усім, представникам бізнесу, тим хто створює основні блага у країні.

== План роботи ==
* Просування даного порталу, пошук нової еліти, котра створить нові правила для України.
* Створення системи публічного лобізму, зокрема з використанням вже доступних інструментів, котрі можуть бути використані для будь-яких голосувань та референдумів: https://petition.fb.ua/uk , https://dubidoc.com.ua/ . Тобто немає ніяких технічних перешкод для створення для проведення виборів (за умови їх відкритості) вся інфраструктура в Україні є і її адаптація для наших потреб коштує буквально копійки.

== Історія створення ==

[[Юрій Пероганич]] згадує:

9 лютого 2025 до мене звернувся [[Юлій Зоря]]:

:''Маю ідею для створення онлайн-платформи, яка функціонує за принципом Вікіпедії, але для розробки законодавчих норм. Тобто щоб закони писалися не вузьким колом обмежених осіб, а спільнотою за принципом Вікіпедії. Ідея полягає в тому, щоб замінити традиційний процес створення законів через парламент на експертну систему, де норми та законопроєкти формуються і обговорюються в онлайн-спільноті. Це дасть можливість залучати експертів з різних галузей та громадськість до розробки законодавства, підвищуючи прозорість та ефективність процесу. Це дозволить створювати законопроєкти швидко, з мінімальними витратами та за участю всіх зацікавлених сторін.''

[[12 лютого]] [[2025]] сайт був розгорнутий в домені civic.org.ua і були опубліковані перші сторінки. Цей день слід вважати днем народження платформи ВікіПравотворчість.

== Перспективи ==
Схоже, не лише Україна, але і більшість інших, пред усім розвинених, країн світу потребує переосмислення моделі демократії. Винайдені кілька сотень років тому моделі представницької демократії вже не відповідають викликам суспільства. Система управління контентом MediaWiki вже має усі можливості для перетворення проекту на міжнародний. Тож немає жодних перешкод для перекладу пропонованих змін іншими мовами, а також запозичень елементів законодавства інших країн. Зокрема варто було б запозичити міграційне законодавство ОАЕ, де проживає 90% мігрантів з не самих заможних країн, котрі будують там надсучасні мегаполіси в пустині і одночасно зберігається один з найнижчих у світі рівнів злочинності. Опрацювання такого законодавства має бути одним з пріоритетів для створення фундаменту відбудови України.

Українці не маючи можливості досягти паритету у традиційній зброї з [https://confidence.trading/articles/imidj-derjavi-mae-znachennya Московією] адаптувала для військових цілей технології малих безпілотних літальних апаратів. Так само, не маючи можливості змінити традиційними методами державну еліту сформовану шляхом негативного відбору починаючи ще з радянскіх і більш ранніх часів українці також адаптують для цих цілей сучасні інформаційно-телекомунікаційні технології. І вчергове здивують світ.

[[Категорія:ВікіПравотворчість]]

Про ВікіПравотворчість

2025-02-24T20:02:54Z

Юлій Зоря: /* Хто і як формує правове поле в Україні? */

== Що таке ВікіПравотворчість? ==
ВікіПравотворчість — це інтернет-ресурс, де закони та інші нормативні акти розробляються спільнотою за принципами Вікіпедії. Він базується на вільному програмному забезпеченні з відкритим кодом — MediaWiki. Уся інформація, розміщена на цьому ресурсі, є вільною для будь-якого використання. Автори і учасники даного проєкту, природно, мають свої ідеї і переконання, але даний проєкт є політично нейтральним і відкритим для використання експертами, громадськими діячами та політиками незалежно від їхньої партійної приналежності чи ідеологічних поглядів. Проєкт базується на принципах свободи думки та свободи слова задля пошуку найкращих рішень шляхом вільної дискусії та конкуренції ідей: ''"Я можу не поділяти ваших поглядів, але готовий померти за ваше право їх висловлювати" (парафраз Вольтера)''. Модерація проєкту базується на суспільному консенсусі.

