Про ВікіПравотворчість: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
== Що таке ВікіПравотворчість? == | == Що таке ВікіПравотворчість? == | ||
ВікіПравотворчість — це інтернет-ресурс, де закони та інші нормативні акти розробляються спільнотою за принципами Вікіпедії. Він базується на вільному програмному забезпеченні з відкритим кодом — MediaWiki. Уся інформація, розміщена на цьому ресурсі, є вільною для будь-якого використання. Автори і учасники даного проєкту, природно, мають свої ідеї і переконання, але даний проєкт є політично нейтральним і відкритим для використання експертами, громадськими діячами та політиками незалежно від їхньої партійної приналежності чи ідеологічних поглядів. | ВікіПравотворчість — це інтернет-ресурс, де закони та інші нормативні акти розробляються спільнотою за принципами Вікіпедії. Він базується на вільному програмному забезпеченні з відкритим кодом — MediaWiki. Уся інформація, розміщена на цьому ресурсі, є вільною для будь-якого використання. Автори і учасники даного проєкту, природно, мають свої ідеї і переконання, але даний проєкт є політично нейтральним і відкритим для використання експертами, громадськими діячами та політиками незалежно від їхньої партійної приналежності чи ідеологічних поглядів. Проєкт базується на принципах свободи думки та свободи слова: ''"Я можу не поділяти ваших поглядів, але готовий померти за ваше право їх висловлювати" (парафраз Вольтера)''. Модерація проєкту базується на суспільному консенсусі. | ||
== Передумови == | == Передумови == |
Версія за 11:26, 24 лютого 2025
Що таке ВікіПравотворчість?
ВікіПравотворчість — це інтернет-ресурс, де закони та інші нормативні акти розробляються спільнотою за принципами Вікіпедії. Він базується на вільному програмному забезпеченні з відкритим кодом — MediaWiki. Уся інформація, розміщена на цьому ресурсі, є вільною для будь-якого використання. Автори і учасники даного проєкту, природно, мають свої ідеї і переконання, але даний проєкт є політично нейтральним і відкритим для використання експертами, громадськими діячами та політиками незалежно від їхньої партійної приналежності чи ідеологічних поглядів. Проєкт базується на принципах свободи думки та свободи слова: "Я можу не поділяти ваших поглядів, але готовий померти за ваше право їх висловлювати" (парафраз Вольтера). Модерація проєкту базується на суспільному консенсусі.
Передумови
У 1991 році, вперше за останні близько 300 років, Україна отримала незалежність. Однак при владі залишилася та сама радянська номенклатура — фактично окупаційна адміністрація, сформована шляхом негативного відбору, де на вищих щаблях управління опиняються найгірші з найгірших. Приміром, суддя, який визнав українського поета Василя Стуса "особливо небезпечним рецидивістом" і призначив йому 10 років ув’язнення, продовжив здійснювати "правосуддя" в незалежній Україні та відсудив собі підвищення пожиттєвого пенсійного забезпечення. "Адвокат" Василя Стуса — Віктор Медведчук — став одним із найвпливовіших олігархів і політиків України. Ще на початку повномасштабного вторгнення Росії він був однією з найвпливовіших осіб у країні, зокрема, мав у власності кілька телеканалів, інші ЗМІ та власну фракцію у Верховній Раді. Депутати цієї фракції й досі приймають закони України. Цей випадок — лише ілюстрація того, якою є політична еліта України. Культура правлячого класу України — це культура, створена окупаційною адміністрацією. Парафраз думок відомого експерта з управління та організаційної теорії звучить так: "культура їсть стратегію на сніданок". І головною проблемою України є відсутність механізмів для зміни політичної еліти.
Економічна ситуація в Україні
У 2021 році, перед початком повномасштабної війни, Україна досягла одного з найвищих показників ВВП на душу населення з моменту здобуття незалежності — $4,836 Дані Світового банку. Водночас, за цим показником українці залишалися найбіднішими серед країн Європи, поступаючись навіть Молдові ($5,231) та Білорусі ($7,304), а також значно відстаючи від Туреччини ($9,587), про порівняння з іншими країнами розташованими на Європейському континенті навіть не йдеться. Словосполучення "дешева робоча сила" зазвичай асоціюється з Китаєм. Так ось в Китаї у 2021 році ВВП на душу населення становив $12,556 (у 2,6 раза більше), відповідно, середня заробітна плата в Україні ($524 на місяць) також була приблизно у 2,6 рази нижчою за китайську ($1,357 на місяць). І справа не в якості людського капіталу, приміром, Україна була і ще залишається одним із світових лідерів за обсягом експорту послуг програмування. Проте її ВВП на душу населення залишався нижчим, ніж у Ботсвані ($7,347), де рівень грамотності дорослого населення не перевищує 90%. Такий контраст між економічними показниками та людським потенціалом зумовлений особливостями чинного законодавства, а в ширшому контексті — негативним відбором політичного керівництва.
Хто і як формує правове поле в Україні?
Як працюватиме ВікіПравотворчість?
Кому це вигідно
Серед представників великого (системотворчого, найбільшого) українського бізнесу існує певний консенсус щодо того, що якби Україна була правовою державою, то активи коштували б у понад 5 разів більше. І в тому полягає сенс підтримки даного проєкту. Побудова правової держави вигідна не лише "звичайним громадянам", але також, і перед усім, представникам бізнесу, тим хто створює основні блага у країні.
План роботи
- Просування даного порталу, пошук нової еліти, котра створить нові правила для України.
- Створення системи публічного лобізму, зокрема з використанням вже доступних інструментів, котрі можуть бути використані для будь-яких голосувань та референдумів: https://petition.fb.ua/uk , https://dubidoc.com.ua/ . Тобто немає ніяких технічних перешкод для створення для проведення виборів (за умови їх відкритості) вся інфраструктура в Україні є і її адаптація для наших потреб коштує буквально копійки.
Історія створення
Юрій Пероганич згадує:
9 лютого 2025 до мене звернувся Юлій Зоря:
- Маю ідею для створення онлайн-платформи, яка функціонує за принципом Вікіпедії, але для розробки законодавчих норм. Тобто щоб закони писалися не вузьким колом обмежених осіб, а спільнотою за принципом Вікіпедії. Ідея полягає в тому, щоб замінити традиційний процес створення законів через парламент на експертну систему, де норми та законопроєкти формуються і обговорюються в онлайн-спільноті. Це дасть можливість залучати експертів з різних галузей та громадськість до розробки законодавства, підвищуючи прозорість та ефективність процесу. Це дозволить створювати законопроєкти швидко, з мінімальними витратами та за участю всіх зацікавлених сторін.
12 лютого 2025 сайт був розгорнутий в домені civic.org.ua і були опубліковані перші сторінки. Цей день слід вважати днем народження платформи ВікіПравотворчість.