Про ВікіПравотворчість: відмінності між версіями

Матеріал з ВікіПравотворчість
Рядок 2: Рядок 2:
ВікіПравотворчість — це інтернет-ресурс, де закони та інші нормативні акти розробляються спільнотою за принципами Вікіпедії. Він базується на вільному програмному забезпеченні з відкритим кодом — MediaWiki. Уся інформація, розміщена на цьому ресурсі, є вільною для будь-якого використання. Проєкт залишається політично нейтральним і відкритим для використання експертами, громадськими діячами та політиками незалежно від їхньої партійної приналежності чи ідеологічних поглядів.
ВікіПравотворчість — це інтернет-ресурс, де закони та інші нормативні акти розробляються спільнотою за принципами Вікіпедії. Він базується на вільному програмному забезпеченні з відкритим кодом — MediaWiki. Уся інформація, розміщена на цьому ресурсі, є вільною для будь-якого використання. Проєкт залишається політично нейтральним і відкритим для використання експертами, громадськими діячами та політиками незалежно від їхньої партійної приналежності чи ідеологічних поглядів.


== Як це працює ==
== Передумови ==
== Передумови ==
У 1991 році, [https://site.ua/yuliy.zoria/velike-knyazivstvo-ruske-istoricni-visnovki-iy95j6z вперше за останніх близько 300 років], Україна отримала незалежність. Однак при владі залишилася та сама радянська номенклатура, фактично окупаційна адміністрація сформована шляхом негативного відбору у якій на вищих щаблях управління опиняються найгірші з найгірших. Приміром, суддя, котрий визнав українського поета Василя Стуса "особливо небезпечним рецидивістом" і призначив 10 років тюрми продовжив здійснювати "правосуддя" в незалежній Україні і [https://glavcom.ua/country/society/suddya-yakiy-viznav-poeta-stusa-osoblivo-nebezpechnim-recidivistom-dobivsya-pererahunku-pensiji-801088.html відсудив собі підвищення пожиттєвого пенсійного забезпечення]. "Адвокат" Василя Стуса - Віктор Медведчук, став одним з найвпливовіших олігархів і політиків України, ще на початку повномасштабного вторгнення був одним з найвпливовіших людей України, зокрема, мав у власності декілька телеканалів та інших ЗМІ, а також власну фракцію у Верховній Раді. Депутати цієї фракції і досі приймають закони України. Цей випадок це лише ілюстрація того, що собою являє політична еліта України. Культура правлячого класу України це культура створена окупаційною адміністрацією. Парафраз думок відомого експерта з управління і організаційної теорії звучить так: [https://site.ua/yuliy.zoria/kultura-zyist-usi-strategiyi-reform-na-snidanok-yakshho-strategiyi-ne-vraxovuvatimut-cyogo-faktoru-i0ov3qq "культура їсть стратегію на сніданок"]. І [https://site.ua/yuliy.zoria/golovna-problema-ukrayini-i795rz3 головною проблемою України] є відсутність механізмів зміни політичної еліти України.  
У 1991 році, [https://site.ua/yuliy.zoria/velike-knyazivstvo-ruske-istoricni-visnovki-iy95j6z вперше за останніх близько 300 років], Україна отримала незалежність. Однак при владі залишилася та сама радянська номенклатура, фактично окупаційна адміністрація сформована шляхом негативного відбору у якій на вищих щаблях управління опиняються найгірші з найгірших. Приміром, суддя, котрий визнав українського поета Василя Стуса "особливо небезпечним рецидивістом" і призначив 10 років тюрми продовжив здійснювати "правосуддя" в незалежній Україні і [https://glavcom.ua/country/society/suddya-yakiy-viznav-poeta-stusa-osoblivo-nebezpechnim-recidivistom-dobivsya-pererahunku-pensiji-801088.html відсудив собі підвищення пожиттєвого пенсійного забезпечення]. "Адвокат" Василя Стуса - Віктор Медведчук, став одним з найвпливовіших олігархів і політиків України, ще на початку повномасштабного вторгнення був одним з найвпливовіших людей України, зокрема, мав у власності декілька телеканалів та інших ЗМІ, а також власну фракцію у Верховній Раді. Депутати цієї фракції і досі приймають закони України. Цей випадок це лише ілюстрація того, що собою являє політична еліта України. Культура правлячого класу України це культура створена окупаційною адміністрацією. Парафраз думок відомого експерта з управління і організаційної теорії звучить так: [https://site.ua/yuliy.zoria/kultura-zyist-usi-strategiyi-reform-na-snidanok-yakshho-strategiyi-ne-vraxovuvatimut-cyogo-faktoru-i0ov3qq "культура їсть стратегію на сніданок"]. І [https://site.ua/yuliy.zoria/golovna-problema-ukrayini-i795rz3 головною проблемою України] є відсутність механізмів зміни політичної еліти України.  

Версія за 03:03, 24 лютого 2025

Що таке ВікіПравотворчість?

ВікіПравотворчість — це інтернет-ресурс, де закони та інші нормативні акти розробляються спільнотою за принципами Вікіпедії. Він базується на вільному програмному забезпеченні з відкритим кодом — MediaWiki. Уся інформація, розміщена на цьому ресурсі, є вільною для будь-якого використання. Проєкт залишається політично нейтральним і відкритим для використання експертами, громадськими діячами та політиками незалежно від їхньої партійної приналежності чи ідеологічних поглядів.

