ПЛАН ОРГАНІЗАЦІЇ ВИБОРІВ В УКРАЇНІ

Матеріал з ВікіПравотворчість

ПЛАН ОРГАНІЗАЦІЇ ВИБОРІВ В УКРАЇНІ[ред. | ред. код]

Мета[ред. | ред. код]

Прийняття змін до Виборчого кодексу України котрі дозволять провести вибори під час війни та реальне проведення виборів.

Вимоги до плану[ред. | ред. код]

Для максимізації ймовірності на реалізацію належить максимально скоротити усі вимоги та потрібні кроки, кожна додаткова вимога стане предметом дискусій, а кожен додатковий крок збільшує складність. План має бути максимально простим, містити мінімум вимог та лише необхідні кроки виконання котрих залежить від ініціаторів виборів.

КРИТИЧНІ ВИМОГИ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛЕГІТИМНИХ ВИБОРІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ[ред. | ред. код]

1. Можливість дистанційного голосування[ред. | ред. код]

Можливість дистанційного голосування, з огляду на окупацію значної частини території, ведення бойових дій значною чистиною виборців, еміграції та переселення значної частини виборців, небезпеки ракетних ударів по виборчих дільницях. Відсутність можливості дистанційного голосування надасть як можливості для перешкоджання виборам з боку ворога через фізичне знищення виборчих дільниць, так і надасть підстави вважати вибори нелегітимними через відсутність можливості голосувати у значної кількості виборців (десятки процентів). Чим також буде користуватися ворог з метою дестабілізації суспільства та делегітимізації влади в Україні.

2. Повна відкритість виборів[ред. | ред. код]

Повна відкритість виборів, тобто скасування таємності голосування, з метою максимальної прозорості процедури та достовірності (легітимності) голосування. Таємність | голосування може бути забезпечена лише під час голосування у закритих виборчих кабінках для голосування у присутності членів дільничних виборчих комісій та спостерігачів. Будь-яке дистанційне голосування не може забезпечити вимоги таємності. Також таємність голосування завжди породжує сумніви у справжності волевиявлення, а отже легітимності голосування. Саме таємність виборів дозволяє диктатурам створювати ілюзію своєї легітимності, як це відбулося у Білорусі і як це відбулося б в Україні у 2004 році, якби люди не вийшли на Майдан. Будь-які протести в Україні під час війни можуть призвести до громадянської війни та окупації. Тому легітимність виборів має бути беззаперечною, а тому голосування – відкритим. Забезпеченням відсутності тиску на виборців, а також їх підкупу мають займатися правоохоронні органи та громадянське суспільство, додатково можна збільшити кримінальну відповідальність за підкуп та тиск на виборців. Зрештою прямо зараз українці ціною власного життя та здоров’я захищають свій вибір жити у вільній та демократичній країні. Таємне голосування не на часі, воно може призвести до громадянської війни. Результати виборів мають бути абсолютно легітимними, а отже процес виборів має бути максимально відкритим.

  • Реалізація цього пункту потребує змін до ст. 71 Конституції України: "Стаття 71. Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування."

3. Усунення абсурдних вимог щодо гендерних квот[ред. | ред. код]

Усунення абсурдних вимог щодо гендерних квот у виборчих списках. Діючим Виборчим кодексом України передбачено, що у кожному виборчому списку (загальнодержавному та регіональному) має бути не менше 2 кандидатів кожної статі у кожній п’ятірці (послідовних) кандидатів. Тобто у кожних 5 послідовних кандидатах списку (наприклад, з 1 по 5, з 2 по 6, з 3 по 7 і т.д.) має бути не менше 2 жінок і не менше 2 чоловіків, тобто по 40% кожної статі. Для партій, що є добровільними об’єднаннями людей, дотримання цього принципу є практично неможливим. Не можна змусити 40% чоловіків працювати вихователями у дитячих садках, чи 40% жінок змусити бути автомеханіками, електриками, будівельниками, програмістами, військовими чи займатися громадською діяльністю. Це абсурд тим більше в Україні під час війни, враховуючи обмеження, котрі накладаються на чоловічу стать, тобто, де всі явно розуміють різницю між схильностями та середніми статистичними фізичними та психічними здатностями різних статей. Статеві квоти це штучна перепона для формування списків реальних партій котрі діють як добровільні об’єднання людей. І діє на користь штучних політичних проектів, де людей у партійні списки набирають на зарплату, як найманий персонал у штат підприємств. Ця перепона має бути усунута, бо прихід до влади реальних партій, замість політичних проектів олігархів в інтересах всього українського суспільства.

4. Скасовування грошових застав[ред. | ред. код]

Скасовування грошових застав, з введенням процедури збору онлайн підписів у кількості 25 000 за допомогою платформ для голосування з використанням електронних підписів чи BankID на користь партії. Застава для участі у парламентських виборах становить 1000 мінімальних заробітних плат (на 1 січня 2025 року це 8 мільйонів гривень). І у випадку непроходження цього бар’єру застава партії не повертається. В Україні немає непарламентських партій з річним бюджетом навіть 10% від цієї суми.

5. Зменшення прохідного бар'єру[ред. | ред. код]

Зменшення прохідного бар'єра для політичних партій до 1% з метою забезпечити доступ до повноважень більшій кількості незалежних партій.

ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ[ред. | ред. код]

  1. Публікація у публічному доступі відкритого списку (реєстру) виборців за 3 місяці до початку голосування з метою його перевірки. Список виборців повинен містити дані: ПІБ, дата народження, адреса реєстрації, унікальний номер у списку виборців. Опрацювання механізму подачі та розгляду заявок про уточнення списку виборців які подаються у разі: відсутності виборців у списку, наявності неіснуючих виборців, наявності померлих виборців. Процедура має бути аналогічною відповідній процедурі щодо уточнення списку виборців при звичайному голосуванні, але з врахуванням онлайн-процедури.
  2. Голосування онлайн з використанням BankID та електронних підписів, при чому мають бути доступними обидві опції. Голосування має тривати два тижні. Кожен виборець із списку виборців може проголосувати лише один раз.
  3. Результати голосування мають фіксуватися у режимі реального часу онлайн. Кожен виборець повинен мати змогу негайно перевірити результат свого голосування, а також результати голосування інших виборців здійснюючи пошук у списку виборців із зазначеним результатом голосувань за ПІБ, адресою, або номером у списку виборців.
  4. Контроль результатів голосування має відбуватися за допомогою доступу виборців до реєстру виборців зазначеного у пункті 3 вище. Також контроль результатів голосування і недопущення фальсифікацій з боку діючої влади має здійснюватися шляхом надання можливості скачування результатів голосування у будь-який момент офіційними спостерігачами – визначеними представниками політичних партій, громадських організацій, міжнародними спостерігачами з інших країн. Кількість спостерігачів та кількість скачувань на день має бути обмеженою з метою недопущення перевантаження сервера, але забезпечувати прозорість процедури. Таким чином неможливо буде підробити результати, оскільки і представники партій і міжнародні спостерігачі з інших країн матимуть доступ до результатів голосування і ці результати мають збігатися. Файл результатів виборів повинен містити усі дані із списку виборців та результати їх голосування.
  5. Процедура надсилання запрошень на вибори під час дистанційного голосування повинна бути змінена наступним чином: кожен виборець має перевірити себе у електронному списку виборців та за допомогою BankID поставити позначку про те, що він планує взяти участь у голосуванні онлайн. Особи, котрі протягом 2 тижнів не поставили відмітку про те, що вони візьмуть участь у голосуванні онлайн, повинні протягом 2 тижнів з моменту закінчення місячного терміну отримати запрошення для участі у голосуванні та відмітити себе у списках за допомогою ЦНАП, або надсилання повідомлення про намір проголосувати поштою протягом 1 тижня з моменту отримання запрошення для участі на виборах. Особи, котрі не відмітили себе у списку виборців онлайн та не надіслали повідомлення про намір проголосувати поштою вважаються такими, що відмовилися приймати участь у голосуванні, про що робиться помітка у списку виборців не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення перевірки списку виборців. Третій місяць надається для оскарження неточностей, у тому числі неправильних поміток щодо небажання взяти участь у виборах.
  6. Після початку голосування, особи, котрі відмітили себе у списку виборців онлайн отримують доступ до голосування, а особи котрі повідомили про намір голосувати поштою отримують паперові бюлетені на свою поштову адресу та повинні мати змогу протягом 1 тижня надати їх у поштове відділення з письмовим підтвердженням отримання з зазначенням дати та часу отримання, ПІБ та посади відповідального працівника та результатів голосування на корінці свого бюлетеня.
  7. Дані з реєстру виборців та дані результатів голосування мають бути використані лише для цілей виборів. Державні органи не мають права використовувати вибори для жодних інших дій по відношенню до виборця.

РЕАЛІЗАЦІЯ ПЛАНУ[ред. | ред. код]

  1. Прийняти рішення про реалізацію даного плану ініціативною групою «7 кроків».
  2. Протягом 3 місяців з дати зазначеної в п. 1 створити проект закону для внесення змін до Виборчого кодексу України з метою привести його у відповідність з критичними вимогами зазначеними вище з використанням платформи на базі системи управління контентом Медіа Вікі (вільної платформи призначеної для спільної роботи над електронними документами з відкритим вихідним кодом на базі якої створено проект Вікіпедія) https://civic.org.ua/. Використання даної платформи дозволить експертному середовищу правити та обговорювати зміни до документу у режимі онлайн. При цьому усі правки та обговорення автоматично документуються та є доступні онлайн 24/7. Проект закону потрібно створити самій ініціативній групі, оскільки делегування цієї роботи діючим народним депутатам означатиме фактичне поховання даного проекту. Тобто вимога до діючих депутатів «створити такий-то законопроект» не має ніякого сенсу, бо він не буде створений. Проект закону потрібно створити із залученням авторитетних експертів, можливо також перекласти англійською мовою та залучити міжнародних експертів. Система Медіа Вікі дозволяє одночасну роботу декількома мовами, а наявність сучасних потужних моделей ШІ робить точний переклад простою справою.
  3. Після закінчення обговорення та написання проекту закону зазначеного у п. 2 вище викласти його короткий опис та посилання на повний текст на платформу fb.ua та розпочати голосування за нього, а також промо-компанію у електронних ЗМІ.
  4. У разі набрання зазначеною у п. 3 вище петицією, скажімо, понад 1 мільйона голосів у діючої влади не буде шансу ігнорувати цю ініціативу. Вимога до ВР має бути простою: проголосувати за вже готовий проект закону тим самим легітимізувавши розроблені суспільством зміни.