== Передумови ==
У 1991 році, [https://site.ua/yuliy.zoria/velike-knyazivstvo-ruske-istoricni-visnovki-iy95j6z вперше за останні близько 300 років], Україна отримала незалежність. Однак при владі залишилася та сама радянська номенклатура — фактично окупаційна адміністрація, сформована шляхом негативного відбору, де на вищих щаблях управління опиняються найгірші з найгірших. Приміром, суддя, який визнав українського поета Василя Стуса "особливо небезпечним рецидивістом" і призначив йому 10 років ув’язнення, продовжив здійснювати "правосуддя" в незалежній Україні та [https://glavcom.ua/country/society/suddya-yakiy-viznav-poeta-stusa-osoblivo-nebezpechnim-recidivistom-dobivsya-pererahunku-pensiji-801088.html відсудив собі підвищення пожиттєвого пенсійного забезпечення]. "Адвокат" Василя Стуса — Віктор Медведчук — став одним із найвпливовіших олігархів і політиків України. Ще на початку повномасштабного вторгнення Росії він був однією з найвпливовіших осіб у країні, зокрема, мав у власності кілька телеканалів, інші ЗМІ та власну фракцію у Верховній Раді. Депутати цієї фракції й досі приймають закони України. Цей випадок — лише ілюстрація того, якою є політична еліта України.
Культура правлячого класу України — це культура, створена окупаційною адміністрацією. Парафраз думок відомого експерта з управління та організаційної теорії звучить так: [https://site.ua/yuliy.zoria/kultura-zyist-usi-strategiyi-reform-na-snidanok-yakshho-strategiyi-ne-vraxovuvatimut-cyogo-faktoru-i0ov3qq "культура їсть стратегію на сніданок"]. І [https://site.ua/yuliy.zoria/golovna-problema-ukrayini-i795rz3 головною проблемою України] є відсутність механізмів для зміни політичної еліти.
=== Економічна ситуація в Україні ===
[[Файл:Ukraine_economy2021.JPG|міні|ліворуч|Стан економіки України у порівнянні з іншими країнами, 2021 рік]]
У 2021 році, перед початком повномасштабної війни, Україна досягла одного з найвищих показників ВВП на душу населення з моменту здобуття незалежності — $4,836 [https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD?end=2021&locations=UA-MD-TR-KZ-RU-PL-LT-EE-CN-BW-UY-DE-IL-US-IE-SG-GE-AZ-BY&start=2021&view=bar Дані Світового банку]. Водночас, за цим показником українці залишалися найбіднішими серед країн Європи, поступаючись навіть Молдові ($5,231) та Білорусі ($7,304), а також у два рази відстаючи від Туреччини ($9,587), про порівняння з іншими країнами розташованими на Європейському континенті навіть не йдеться.
Словосполучення "дешева робоча сила" зазвичай асоціюється з Китаєм. Так ось в Китаї у 2021 році ВВП на душу населення становив $12,556 (у 2,6 раза більше), відповідно, середня заробітна плата в Україні ($524 на місяць) також була приблизно у 2,6 рази нижчою за китайську ($1,357 на місяць). І справа не в якості людського капіталу, приміром, Україна була і ще залишається одним із світових лідерів за обсягом експорту послуг програмування. Проте її ВВП на душу населення залишався нижчим, ніж у Ботсвані ($7,347), де рівень грамотності дорослого населення не перевищує 90%.
Такий контраст між економічними показниками та людським потенціалом зумовлений особливостями чинного законодавства, а в ширшому контексті — негативним відбором політичного керівництва.

=== Хто та як формуватиме правове поле в Україні? ===
На минулих парламентських виборах до парламенту України потрапили [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_2019 5 політичних партій]. Відповідно [https://zp.chesno.org/party-candidates-comparison/ публічно доступних даних] їх офіційні витрати на передвиборчу кампанію склали (курс гривні до долара у 2019 році становив приблизно 25 гривень за долар):
:'''1'''. '''"Слуга народу"'''. Витрачено 114 мільйонів гривень ($ 4,56 млн.), отримано 6307793 голосів, що склало 43,16% та дозволило зайняти 254 депутатських місця. Вартість 1 голосу $0,72 , вартість депутатського місця $17953.
::*''Слід підкреслити, що це лише офіційні витрати, котрі пройшли безпосередньо через партійну казну, без врахування ефірного часу на телеканалах та інших ЗМІ спонсорів, оплат агітаторам та працівникам штабів і виборчих комісій розданих у конвертах, витрат на виборчу компанію з боку мажоритарників від цих партій та інших витрат, котрі складають, значно більшу частину виборчих бюджетів.''
:'''2'''. '''"Опозиційна платформа — За життя"'''. Офіційно витрачено 90 мільйонів ($ 3,6 млн.), отримано 1908111 голосів, що склало 13,05% та дозволило зайняти 37 депутатських місця. Вартість 1 голосу $1,89 , вартість депутатського місця $97297.
::*''Знову ж таки, слід зазначити, що цю партію підтримували власники медіахолдингів Віктор Медведчук та Євгеній Мураєв. Відомим фактом є збитковість ЗМІ і їх утримання лише заради агітації за свої політичні сили з метою отримання влади та протиправного використання її задля особистого збагачення. Вартість утримання цих ЗМІ значно перевищує суми зазначені в офіційних виборчих бюджетах.''
:'''3'''. '''"Батьківщина"'''. Витрачено 87 мільйонів гривень ($ 3,48 млн.), отримано 1196303 голосів, що склало 8,18% та дозволило зайняти 26 депутатських місць. Вартість 1 голосу $2,91 , вартість депутатського місця $133846.
:'''4'''. '''"Європейська Солідарність"'''. Витрачено 99 мільйонів гривень ($ 3,96 млн.), отримано 1184620 голосів, що склало 8,10% та дозволило зайняти 25 депутатських місць. Вартість 1 голосу $3,34 , вартість депутатського місця $158400.
:'''5'''. '''"Голос"'''. Витрачено 105 мільйонів гривень ($ 4,2 млн.), отримано 851722 голосів, що склало 5,82% та дозволило зайняти 20 депутатських місць. Вартість 1 голосу $4,93 , вартість депутатського місця $210000.