Передумови

У 1991 році, вперше за останніх близько 300 років, Україна отримала незалежність. Однак при владі залишилася та сама радянська номенклатура, фактично окупаційна адміністрація сформована шляхом негативного відбору у якій на вищих щаблях управління опиняються найгірші з найгірших. Приміром, суддя, котрий визнав українського поета Василя Стуса "особливо небезпечним рецидивістом" і призначив 10 років тюрми продовжив здійснювати "правосуддя" в незалежній Україні і відсудив собі підвищення пожиттєвого пенсійного забезпечення. "Адвокат" Василя Стуса - Віктор Медведчук, став одним з найвпливовіших олігархів і політиків України, ще на початку повномасштабного вторгнення був одним з найвпливовіших людей України, зокрема, мав у власності декілька телеканалів та інших ЗМІ, а також власну фракцію у Верховній Раді. Депутати цієї фракції і досі приймають закони України. Цей випадок це лише ілюстрація того, що собою являє політична еліта України. Культура правлячого класу України це культура створена окупаційною адміністрацією. Парафраз думок відомого експерта з управління і організаційної теорії звучить так: "культура їсть стратегію на сніданок". І головною проблемою України є відсутність механізмів зміни політичної еліти України.

Чорнетка

"Ніщо не зупинить ідею, час якої настав." Ідея зміни еліт була центральною під час виборчої кампанії нинішнього президента України.

Вибори та референдуми з використанням сучасних технологій у програмі В. Зеленського
Пряме народовладдя замість представницької демократії - використання сучасних технологій у демократичному процесі у програмі В. Зеленського

Треба допомогти громадянину Зеленському В.О. виконати його публічну оферту, внаслідок складення якої народом його було обрано президентом України.

Перепоною на шляху зміни еліт в Україні є застаріла система представницької демократії розроблена понад сто років тому. Тобто суспільство обирає певних людей, котрі створюють правила (закони) за якими живе суспільство. Наразі експертне середовище суспільства може створювати закони, а суспільство голосувати за них безпосередньо (про що нижче). На даний час немає політичних партій є бізнес проекти з отримання і використанні влади у власних цілях. Створення онлайн-платформи дозволить експертам створювати закони на волонтерських засадах. Подібно до того, як створюються статті у онлайн-енциклопедії. Вікіпедія, створена волонтерами, має точність статей порівняну з енциклопедією Encyclopædia Britannica, але, водночас, лише англомовна Вікіпедія має близько 7 мільйонів статей з інформацією котра оновлюється майже в режимі реального часу, у той час як Британіка має близько 120 тисяч статей (як і 20 років тому). Таким чином залучення суспільства на волонтерських засадах для вирішення інтелектуальних завдань, в тому числі, створення законодавства, це незрівнянно більш ефективне рішення. Тим більше в умовах управлінської культури України. Українська управлінська еліта розкрадає навіть кошти на зброю.

Не право, а обов'язок

Декларація Незалежності США: "Коли будь-який уряд стає руйнівним для принципів і цілей життя, свободи та прагнення до щастя, народ має не лише право, а й обов'язок змінити або скасувати його, та створити новий уряд, що базуватиметься на таких принципах." Так само як німці були визнані посібниками нацизму, котрі поділяють вину за його злочини, так само як білоруси (попри те, що вони протестами довели, що не обирали Лукашенка) поділяють провину за вторгнення в Україну, так само як росіяни (усі) поділяють частину провини за злочини режиму Путіна, так само і Українці (в очах інших країн) несуть відповідальність за ту корупцію, котра відбувається в Україні.

Кому це вигідно

Серед представників великого (системотворчого, найбільшого) українського бізнесу існує певний консенсус щодо того, що якби Україна була правовою державою, то активи коштували б у понад 5 разів більше. І в тому полягає сенс підтримки даного проекту. Побудова правової держави вигідна не лише "звичайним громадянам", але також, і перед усім, представникам бізнесу, тим хто створює основні блага у країні.

З вірою в майбутнє України

Серед українців є без перебільшення сотні тисяч людей, котрі можуть стати достойною елітою. Потрібно лише створити для цього сучасний інструмент. І це власне він і є.

Відомо, що проблеми з представницькою демократією створеною сотні років тому є не лише в Україні, а практично в усіх країнах "заходу". І так само, як Україна від безвиході створила новий спосіб ведення війни - за допомогою дронів, вона може створити новий вид державного управління - електронне.

Ми можемо стати найкращою країною у світі. Втрачати нам нічого, треба діяти.

План роботи

  • Просування даного порталу, пошук нової еліти, котра створить нові правила для України.
  • Створення системи публічного лобізму, зокрема з використанням вже доступних інструментів, котрі можуть бути використані для будь-яких голосувань та референдумів: https://petition.fb.ua/uk , https://dubidoc.com.ua/ . Тобто немає ніяких технічних перешкод для створення для проведення виборів (за умови їх відкритості) вся інфраструктура в Україні є і її адаптація для наших потреб коштує буквально копійки.

Історія створення

Юрій Пероганич згадує:

9 лютого 2025 до мене звернувся Юлій Зоря:

Маю ідею для створення онлайн-платформи, яка функціонує за принципом Вікіпедії, але для розробки законодавчих норм. Тобто щоб закони писалися не вузьким колом обмежених осіб, а спільнотою за принципом Вікіпедії. Ідея полягає в тому, щоб замінити традиційний процес створення законів через парламент на експертну систему, де норми та законопроєкти формуються і обговорюються в онлайн-спільноті. Це дасть можливість залучати експертів з різних галузей та громадськість до розробки законодавства, підвищуючи прозорість та ефективність процесу. Це дозволить створювати законопроєкти швидко, з мінімальними витратами та за участю всіх зацікавлених сторін.

12 лютого 2025 сайт був розгорнутий в домені civic.org.ua і були опубліковані перші сторінки. Цей день слід вважати днем народження платформи ВікіПравотворчість.