Про ВікіПравотворчість
Що таке ВікіПравотворчість?
ВікіПравотворчість — це інтернет-ресурс, де закони та інші нормативні акти розробляються спільнотою за принципами Вікіпедії. Він базується на вільному програмному забезпеченні з відкритим кодом — MediaWiki. Уся інформація, розміщена на цьому ресурсі, є вільною для будь-якого використання. Автори і учасники даного проєкту, природно, мають свої ідеї і переконання, але даний проєкт є політично нейтральним і відкритим для використання експертами, громадськими діячами та політиками незалежно від їхньої партійної приналежності чи ідеологічних поглядів. Проєкт базується на принципах свободи думки та свободи слова задля пошуку найкращих рішень шляхом вільної дискусії та конкуренції ідей: "Я можу не поділяти ваших поглядів, але готовий померти за ваше право їх висловлювати" (парафраз Вольтера). Модерація проєкту базується на суспільному консенсусі.
Передумови
У 1991 році, вперше за останні близько 300 років, Україна отримала незалежність. Однак при владі залишилася та сама радянська номенклатура — фактично окупаційна адміністрація, сформована шляхом негативного відбору, де на вищих щаблях управління опиняються найгірші з найгірших. Приміром, суддя, який визнав українського поета Василя Стуса "особливо небезпечним рецидивістом" і призначив йому 10 років ув’язнення, продовжив здійснювати "правосуддя" в незалежній Україні та відсудив собі підвищення пожиттєвого пенсійного забезпечення. "Адвокат" Василя Стуса — Віктор Медведчук — став одним із найвпливовіших олігархів і політиків України. Ще на початку повномасштабного вторгнення Росії він був однією з найвпливовіших осіб у країні, зокрема, мав у власності кілька телеканалів, інші ЗМІ та власну фракцію у Верховній Раді. Депутати цієї фракції й досі приймають закони України. Цей випадок — лише ілюстрація того, якою є політична еліта України. Культура правлячого класу України — це культура, створена окупаційною адміністрацією. Парафраз думок відомого експерта з управління та організаційної теорії звучить так: "культура їсть стратегію на сніданок". І головною проблемою України є відсутність механізмів для зміни політичної еліти.
Економічна ситуація в Україні
У 2021 році, перед початком повномасштабної війни, Україна досягла одного з найвищих показників ВВП на душу населення з моменту здобуття незалежності — $4,836 Дані Світового банку. Водночас, за цим показником українці залишалися найбіднішими серед країн Європи, поступаючись навіть Молдові ($5,231) та Білорусі ($7,304), а також у два рази відстаючи від Туреччини ($9,587), про порівняння з іншими країнами розташованими на Європейському континенті навіть не йдеться. Словосполучення "дешева робоча сила" зазвичай асоціюється з Китаєм. Так ось в Китаї у 2021 році ВВП на душу населення становив $12,556 (у 2,6 раза більше), відповідно, середня заробітна плата в Україні ($524 на місяць) також була приблизно у 2,6 рази нижчою за китайську ($1,357 на місяць). І справа не в якості людського капіталу, приміром, Україна була і ще залишається одним із світових лідерів за обсягом експорту послуг програмування. Проте її ВВП на душу населення залишався нижчим, ніж у Ботсвані ($7,347), де рівень грамотності дорослого населення не перевищує 90%. Такий контраст між економічними показниками та людським потенціалом зумовлений особливостями чинного законодавства, а в ширшому контексті — негативним відбором політичного керівництва.
Хто і як формує правове поле в Україні?
Як працюватиме ВікіПравотворчість?
Позитивний відбір людей і ідей через спільну працю. До парламенту мають потрапляти люди, котрі вже опрацювали потрібні для суспільства законопроекти, а також політичні партії, котрі складаються з таких людей. Політична партія під час балотування на вибори вже повинна мати напрацьовання у вигляді конкретних проектів законів котрі вона відстоюватиме. Вибирати потрібно не обличчя коміка чи боксера, а конкретні чітко прописані зміни. До майбутнього складу парламенту України мають потрапити люди, котрі вже мають конкретні законодавчі напрацювання для втілення яких вони хочуть отримати статус народного депутата України. У такий спосіб вони доведуть свою профпридатність. Люди мають голосувати за конкретні зміни, а не за відомі обличчя на білбордах і в рекламі. Таким чином буде організований відбір за принципом ідей і компетенцій, а не за принципом особистої відданості тому чи іншому лідеру чи спонсорам рекламно-політичних проектів.