Станом на 2024 рік в Україні нараховувалося понад 300 зареєстрованих політичних партій.

== Як працюватиме ВікіПравотворчість? ==
Позитивний відбір людей і ідей через спільну працю. До парламенту мають потрапляти люди, котрі вже опрацювали потрібні для суспільства законопроекти, а також політичні партії, котрі складаються з таких людей. Політична партія під час балотування на вибори вже повинна мати напрацьовання у вигляді конкретних проектів законів котрі вона відстоюватиме. Вибирати потрібно не обличчя коміка чи боксера, а конкретні чітко прописані зміни. До майбутнього складу парламенту України мають потрапити люди, котрі вже мають конкретні законодавчі напрацювання для втілення яких вони хочуть отримати статус народного депутата України. У такий спосіб вони доведуть свою профпридатність. Люди мають голосувати за конкретні зміни, а не за відомі обличчя на білбордах і в рекламі. Таким чином буде організований відбір за принципом ідей і компетенцій, а не за принципом особистої відданості тому чи іншому лідеру чи спонсорам рекламно-політичних проектів.
=== Реформа судової гілки влади та правоохоронної системи ===
Реформа судової та правоохоронної системи неможлива без створення нового законодавства, зокрема: [[Реформа судової системи з застосуванням Дилеми в'язня]]. За умови прийняття запропонованої реформи відбудеться самоочищення судової системи. Але також потрібно опрацювати механізм заміни судової гілки влади (котра залишилася фактично незмінною з радянських часів): [[Пропозиція принципів відбору суддів]].

=== Адвокація опрацьованих громадськістю змін до законодавства ===
Після комплексного опрацювання пропонованих змін їх адвокацію (публічне та відкрите лобіювання) суспільство може здійснювати за допомогою сервісів електронних підписів як державних: https://petition.president.gov.ua/ , https://petition.kmu.gov.ua/ , так і громадських: https://petition.fb.ua/uk чи комерційних: https://dubidoc.com.ua/ , котрі використовують одні і ті самі вже опрацьовані принципи та технології. Загалом немає жодних технічних перешкод для проведення виборів з використанням тих самих технологій: [[Вибори в Україні за два місяці? Технічно це можливо, і коштуватиме копійки!]], але все впирається у потребу зміни законодавства. Опрацьовані проекти законів можуть просуватися також шляхом співпраці з незалежними ЗМІ, блогерами, інфлюенсерами (у тому числі іноземними), а також за рахунок створення програм з просування з використанням прямої реклами через ГО [[Творча еліта України]].

'''''"Ніщо не зупинить ідею, час якої настав."'''''
Ідея зміни еліт була центральною під час виборчої кампанії нинішнього президента України.
[[Файл:Internet-Vybory.JPG|міні|ліворуч|Вибори та референдуми з використанням сучасних технологій у програмі В. Зеленського]]
[[Файл:Narodovladdia cherez referendum.JPG|міні|ліворуч| Пряме народовладдя замість представницької демократії - використання сучасних технологій у демократичному процесі у програмі В. Зеленського]]
Треба допомогти громадянину Зеленському В.О. виконати його публічну оферту, внаслідок складення якої народом його було обрано президентом України. Легітимацією даного проекту є сам факт голосування за Зеленського В.О. у програмі якого було записано, що першим поданим ним законом буде закон про забезпечення прямого народовладдя шляхом використання сучасних інформаційно-телекомунікаційних (ІТ) технологій.

