Чернетка: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України (стаття 75 Конституції України, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text]). На процес створення законів суттєво впливає Президент України, який підписує ухвалені закони, має право їх ветувати, а також у визначених випадках може розпускати Верховну Раду. Відповідно до статті 93 Конституції України, право законодавчої ініціативи належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України. Цікаво, що Національний банк України також наділений правом подавати законопроєкти згідно зі статтею 12 Закону України 'Про Національний банк України', хоча це не передбачено Конституцією. На практиці менеджмент НБУ активно використовує це право. | |||
Перепоною на шляху зміни еліт в Україні є застаріла система представницької демократії розроблена понад сто років тому. Тобто суспільство обирає певних людей, котрі створюють правила (закони) за якими живе суспільство. Наразі експертне середовище суспільства може створювати закони, а суспільство голосувати за них безпосередньо (про що нижче). На даний час немає політичних партій є бізнес проекти з отримання і використанні влади у власних цілях. Створення онлайн-платформи дозволить експертам створювати закони на волонтерських засадах. Подібно до того, як створюються статті у онлайн-енциклопедії. Вікіпедія, створена волонтерами, має точність статей порівняну з енциклопедією Encyclopædia Britannica, але, водночас, лише англомовна Вікіпедія має близько 7 мільйонів статей з інформацією котра оновлюється майже в режимі реального часу, у той час як Британіка має близько 120 тисяч статей (як і 20 років тому). Таким чином залучення суспільства на волонтерських засадах для вирішення інтелектуальних завдань, в тому числі, створення законодавства, це незрівнянно більш ефективне рішення. Тим більше в умовах управлінської культури України. Українська управлінська еліта [https://www.youtube.com/watch?v=TnTc_E1rw5E розкрадає навіть кошти на зброю]. | Перепоною на шляху зміни еліт в Україні є застаріла система представницької демократії розроблена понад сто років тому. Тобто суспільство обирає певних людей, котрі створюють правила (закони) за якими живе суспільство. Наразі експертне середовище суспільства може створювати закони, а суспільство голосувати за них безпосередньо (про що нижче). На даний час немає політичних партій є бізнес проекти з отримання і використанні влади у власних цілях. Створення онлайн-платформи дозволить експертам створювати закони на волонтерських засадах. Подібно до того, як створюються статті у онлайн-енциклопедії. Вікіпедія, створена волонтерами, має точність статей порівняну з енциклопедією Encyclopædia Britannica, але, водночас, лише англомовна Вікіпедія має близько 7 мільйонів статей з інформацією котра оновлюється майже в режимі реального часу, у той час як Британіка має близько 120 тисяч статей (як і 20 років тому). Таким чином залучення суспільства на волонтерських засадах для вирішення інтелектуальних завдань, в тому числі, створення законодавства, це незрівнянно більш ефективне рішення. Тим більше в умовах управлінської культури України. Українська управлінська еліта [https://www.youtube.com/watch?v=TnTc_E1rw5E розкрадає навіть кошти на зброю]. |
Версія за 15:41, 24 лютого 2025
Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України (стаття 75 Конституції України, [1]). На процес створення законів суттєво впливає Президент України, який підписує ухвалені закони, має право їх ветувати, а також у визначених випадках може розпускати Верховну Раду. Відповідно до статті 93 Конституції України, право законодавчої ініціативи належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України. Цікаво, що Національний банк України також наділений правом подавати законопроєкти згідно зі статтею 12 Закону України 'Про Національний банк України', хоча це не передбачено Конституцією. На практиці менеджмент НБУ активно використовує це право.
Перепоною на шляху зміни еліт в Україні є застаріла система представницької демократії розроблена понад сто років тому. Тобто суспільство обирає певних людей, котрі створюють правила (закони) за якими живе суспільство. Наразі експертне середовище суспільства може створювати закони, а суспільство голосувати за них безпосередньо (про що нижче). На даний час немає політичних партій є бізнес проекти з отримання і використанні влади у власних цілях. Створення онлайн-платформи дозволить експертам створювати закони на волонтерських засадах. Подібно до того, як створюються статті у онлайн-енциклопедії. Вікіпедія, створена волонтерами, має точність статей порівняну з енциклопедією Encyclopædia Britannica, але, водночас, лише англомовна Вікіпедія має близько 7 мільйонів статей з інформацією котра оновлюється майже в режимі реального часу, у той час як Британіка має близько 120 тисяч статей (як і 20 років тому). Таким чином залучення суспільства на волонтерських засадах для вирішення інтелектуальних завдань, в тому числі, створення законодавства, це незрівнянно більш ефективне рішення. Тим більше в умовах управлінської культури України. Українська управлінська еліта розкрадає навіть кошти на зброю.
Не право, а обов'язок
Декларація Незалежності США: "Коли будь-який уряд стає руйнівним для принципів і цілей життя, свободи та прагнення до щастя, народ має не лише право, а й обов'язок змінити або скасувати його, та створити новий уряд, що базуватиметься на таких принципах." Так само як німці були визнані посібниками нацизму, котрі поділяють вину за його злочини, так само як білоруси (попри те, що вони протестами довели, що не обирали Лукашенка) поділяють провину за вторгнення в Україну, так само як росіяни (усі) поділяють частину провини за злочини режиму Путіна, так само і Українці (в очах інших країн) несуть відповідальність за ту корупцію, котра відбувається в Україні.
З вірою в майбутнє України
Серед українців є без перебільшення сотні тисяч людей, котрі можуть стати достойною елітою. Потрібно лише створити для цього сучасний інструмент. І це власне він і є.
Відомо, що проблеми з представницькою демократією створеною сотні років тому є не лише в Україні, а практично в усіх країнах "заходу". І так само, як Україна від безвиході створила новий спосіб ведення війни - за допомогою дронів, вона може створити новий вид державного управління - електронне.
Ми можемо стати найкращою країною у світі. Втрачати нам нічого, треба діяти.