Реформа судової гілки влади та правоохоронної системи
Реформа судової та правоохоронної системи неможлива без створення нового законодавства, зокрема: Реформа судової системи з застосуванням Дилеми в'язня. За умови прийняття запропонованої реформи відбудеться самоочищення судової системи. Але також потрібно опрацювати механізм заміни судової гілки влади (котра залишилася фактично незмінною з радянських часів): Пропозиція принципів відбору суддів.
Адвокація опрацьованих громадськістю змін до законодавства
Після комплексного опрацювання пропонованих змін їх адвокацію (публічне та відкрите лобіювання) суспільство може здійснювати за допомогою сервісів електронних підписів як державних: https://petition.president.gov.ua/ , https://petition.kmu.gov.ua/ , так і громадських: https://petition.fb.ua/uk чи комерційних: https://dubidoc.com.ua/ , котрі використовують одні і ті самі вже опрацьовані принципи та технології. Загалом немає жодних технічних перешкод для проведення виборів з використанням тих самих технологій: Вибори в Україні за два місяці? Технічно це можливо, і коштуватиме копійки!, але все впирається у потребу зміни законодавства. Опрацьовані проекти законів можуть просуватися також шляхом співпраці з незалежними ЗМІ, блогерами, інфлюенсерами (у тому числі іноземними), а також за рахунок створення програм з просування з використанням прямої реклами через ГО Творча еліта України.
"Ніщо не зупинить ідею, час якої настав." Ідея зміни еліт була центральною під час виборчої кампанії нинішнього президента України.
Треба допомогти громадянину Зеленському В.О. виконати його публічну оферту, внаслідок складення якої народом його було обрано президентом України. Легітимацією даного проекту є сам факт голосування за Зеленського В.О. у програмі якого було записано, що першим поданим ним законом буде закон про забезпечення прямого народовладдя шляхом використання сучасних інформаційно-телекомунікаційних (ІТ) технологій.
Кому це вигідно
Серед представників великого (системотворчого, найбільшого) українського бізнесу існує певний консенсус щодо того, що якби Україна була правовою державою, то активи коштували б у понад 5 разів більше. І в тому полягає сенс підтримки даного проєкту. Побудова правової держави вигідна не лише "звичайним громадянам", але також, і перед усім, представникам бізнесу, тим хто створює основні блага у країні.
План роботи
- Просування даного порталу, пошук нової еліти, котра створить нові правила для України.
- Створення системи публічного лобізму, зокрема з використанням вже доступних інструментів, котрі можуть бути використані для будь-яких голосувань та референдумів: https://petition.fb.ua/uk , https://dubidoc.com.ua/ . Тобто немає ніяких технічних перешкод для створення для проведення виборів (за умови їх відкритості) вся інфраструктура в Україні є і її адаптація для наших потреб коштує буквально копійки.
Історія створення
Юрій Пероганич згадує:
9 лютого 2025 до мене звернувся Юлій Зоря:
- Маю ідею для створення онлайн-платформи, яка функціонує за принципом Вікіпедії, але для розробки законодавчих норм. Тобто щоб закони писалися не вузьким колом обмежених осіб, а спільнотою за принципом Вікіпедії. Ідея полягає в тому, щоб замінити традиційний процес створення законів через парламент на експертну систему, де норми та законопроєкти формуються і обговорюються в онлайн-спільноті. Це дасть можливість залучати експертів з різних галузей та громадськість до розробки законодавства, підвищуючи прозорість та ефективність процесу. Це дозволить створювати законопроєкти швидко, з мінімальними витратами та за участю всіх зацікавлених сторін.
12 лютого 2025 сайт був розгорнутий в домені civic.org.ua і були опубліковані перші сторінки. Цей день слід вважати днем народження платформи ВікіПравотворчість.
Перспективи проекту
Схоже, не лише Україна, але і більшість інших, пред усім розвинених, країн світу потребує переосмислення моделі демократії. Винайдені кілька сотень років тому моделі представницької демократії вже не відповідають викликам суспільства. Система управління контентом MediaWiki вже має усі можливості для перетворення проекту на міжнародний. Тож немає жодних перешкод для перекладу пропонованих змін іншими мовами, а також запозичень елементів законодавства інших країн. Зокрема варто було б запозичити міграційне законодавство ОАЕ, де проживає 90% мігрантів з не самих заможних країн, котрі будують там надсучасні мегаполіси в пустині і одночасно зберігається один з найнижчих у світі рівнів злочинності. Опрацювання такого законодавства має бути одним з пріоритетів для створення фундаменту відбудови України.