== Кому це вигідно ==

Серед представників великого (системотворчого, найбільшого) українського бізнесу існує певний консенсус щодо того, що якби Україна була правовою державою, то активи коштували б у понад 5 разів більше. І в тому полягає сенс підтримки даного проєкту. Побудова правової держави вигідна не лише "звичайним громадянам", але також, і перед усім, представникам бізнесу, тим хто створює основні блага у країні.

== План роботи ==
* Просування даного порталу, пошук нової еліти, котра створить нові правила для України.
* Створення системи публічного лобізму, зокрема з використанням вже доступних інструментів, котрі можуть бути використані для будь-яких голосувань та референдумів: https://petition.fb.ua/uk , https://dubidoc.com.ua/ . Тобто немає ніяких технічних перешкод для створення для проведення виборів (за умови їх відкритості) вся інфраструктура в Україні є і її адаптація для наших потреб коштує буквально копійки.

== Історія створення ==

[[Юрій Пероганич]] згадує:

9 лютого 2025 до мене звернувся [[Юлій Зоря]]:

:''Маю ідею для створення онлайн-платформи, яка функціонує за принципом Вікіпедії, але для розробки законодавчих норм. Тобто щоб закони писалися не вузьким колом обмежених осіб, а спільнотою за принципом Вікіпедії. Ідея полягає в тому, щоб замінити традиційний процес створення законів через парламент на експертну систему, де норми та законопроєкти формуються і обговорюються в онлайн-спільноті. Це дасть можливість залучати експертів з різних галузей та громадськість до розробки законодавства, підвищуючи прозорість та ефективність процесу. Це дозволить створювати законопроєкти швидко, з мінімальними витратами та за участю всіх зацікавлених сторін.''

[[12 лютого]] [[2025]] сайт був розгорнутий в домені civic.org.ua і були опубліковані перші сторінки. Цей день слід вважати днем народження платформи ВікіПравотворчість.

== Перспективи ==
Схоже, не лише Україна, але і більшість інших, пред усім розвинених, країн світу потребує переосмислення моделі демократії. Винайдені кілька сотень років тому моделі представницької демократії вже не відповідають викликам суспільства. Система управління контентом MediaWiki вже має усі можливості для перетворення проекту на міжнародний. Тож немає жодних перешкод для перекладу пропонованих змін іншими мовами, а також запозичень елементів законодавства інших країн. Зокрема варто було б запозичити міграційне законодавство ОАЕ, де проживає 90% мігрантів з не самих заможних країн, котрі будують там надсучасні мегаполіси в пустині і одночасно зберігається один з найнижчих у світі рівнів злочинності. Опрацювання такого законодавства має бути одним з пріоритетів для створення фундаменту відбудови України.

Українці не маючи можливості досягти паритету у традиційній зброї з [https://confidence.trading/articles/imidj-derjavi-mae-znachennya Московією] адаптувала для військових цілей технології малих безпілотних літальних апаратів. Так само, не маючи можливості змінити традиційними методами державну еліту сформовану шляхом негативного відбору починаючи ще з радянскіх і більш ранніх часів українці також адаптують для цих цілей сучасні інформаційно-телекомунікаційні технології. І вчергове здивують світ.

[[Категорія:ВікіПравотворчість]]

Юлій Зоря

2025-02-24T17:54:33Z

Юлій Зоря: /* Про себе */

[[Файл:Юлій Зоря.jpg|міні|Юлій Зоря]]

'''Юлій Зоря''' — автор ідеї і співкерівник [[ВікіПравотворчість|ВікіПравотворчості]], співзасновник та керуючий партнер компанії Confidence.Trading

== Про себе ==
Основний рід занять - [https://www.youtube.com/watch?v=RuTM1C08z7w підприємець].

Як та навіщо виникла ідея даного проекту я розповів у інтерв'ю Павлу Себастьяновичу:
[https://www.youtube.com/watch?v=-6y2kvGoxxM Інтерв'ю Юлія Зорі Павлу Себастьяновичу]

Я не маю і не можу мати мотивації потрапити до законодавчої влади в Україні, оскільки вже 10 років живу та працюю на території Польщі, отже навіть теоретично не можу претендувати на посаду народного депутата України: ''"Народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів ... проживає в Україні протягом останніх п’яти років." (ст. 76 Конституції України)''. Також, задля ефективного виконання обов'язків співкерівника даного проекту я публічно декларую відмову від намірів брати участь у будь-яких органах влади чи органах місцевого самоврядування України.

Я працюю над цим проектом для того, щоб до Верховної Ради та інших органів державної влади та місцевого самоврядування України потрапили інші люди саме шляхом позитивного відбору за критерієм ефективності у створенні правил (нормативної бази) для життя в Україні. А не шляхом закупівлі реклами у ЗМІ через створення політичних проектів олігархами з фактичною метою захоплення влади.

== Пропозиції законопроєктів Юлія Зорі ==
* [[Реформа судової системи з застосуванням Дилеми в'язня]]

== Статті Юлія Зорі ==
* Юлій Зоря: "[[Вибори в Україні за два місяці? Технічно це можливо, і коштуватиме копійки!]], X, 20 лютого 2025

== Посилання ==
* [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%AE%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%97%D0%BE%D1%80%D1%8F Юлій Зоря] — профіль у Вікіпедії (створений у 2009 році)
* [https://www.facebook.com/yuliy.zorya Юлій Зоря] — профіль Facebook (не використовую, але зберігаю на згадку)
* [https://www.linkedin.com/in/juliusz-zoria/ Юлій Зоря] — профіль Linkedin (в комерційних питаннях)
* [https://www.youtube.com/watch?v=UzxY_SRV7Kg Юлій Зоря] — профіль YouTube (здебільшого суспільно-політична тематика)
* [https://x.com/J_Zoria Юлій Зоря] — профіль X (активно користуюся після випуску Grok 3 - найкращого ШІ на даний момент)

{{DEFAULTSORT:Зоря Юлій}}
[[Категорія:Люди]]

Юлій Зоря

2025-02-24T13:37:17Z

Юлій Зоря: /* Про себе */

[[Файл:Юлій Зоря.jpg|міні|Юлій Зоря]]

'''Юлій Зоря''' — автор ідеї і співкерівник [[ВікіПравотворчість|ВікіПравотворчості]], співзасновник та керуючий партнер компанії Confidence.Trading

== Про себе ==
Основний рід занять - [https://www.youtube.com/watch?v=RuTM1C08z7w підприємець].
Як та навіщо виникла ідея даного проекту я розповів у інтерв'ю Павлу Себастьяновичу:
[https://www.youtube.com/watch?v=-6y2kvGoxxM Інтерв'ю Юлія Зорі Павлу Себастьяновичу]
Я не маю і не можу мати мотивації потрапити до законодавчої влади в Україні, оскільки вже 10 років живу та працюю на території Польщі, отже навіть теоретично не можу претендувати на посаду народного депутата України: ''"Народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів ... проживає в Україні протягом останніх п’яти років." (ст. 76 Конституції України)''. Тому я працюю над цим проектом для того, щоб до Верховної Ради України потрапили інші люди саме шляхом позитивного відбору за критерієм ефективності у створенні правил (нормативної бази) для життя в Україні. А не шляхом закупівлі реклами у ЗМІ через створення політичних проектів олігархами з фактичною метою захоплення влади.

== Пропозиції законопроєктів Юлія Зорі ==
* [[Реформа судової системи з застосуванням Дилеми в'язня]]

== Статті Юлія Зорі ==
* Юлій Зоря: "[[Вибори в Україні за два місяці? Технічно це можливо, і коштуватиме копійки!]], X, 20 лютого 2025

== Посилання ==
* [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%AE%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%97%D0%BE%D1%80%D1%8F Юлій Зоря] — профіль у Вікіпедії (створений у 2009 році)
* [https://www.facebook.com/yuliy.zorya Юлій Зоря] — профіль Facebook (не використовую, але зберігаю на згадку)
* [https://www.linkedin.com/in/juliusz-zoria/ Юлій Зоря] — профіль Linkedin (в комерційних питаннях)
* [https://www.youtube.com/watch?v=UzxY_SRV7Kg Юлій Зоря] — профіль YouTube (здебільшого суспільно-політична тематика)
* [https://x.com/J_Zoria Юлій Зоря] — профіль X (активно користуюся після випуску Grok 3 - найкращого ШІ на даний момент)

{{DEFAULTSORT:Зоря Юлій}}
[[Категорія:Люди]]

Про ВікіПравотворчість

2025-02-24T13:33:56Z

Юлій Зоря: /* Перспективи проекту */

Про ВікіПравотворчість

2025-02-24T13:27:43Z

Юлій Зоря: /* Історія створення */

Про ВікіПравотворчість

2025-02-24T13:01:55Z

Юлій Зоря: /* Адвокація опрацьованих громадськістю змін до законодавства */

Про ВікіПравотворчість

2025-02-24T13:00:06Z

Юлій Зоря: /* Як працюватиме ВікіПравотворчість? */

Чернетка

2025-02-24T12:41:26Z

Юлій Зоря:

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України (стаття 75 Конституції України, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text]). На процес створення законів суттєво впливає Президент України, який підписує ухвалені закони, має право їх ветувати, а також у визначених випадках може розпускати Верховну Раду. Відповідно до статті 93 Конституції України, право законодавчої ініціативи належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України. Цікаво, що Національний банк України також наділений правом подавати законопроєкти згідно зі статтею 12 Закону України 'Про Національний банк України', хоча це не передбачено Конституцією. На практиці менеджмент НБУ активно використовує це право.

Перепоною на шляху зміни еліт в Україні є застаріла система представницької демократії розроблена понад сто років тому. Тобто суспільство обирає певних людей, котрі створюють правила (закони) за якими живе суспільство. Наразі експертне середовище суспільства може створювати закони, а суспільство голосувати за них безпосередньо (про що нижче). На даний час немає політичних партій є бізнес проекти з отримання і використанні влади у власних цілях. Створення онлайн-платформи дозволить експертам створювати закони на волонтерських засадах. Подібно до того, як створюються статті у онлайн-енциклопедії. Вікіпедія, створена волонтерами, має точність статей порівняну з енциклопедією Encyclopædia Britannica, але, водночас, лише англомовна Вікіпедія має близько 7 мільйонів статей з інформацією котра оновлюється майже в режимі реального часу, у той час як Британіка має близько 120 тисяч статей (як і 20 років тому). Таким чином залучення суспільства на волонтерських засадах для вирішення інтелектуальних завдань, в тому числі, створення законодавства, це незрівнянно більш ефективне рішення. Тим більше в умовах управлінської культури України. Українська управлінська еліта [https://www.youtube.com/watch?v=TnTc_E1rw5E розкрадає навіть кошти на зброю].

== Не право, а обов'язок ==
Декларація Незалежності США: "Коли будь-який уряд стає руйнівним для принципів і цілей життя, свободи та прагнення до щастя, народ має не лише право, а й обов'язок змінити або скасувати його, та створити новий уряд, що базуватиметься на таких принципах." Так само як німці були визнані посібниками нацизму, котрі поділяють вину за його злочини, так само як білоруси (попри те, що вони протестами довели, що не обирали Лукашенка) поділяють провину за вторгнення в Україну, так само як росіяни (усі) поділяють частину провини за злочини режиму Путіна, так само і Українці (в очах інших країн) несуть відповідальність за ту корупцію, котра відбувається в Україні.

== З вірою в майбутнє України ==

Серед українців є без перебільшення сотні тисяч людей, котрі можуть стати достойною елітою. Потрібно лише створити для цього сучасний інструмент. І це власне він і є.

Відомо, що проблеми з представницькою демократією створеною сотні років тому є не лише в Україні, а практично в усіх країнах "заходу". І так само, як Україна від безвиході створила новий спосіб ведення війни - за допомогою дронів, вона може створити новий вид державного управління - електронне.

[https://confidence.trading/articles/ukraine-2033-the-country-of-the-future Ми можемо стати найкращою країною у світі]. Втрачати нам нічого, треба діяти.

Пропозиція принципів відбору суддів

2025-02-24T12:32:46Z

Юлій Зоря: Створена сторінка: Головна мета, за яку бореться країна – побудова справедливої української держави. Це є неможливим без повної реформи судової системи. Результати виборів голови Верховного суду, які відбулися після арешту попереднього голови за хабар, доводять, що ус...

Головна мета, за яку бореться країна – побудова справедливої української держави. Це є неможливим без повної реформи судової системи. Результати виборів голови Верховного суду, які відбулися після арешту попереднього голови за хабар, доводять, що уся судова влада в країні належить людям, скажімо так, недоброчесним. Реформа судової системи може відбутися лише через зміни у законодавстві. Зокрема, через застосуванням «Дилеми в'язня» . А також, і це найважливіше, через повну заміну чинного складу судів загальної юрисдикції на ветеранів війни. Перш за усе тих, які дістали поранення. Система відбору кандидатів та система навчання – питання технічні. Концептуально, якщо людина здатна навчитися керувати сучасним танком, системою артилерії чи ППО, вона має рівень інтелекту достатній для того, щоб прочитати по суті лише кілька невеликих книжок: Теорію держави та права (щоб зрозуміти що таке закон як такий, звідки усе почалося та якими є теоретичні засади права), а далі власне основні кодекси та закони України. На справді від судді не вимагається достеменного знання усього законодавства. Судове провадження, як в Україні так і у світі, відбувається на основі змагальності сторін в межах вимог, доказів та аргументів поданих до матеріалів справи, тобто суддя розглядає справу лише в межах доводів сторін. Майстерність, широкі та глибокі знання вимагаються від прокурорів та адвокатів, від суддів вимагаються базові знання, рівень загального інтелекту не нижчий за середній, а найголовніше – високі моральні якості, доброчесність та почуття справедливості. Може бути розроблений курс навчання розрахований на 6 місяців включно з вступними та випускними іспитами. Додатково належить запровадити механізм поруки, коли за людину на посаді судді поручаються та несуть солідарну з ним відповідальність дві інших людини. Таким чином можуть бути швидко вирішені чотири завдання:

1) заміна повністю корумпованого складу суддів на ветеранів з використанням системи пришвидшеного навчання;

2) забезпечення самоочищення системи через використання Теорії ігор у законодавстві;

3) соціальне забезпечення ветеранів, перш за усе тих, які дістали поранення;

4) деморалізація окупаційної армії, адже у нас воюють за справедливість яку потім самі ветерани і встановлять.

Коли іменем України будуть судити люди, які за цю державу ладні віддати життя та здоров’я, таких людей можна буде називати Ваша Честь. В сумі з системою поруки та кримінальним кодексом у якому злочини проти правосуддя будуть вважатися найбільш небезпечними для суспільства – створиться дієва судова система. Дієва судова система з законодавством яке забезпечуватиме її самоочищення – змінить усю решту влади. Здається, про щось подібне мріяв ще Шевченко, це і буде той момент «коли зійде українське сонце».

Лише так можна впоратися з завданням фактично повної зміни культури владної вертикалі в умовах спротиву з боку кількох сотень тисяч людей, в руках у яких влада, ЗМІ, та система яка працювала багато десятиліть. І зробити це належить без військового перевороту. По перше у нинішніх умовах він може призвести до громадянської війни. По друге, як показує досвід наших попередніх революцій, революція концептуально питання не вирішить. Тобто має бути збудована система зміни влади на кращу з використанням саме демократичних механізмів. А система формування влади через негативний відбір – знищена.

Фрагмент програмної статті [https://confidence.trading/articles/ukraine-2033-the-country-of-the-future УКРАЇНА 2033: ЯК МИ СТАЛИ КРАЇНОЮ МАЙБУТНЬОГО І ЗМІНИЛИ СВІТ]

Про ВікіПравотворчість

2025-02-24T11:14:54Z

Юлій Зоря: /* Що таке ВікіПравотворчість? */

Про ВікіПравотворчість

2025-02-24T11:13:16Z

Юлій Зоря: /* Що таке ВікіПравотворчість? */

Про ВікіПравотворчість

2025-02-24T11:08:40Z

Юлій Зоря: /* Економічна ситуація в Україні */

Про ВікіПравотворчість

2025-02-24T11:00:40Z

Юлій Зоря: /* Як працюватиме ВікіПравотворчість? */

Про ВікіПравотворчість

2025-02-24T10:59:21Z

Юлій Зоря: /* Як працюватиме ВікіПравотворчість? */

Юлій Зоря

2025-02-24T10:23:49Z

Юлій Зоря: /* Про себе */

[[Файл:Юлій Зоря.jpg|міні|Юлій Зоря]]

'''Юлій Зоря''' — автор ідеї і співкерівник [[ВікіПравотворчість|ВікіПравотворчості]], співзасновник та керуючий партнер компанії Confidence.Trading

== Про себе ==
Коротко про себе, як та навіщо виникла ідея даного проекту я розповів у інтерв'ю Павлу Себастьяновичу:
[https://www.youtube.com/watch?v=-6y2kvGoxxM Інтерв'ю Юлія Зорі Павлу Себастьяновичу]
*Автор даної ідеї не має і не може мати мотивації потрапити до законодавчої влади в Україні, оскільки вже 10 років живе та працює на території Польщі, отже навіть теоретично не може претендувати на посаду народного депутата України: ''"Народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів ... проживає в Україні протягом останніх п’яти років." (ст. 76 Конституції України)''. Тому я працюю над цим проектом для того, щоб до Верховної Ради України потрапили інші люди саме шляхом позитивного відбору за критерієм ефективності у створенні правил (нормативної бази) для життя в Україні. А не шляхом закупівлі реклами у ЗМІ через створення політичних проектів олігархами з фактичною метою захоплення влади.

== Пропозиції законопроєктів Юлія Зорі ==
* [[Реформа судової системи з застосуванням Дилеми в'язня]]

== Статті Юлія Зорі ==
* Юлій Зоря: "[[Вибори в Україні за два місяці? Технічно це можливо, і коштуватиме копійки!]], X, 20 лютого 2025

== Посилання ==
* [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%AE%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%97%D0%BE%D1%80%D1%8F Юлій Зоря] — профіль у Вікіпедії (створений у 2009 році)
* [https://www.facebook.com/yuliy.zorya Юлій Зоря] — профіль Facebook (не використовую, але зберігаю на згадку)
* [https://www.linkedin.com/in/juliusz-zoria/ Юлій Зоря] — профіль Linkedin (в комерційних питаннях)
* [https://www.youtube.com/watch?v=UzxY_SRV7Kg Юлій Зоря] — профіль YouTube (здебільшого суспільно-політична тематика)
* [https://x.com/J_Zoria Юлій Зоря] — профіль X (активно користуюся після випуску Grok 3 - найкращого ШІ на даний момент)

{{DEFAULTSORT:Зоря Юлій}}
[[Категорія:Люди]]

Юлій Зоря

2025-02-24T10:20:11Z

Юлій Зоря: /* Про себе */

[[Файл:Юлій Зоря.jpg|міні|Юлій Зоря]]

'''Юлій Зоря''' — автор ідеї і співкерівник [[ВікіПравотворчість|ВікіПравотворчості]], співзасновник та керуючий партнер компанії Confidence.Trading

== Про себе ==
Коротко про себе, як та навіщо виникла ідея даного проекту я розповів у інтерв'ю Павлу Себастьяновичу:
[https://www.youtube.com/watch?v=-6y2kvGoxxM Інтерв'ю Юлія Зорі Павлу Себастьяновичу]
*Автор даної ідеї не має і не може мати мотивації потрапити до законодавчої влади в Україні, оскільки вже 10 років живе та працює на території Польщі, отже навіть теоретично не може претендувати на посаду народного депутата України: ''"Народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів ... проживає в Україні протягом останніх п’яти років." (ст. 76 Конституції України)''.

== Пропозиції законопроєктів Юлія Зорі ==
* [[Реформа судової системи з застосуванням Дилеми в'язня]]

== Статті Юлія Зорі ==
* Юлій Зоря: "[[Вибори в Україні за два місяці? Технічно це можливо, і коштуватиме копійки!]], X, 20 лютого 2025

== Посилання ==
* [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%AE%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%97%D0%BE%D1%80%D1%8F Юлій Зоря] — профіль у Вікіпедії (створений у 2009 році)
* [https://www.facebook.com/yuliy.zorya Юлій Зоря] — профіль Facebook (не використовую, але зберігаю на згадку)
* [https://www.linkedin.com/in/juliusz-zoria/ Юлій Зоря] — профіль Linkedin (в комерційних питаннях)
* [https://www.youtube.com/watch?v=UzxY_SRV7Kg Юлій Зоря] — профіль YouTube (здебільшого суспільно-політична тематика)
* [https://x.com/J_Zoria Юлій Зоря] — профіль X (активно користуюся після випуску Grok 3 - найкращого ШІ на даний момент)

{{DEFAULTSORT:Зоря Юлій}}
[[Категорія:Люди]]

Про ВікіПравотворчість

2025-02-24T10:15:01Z

Юлій Зоря: /* Як працюватиме ВікіПравотворчість? */

Про ВікіПравотворчість

2025-02-24T08:26:56Z

Юлій Зоря: /* Що таке ВікіПравотворчість? */

Про ВікіПравотворчість

2025-02-24T03:18:09Z

Юлій Зоря: /* Економічна ситуація в Україні */

Про ВікіПравотворчість

2025-02-24T03:17:19Z

Юлій Зоря: /* Економічна ситуація в Україні */

Про ВікіПравотворчість

2025-02-24T03:15:11Z

Юлій Зоря: /* Як це працюватиме? */

Про ВікіПравотворчість

2025-02-24T03:14:24Z

Юлій Зоря: /* Економічна ситуація в Україні */

Про ВікіПравотворчість

2025-02-24T03:07:41Z

Юлій Зоря: /* Передумови */